Рекомендації щодо коректного планування, проведення, моніторування та мінімізації ускладнень під час екстубації, а також алгоритми її проведення, з можливістю завантаження
Зацікавилися?
Цей матеріал призначений для працівників медичної сфери. Авторизуйтеся, будь ласка, щоб вивчати далі. Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про лікарські засоби, а також іншу професійну спеціалізовану медичну інформацію, яка призначена виключно для лікарів та медичних установ. У разі, якщо Ви не є лікарем чи працівником медичної установи, АТ «Фармак» не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що можуть виникнути в результаті самостійного використання інформації з цього розділу сайту. Ви робите це самостійно і усвідомлено, розуміючи, що застосування лікарських засобів можливе тільки за призначенням лікаря та після попередньої консультації з ним, а самолікування може завдати шкоди Вашому здоров’ю.
Авторизуйтесь, будь ласка, щоб отримати доступ до професійної інформації. Цим ви підтверджуєте, що є лікарем/працівником медичної установи.
Серйозні ускладнення, пов’язані з екстубацією, становлять приблизно третину всіх анестезіологічних інцидентів1.
Попри те, що екстубація є рутинною процедурою, у частини пацієнтів можуть виникати труднощі з відновленням прохідності дихальних шляхів (ДШ) і забезпеченням адекватної спонтанної вентиляції. Тому важливо заздалегідь розробити стратегію проведення екстубації з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта1.
Завантажте пам'ятку з алгоритмом у зручному форматі pdf👉
Стратегію екстубації потрібно розробляти індивідуально для кожного пацієнта ще до проведення планової інтубації. Важливим етапом цього процесу є оцінювання загального стану пацієнта, зокрема ризиків, пов'язаних із ДШ1,2.
У Товаристві важких дихальних шляхів (DAS) розробили алгоритми, що дають змогу ефективно стратифікувати ризики та вибрати найбезпечнішу стратегію екстубації. Алгоритм складається з трьох рівнів: базового алгоритму і двох додаткових спеціалізованих алгоритмів для пацієнтів із низьким чи наявним ризиком2.
Лікарські засоби для зниження реакції на екстубацію
Екстубація може супроводжуватися фізіологічними реакціями, такими як інтенсивний кашель, артеріальна гіпертензія, тахікардія чи ларингоспазм. До того ж у деяких пацієнтів можуть виникнути труднощі з переносимістю екстубації через обструкцію ДШ, неадекватну вентиляцію чи недостатню оксигенацію1.
Для мінімізації цих небажаних реакцій та запобігання можливим ускладненням застосовують відповідні лікарські засоби1.
Лікарські засоби для зменшення фізіологічних реакцій на екстубацію1
Лікарський засіб
Властивості
Дексмедетомідин
Послаблює гемодинамічну реакцію на екстубацію
Сприяє більш плавному пробудженню після анестезії
Може зменшити частоту інтенсивного кашлю
Лідокаїн
Покращує толерантність до ендотрахеальної трубки
Зменшує кашель, збудження та гемодинамічні зміни
Можна вводити місцево, внутрішньовенно чи через манжету ендотрахеальної трубки
Реміфентаніл
Пригнічує кашель і гемодинамічну реакцію
Має ультракоротку тривалість дії (також можна застосовувати альфентаніл, фентаніл і морфін)
Антигіпертензивні/ антиаритмічні ЛЗ короткої дії (бета-блокатори чи блокатори кальцієвих каналів)
Немедикаментозні методи зниження реакції на екстубацію
Окрім застосування відповідних ЛЗ, є немедикаментозні стратегії длязниження фізіологічної реакції пацієнта на екстубацію1.
Техніка екстубації «без дотиків»
Передбачає пробудження пацієнта без зовнішніх стимулів, таких як перекладання з операційного столу, видалення клейких наліпок, відсмоктування через ендотрахеальну трубку1.
Після адекватної реверсії нервово-м'язового блока вміст глотки відсмоктують, доки пацієнт перебуває під глибокою анестезією. Коли рівень анестезії послаблюється і відновлюється спонтанне дихання, пацієнтові дають змогу прокинутися самостійно. Екстубацію виконують після того, як пацієнт відреагує на звернення на ім’я та відкриє очі й рот на вимогу1.
Маневр Бейлі
Альтернативний метод екстубації без свідомості. Він передбачає заміну ендотрахеальної трубки на супраглотковий пристрій (supraglottic airways, SGA), поки пацієнт знеболений. Маневр доречний для пацієнтів із підвищеною реактивністю ДШ, оскільки під час пробудження супраглотковий пристрій краще перенести за трубку1.
Можна застосовувати для екстубації пацієнтів із важкими ДШ. Катетер дає змогу швидко виконати реінтубацію в пацієнтів із групи високого ризику відповідно до алгоритму DAS, якщо виникне така потреба1.
Основні тези
Стратегію екстубації потрібно розробляти індивідуально для кожного пацієнта ще до проведення планової інтубації1
УDAS пропонують алгоритми, які дають змогу ефективно стратифікувати ризики та вибрати найбезпечнішу стратегію екстубації2
Алгоритм DAS складається з трьох рівнів: базового алгоритму та двох додаткових спеціалізованих алгоритмів для пацієнтів із низьким чи наявним ризиком2
Фізіологічно екстубація може супроводжуватись сильним кашлем, гіпертензією, тахікардією і ларингоспазмом1
Є медикаментозні та немедикаментозні методи зниження реакцій на екстубацію1
Немедикаментозні стратегії для зниження фізіологічної реакції пацієнта на екстубацію включають: техніку екстубації «без дотиків», маневр Бейлі та катетерну техніку1
AEC (airway exchange catheters) — катетер для катетерної техніки заміни інтубаційної трубки DAS (Difficult Airway Society) — Товариство важких дихальних шляхів SGA (supraglottic airways) — супраглотковий пристрій ДШ — дихальні шляхи ЛЗ — лікарський засіб
Tung A., Fergusson N.A., Ng N. et al. Medications to reduce emergence coughing after general anaesthesia with tracheal intubation: a systematic review and network meta-analysis. Br J Anaesth. 2020; 124(4):480−495. DOI: 10.1016/j.bja.2019.12.041
Реклама лікарського засобу. Інформаційний матеріал для розміщення у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, а також для розповсюдження на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики.
РП UA/20014/01/01. Наказ МОЗ України 04.05.2023 № 841 .
