Що нового у світовій медицині — серпень
Від нових підходів у кардіології до перспективних досліджень у неврології — зібрали найцікавіші медичні новини місяця. Читайте більше у дайджесті
Що нового у світовій медицині — серпень
Новини підготовлені редакцією журналу Medicine Review
1. Кава й здоров’я серця: нова інформація від АНА
У липні цього року Американська асоціація серця опублікувала наукову заяву щодо зв’язку споживання кави зі здоров’ям серцево-судинної системи
У документі зазначається, що вживання до 5 чашок кави (до 400 мг кофеїну) на день є безпечним для більшості дорослих
Більше того, у деяких людей така доза може знизити:
- Ризик інсульту
- Серцевої недостатності
- Інших серцево-судинних захворювань
Водночас вищі дози кофеїну (зокрема з енергетичних напоїв) можуть підвищувати ризик артеріальної гіпертензії та серцевих аритмій.
Укладачі документа підкреслюють, що для користі напою критично важливими є не тільки доза кофеїну, а й спосіб приготування, а саме:
Наявність добавок: каву слід пити без додавання цукру, ароматизаторів, молока, вершків та інших добавок
Спосіб заварювання: фільтрована (із використанням паперових фільтрів) і розчинна кава корисніші за нефільтровану (еспресо, френч-прес, кава по-турецьки, кава, зварена традиційним способом). Це пов’язано з наявністю в нефільтрованому напої кафестолу — компонента, який міститься в каві незалежно від кофеїну й асоціюється з підвищенням рівня холестерину ліпопротеїнів низької щільності
З огляду на масове споживання кави, неповне вивчення її компонентів та отримані дані автори підкреслюють високу науково-практичну значимість цієї проблеми.
2. Новий препарат в арсеналі засобів боротьби з дисліпідемією: схвалено перший пероральний інгібітор PCSK9
У липні 2026 р. FDA США схвалило застосування енліцитиду (препарат Ліпфендра) для зниження рівня холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ).
Препарат призначений для лікування дорослих із гіперхолестеринемією (включно з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією) і призначається на додаток до дієти й фізичних навантажень.
Енліцитид — це перший пероральний інгібітор пропротеїнової конвертази субтилізин-кексинового типу 9 (PCSK9)
Він випускається в таблетках для приймання один раз на добу (раніше препарати цієї групи були доступні лише у вигляді ін’єкцій).
Цільова аудиторія: пацієнти, яким потрібне додаткове зниження рівня ХС ЛПНЩ на тлі застосовуваної терапії.
Результати клінічних досліджень енліцитиду
Підставою для схвалення стали два рандомізовані дослідження за участю 3207 дорослих пацієнтів із гіперхолестеринемією, які отримували максимальну переносиму статинотерапію
Ефективність оцінювалася за зниженням рівня ХС ЛПНЩ за 24 тижні порівняно з плацебо. Аналіз показав значну зміну цього показника, яка становила:
- 56% у пацієнтів із діагностованим атеросклеротичним серцево-судинним захворюванням або високим ризиком його розвитку
- 59% у пацієнтів із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією
Безпечність енліцитиду в цілому була зіставна з плацебо, проте в пацієнтів із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією активний препарат частіше, ніж плацебо, викликав діарею та запаморочення
З урахуванням отриманих даних FDA проводило процедуру схвалення енліцитиду в порядку прискореного розгляду (Priority Review), передбаченого для потенційно проривних лікарських препаратів.
3. АСС: серцева недостатність зі збереженою фракцією викиду перестала бути захворюванням з обмеженими можливостями лікування
Згідно з науковою заявою експертів Американської кардіологічної асоціації (ACC), опублікованою наприкінці липня 2026 року, у сучасній медицині наразі сформовано комплексний підхід до терапії серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду (СНзбФВ)
Цей підхід спрямований на полегшення симптомів, зменшення кількості госпіталізацій, профілактику ускладнень і підвищення якості життя за допомогою патогенетичної фармакотерапії та активного лікування супутніх захворювань.
Основними групами препаратів, рекомендованими пацієнтам із СНзбФВ, є:
Інгібітори натрійзалежного котранспортера глюкози 2 типу (дапагліфлозин, емпагліфлозин) — базова терапія, що показана практично всім відповідним пацієнтам
Антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів (препарат вибору — фінеренон, альтернатива — спіронолактон)
Агоністи рецепторів GLP-1/GIP (семаглутид, тирзепатид) — оптимальний вибір для пацієнтів із СНзбФВ і ожирінням (індекс маси тіла ≥30 кг/м²)
Комбінація сакубітрил / валсартан (ARNI) — забезпечує додаткову користь для жінок, пацієнтів із фракцією викиду <55–60% і в разі необхідності покращити контроль артеріального тиску
Блокатори рецепторів ангіотензину (кандесартан, валсартан) — застосовуються за неможливості призначення ARNI
Діуретики — ефективно полегшують застійні явища й зменшують набряки (вплив на виживаність не доведено)
Бета-блокатори — призначаються суворо за показаннями за наявності супутньої фібриляції передсердь, стенокардії або перенесеного інфаркту міокарда
Суттєве значення в лікуванні СНзбФВ має активна корекція супутніх захворювань, серед яких виділяються:
- Артеріальна гіпертензія
- Цукровий діабет 2 типу
- Ожиріння
- Фібриляція передсердь
- Ішемічна хвороба серця
- Хронічна хвороба нирок
- Обструктивне апное сну
Важливою складовою лікування є також зміна способу життя, що включає регулярні фізичні навантаження, зниження маси тіла й обмеження споживання натрію.
4. Антитромбоцитарна терапія у 2026 році: менше — значить краще?
Протягом десятиліть аспірин був основою профілактики тромбозів при атеросклеротичних серцево-судинних захворюваннях. Проте поява потужних інгібіторів P2Y12, сучасних стентів із лікарським покриттям і нових даних про подвійну антитромбоцитарну терапію (ПАТ) вимагала перегляду колишніх підходів.
У липні 2026 року Американська колегія кардіологів (ACC) опублікувала наукову заяву, присвячену цій проблемі
Головне завдання документа — пошук балансу між ішемічним ризиком і ризиком кровотеч, оскільки будь-яка інтенсифікація антитромбоцитарної терапії для захисту від тромбозу майже неминуче супроводжується підвищенням геморагічного ризику
Первинна профілактика
Новий документ пропонує обмежити застосування аспірину для первинної профілактики, оскільки він зменшує ризик інфаркту міокарда й інсульту, не знижуючи смертність, але збільшуючи ризик тяжких кровотеч.
При цьому, як показав останній метааналіз 13 досліджень аспірину, позитивний ефект препарату був більш вираженим у дослідженнях, проведених до 2000 року, і з того часу знижувався, що може відображати широке впровадження інших профілактичних стратегій, наприклад статинотерапії
У результаті АСС рекомендує обмежити первинну профілактику аспірином особами віком до 70 років із високим серцево-судинним і низьким геморагічним ризиком
Вторинна профілактика
У вторинній профілактиці низькі дози аспірину зберігають своє значення перш за все як компонент ПАТ після черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ). Стандартна тривалість ПАТ у цих умовах становить:
- 6 місяців — при хронічних коронарних синдромах
- 12 місяців — при гострому коронарному синдромі
Скорочення тривалості ПАТ до 1–3 місяців із переходом на монотерапію потужним інгібітором P2Y12 знижує ризик кровотеч без втрати ішемічного захисту, але може бути небезпечним за високого ішемічного ризику (наприклад, при інфаркті міокарда з підйомом сегмента ST)
Така стратегія можлива здебільшого для тикагрелору й прасугрелу, тоді як перехід на монотерапію клопідогрелем або аспірином допустимий лише за високого ризику кровотеч.
Щодо вибору антиагреганта для монотерапії у випадках, не пов’язаних із ЧКВ, сучасні дані також змінюють парадигму, оскільки показано, що монотерапія клопідогрелем захищає від ішемії не гірше за аспірин, маючи при цьому зіставний або більш сприятливий профіль геморагічного ризику.
Перспективи
Автори документа виокремлюють три ключові напрями для майбутніх досліджень:
Розробка нових безпечних антиагрегантів (селатогрел, залунфібан)
Визначення оптимальної тривалості ПАТ після імплантації сучасних стентів із лікарським покриттям
Інтеграція можливостей штучного інтелекту для персоналізації антитромбоцитарної терапії
5. Інгаляції вуглекислого газу проти хвороби Альцгеймера: результати нового дослідження
У липні 2026 року на Міжнародній конференції Асоціації хвороби Альцгеймера в Лондоні було представлено доповідь про інноваційний метод стимуляції глімфатичної системи за допомогою інгаляцій вуглекислого газу (СО2).
Нова методика спрямована на: виведення з головного мозку тау-білка й бета-амілоїду, накопичення яких пов’язане з розвитком нейродегенеративних захворювань.
Суть і результати дослідження
У пілотному дослідженні взяли участь 12 осіб:
- 8 учасників із нормальним рівнем тау-білка в тканинах головного мозку
- 4 учасники зі значним накопиченням тау-білка (троє з них мали легкі когнітивні порушення, потенційно пов’язані з деменцією)
Учасники носили спеціальні маски, через які кожні 35 секунд протягом півгодини подавалися порції повітря з підвищеним вмістом СО2.
Основні результати:
За даними сканування мозку, в учасників із початково високим рівнем тау-білка зафіксовано його більш інтенсивне виведення з тканин мозку
У всіх учасників після сеансу в крові підвищився рівень бета-амілоїду — ключового компонента амілоїдних бляшок
На думку дослідників, спостережуваний ефект досягався за рахунок активації глімфатичної системи — шляху виведення продуктів життєдіяльності із центральної нервової системи. Процедура штучно відтворює зміни в роботі цієї системи, які в нормі відбуваються під час фази глибокого сну.
Раніше ця ж наукова група досліджувала аналогічний метод на пацієнтах із хворобою Паркінсона.
| У статті 2025 року зазначалося, що триразове 10-хвилинне вдихання суміші з підвищеним вмістом СО2 сприяє виведенню іншого токсичного білка — альфа-синуклеїну |
Напрями подальших досліджень
Клінічна ефективність: вченим належить з’ясувати, чи здатні подібні сеанси реально запобігти або уповільнити когнітивний спад при хворобі Альцгеймера
Дихальні практики: автори припускають, що дихальні техніки (наприклад, йога, цигун і тайцзи) також можуть стимулювати коливання спинномозкової рідини й активувати глімфатичний шлях у період неспання, однак ця гіпотеза потребує додаткового наукового підтвердження
6. Немедикаментозна підтримка людей похилого віку: вплив регулярних звичок на біль і депресію
У журналі Journal of Behavioral Medicine опубліковано дослідження вчених з Університету Міссурі, присвячене впливу стабільного розпорядку дня на здоров’я літніх людей
У роботі проаналізовано дані опитування 67 осіб віком 60 років і старших, із яких:
- 37 страждали на безсоння
- 30 мали нормальний сон
Дослідники оцінювали зв’язок між дотриманням стабільного розпорядку дня (час пробудження, прийому їжі, роботи, соціальної активності й сну) і такими показниками, як вираженість фізичного болю, індекс маси тіла й симптоми депресії.
Учасники з безсонням, як і очікувалося, демонстрували вищий вихідний рівень фізичного болю та депресивних проявів порівняно з людьми, які спали нормально.
Однак ключовим висновком стало те, що стабільний розпорядок дня пов’язаний зі зниженням вираженості болю та симптомів депресії незалежно від вихідної якості сну
Автори пояснюють цей захисний ефект тим, що фіксовані часові орієнтири допомагають синхронізувати внутрішні 24-годинні циркадні ритми, захищаючи організм від порушень, що супроводжують різкі зміни добового графіку. На їхню думку, у довгостроковій перспективі це пов’язано з поліпшенням показників здоров’я.
Отримані дані свідчать, що стабільні поведінкові звички є незалежним чинником, який покращує якість життя літніх пацієнтів.
| На думку дослідників, дотримання стабільного розпорядку може стати доступною немедикаментозною стратегією підтримки пацієнтів із безсонням і зменшення психосоматичних проявів старіння |
