Амбулаторне лікування пацієнтів із загостренням серцевої недостатності
У 2023 році було оновлено європейські рекомендації щодо лікування загострень хронічної серцевої недостатності. Докладніше про них у матеріалі
Амбулаторне лікування пацієнтів із загостренням серцевої недостатності
Поширеність хронічної серцевої недостатності (ХСН) серед дорослого населення в розвинених країнах становить 1–2%. У 55-річному віці ризик розвитку серцевої недостатності (СН) сягає 33% у жінок і 28% — у чоловіків1.
ХСН часто супроводжується епізодами погіршення симптомів та клінічних ознак. Це суттєво позначається на якості життя та збільшує ризик госпіталізації та смерті2. Серед амбулаторних пацієнтів із уже сформованою СН щорічна смертність варіює від 7%1.
Наразі є нові та ефективні методи профілактики загострень СН. Тому важливо розробити стратегії впровадження їх у лікарську практику для покращення стану пацієнтів2.
Клінічні ознаки загострення ХСН
Епізоди загострення СН можуть мати різну клінічну картину залежно від чинників, що його провокують2. Серед найтиповіших симптомів вирізняють3:
Посилення задишки та появу пароксизмальної нічної задишки
Ортопное (задишка, яка виникає в горизонтальному лежачому положенні, через що пацієнт змушений спати напівсидячи)
Зниження толерантності до фізичного навантаження
Посилення слабкості та втомлюваності
Появу сильніших набряків гомілок
Збільшення часу, необхідного для відновлення після фізичного навантаження
Додатково можуть з’явитися такі клінічні ознаки3:
Нічний кашель
Втрата апетиту
Сплутаність свідомості (зокрема, в осіб похилого віку)
Ознаки депресії
Пришвидшене серцебиття
Епізоди запаморочення та непритомності
Схема лікування епізодів загострення ХСН
У 2023 році було видано документ Європейського товариства кардіологів, в якому міститься оновлена інформація щодо лікування загострень ХСН4.
Традиційно лікування СН здійснювали в стаціонарному режимі, але зростання її поширеності зумовило впровадження інших методів4. Терапія в амбулаторних умовах або лікарями первинної медичної допомоги стає все популярнішою. Пацієнти шукають альтернативні методи отримання медичної допомоги, що залежать від3:
Доступності послуг
Тяжкості та гостроти симптомів
Відстані до клініки/лікарні
Власних переконань хворого
Головним компонентом лікування пацієнтів із загостренням СН є внутрішньовенний петльовий діуретик, оскільки застійні явища мають вирішальне значення в патофізіології цього стану4
Механізми дії сечогінних лікарських засобів зумовлено місцем їх дії в нефроні. Петльові діуретики пригнічують систему комбінованого транспорту іонів Na+, К+, Cl– в апікальній мембрані проксимального звивистого канальця петлі Генле. Вони інгібують котранспортер Na+/K+/2Cl-, забезпечують підвищення екскреції та зниження реабсорбції натрію, хлориду з сечею5.
Діуретична терапія при загостренні СН передбачає застосування внутрішньовенної інфузії впродовж 3‑6 годин. Дози петльових діуретиків залежать від попереднього перорального дозування4.
Ще одним варіантом лікування може бути посилення пероральної діуретичної терапії. Це передбачає4:
Початок застосування петльових діуретиків у тих пацієнтів, які раніше їх не отримували
Збільшення загальної добової дози петльового діуретика порівняно з попередньою
Тимчасове додавання сечогінних засобів із іншим механізмом дії (наприклад, тіазидних діуретиків)
Місце торасеміду в терапевтичній практиці ХСН
Можливості клінічного застосування петльових діуретиків значно розширилися з появою торасеміду — сечогінного засобу тривалої дії. Лікарський засіб швидко всмоктується після вживання per os. Його концентрація в плазмі крові досягає максимуму приблизно через 1 годину. Завдяки високій біодоступності (понад 80%) торасемід може бути альтернативою внутрішньовенному введенню фуросеміду у випадках важкої СН6.
Торасемід гальмує реабсорбцію не тільки натрію та калію, а й кальцію та магнію6.
Торасемід не спричиняє феномену рикошету у зв’язку з його антиальдостероновою активністю. Цей же ефект зумовлює непряму калійзберігальну дію6
Терапія торасемідом у дозі 5-10 мг на добу протягом 4 тижнів зменшує масу тіла хворих із застійною СН у середньому на 1,0-3,4 кг. У разі тривалішого лікування засіб зменшує застійні явища в легенях і поліпшує функціональний клас СН. Торасемід гальмує альдостеронові рецептори не тільки в ниркових канальцях, але й у міокарді. Завдяки цьому він запобігає ремоделюванню лівого шлуночка6.
Дослідження щодо застосування торасеміду в пацієнтів із ХСН
Результати7
- Оцінювання частоти летальних випадків
Значно нижчу частоту смерті відмічали у групі лікування торасемідом порівняно з групою застосування фуросеміду чи інших діуретиків, 2,2% проти 4,5% відповідно. Лікування торасемідом асоціювалося зі зниженням ризику смерті на 51,5%
- Зміна функціонального класу за NYHA
Частка пацієнтів, у яких спостерігали функціональне покращення за класом NYHA щонайменше на 1 ступінь, становила 45,8% у групі застосування торасеміду, що було кращим результатом порівняно із 37,2% у групі застосування фуросеміду чи інших діуретиків
- Оцінювання рівня калію
Частота виникнення гіпокаліємії була значно меншою в групі лікування торасемідом (12,9%) порівняно з групою, яка отримувала фуросемід чи інші діуретики (17,9%)
Висновки7
Лікування торасемідом асоціюється з:
- Покращенням функціонального класу СН за NYHA
- Зниженням ризику смерті
- Зменшенням частоти епізодів гіпокаліємії
Торасемід є оптимальним діуретичним лікарським засобом у терапії ХСН
Основні тези
Торасемід покращує функціональний клас СН за NYHA та знижує ризик смерті7
Торасемід зумовлює непряму калійзберігальну дію та запобігає ремоделюванню лівого шлуночка6
Торасемід не спричиняє феномену рикошету у зв’язку з його антиальдостероновою активністю6
Серед петльових діуретиків виокремлюють торасемід, що є сечогінним засобом тривалої дії6
Петльові діуретики інгібують котранспортер Na+/K+/2Cl-, забезпечують підвищення екскреції та зниження реабсорбції натрію, хлориду із сечею5
Головним компонентом лікування пацієнтів із загостренням СН є петльові діуретики4
Лікування набряків та/або випотів, спричинених серцевою недостатністю, набряку легенів при гострій серцевій недостатності
Лікування есенціальної гіпертензії, профілактика рецидивів набряків та/або випотів, спричинених серцевою недостатністю
Лікування есенціальної гіпертензії, профілактика рецидивів набряків та/або випотів, спричинених серцевою недостатністю
NYHA — функціональна класифікація Нью-Йоркської асоціації кардіологів хронічної серцевої недостатності
Per os — пероральне застосування
СН — серцева недостатність
ХСН — хронічна серцева недостатність
- Скибчик В.А. Хронічна серцева недостатність: нові підходи до діагностики та лікування. Ліки України. 2016; 10(206):33-34.
- Соколовський Д. Загострення хронічної серцевої недостатності: клінічна консенсусна заява Асоціації серцевої недостатності Європейського товариства кардіологів. Здоров’я України. 2023; 4(89).
- Рекомендації Асоціації кардіологів України з діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності. 2017.
- Metra M., Tomasoni D., Adamo M. et al. Worsening of chronic heart failure: definition, epidemiology, management and prevention. A clinical consensus statement by the Heart Failure Association of the European Society of Cardiology. European Journal of Heart Failure. 2023; 25(6):776-791. DOI:10.1002/ejhf.2874
- Можина Т.Л. Якому петльовому діуретику надати перевагу: огляд даних доказової медицини. Український медичний часопис. 2023; 2(154):3-6.
- Іщук В.О., Шатило В.Б. Місце торасеміду в терапевтичній практиці. Раціональна фармакотерапія. 2010; 2(15):44-49.
- Cosín J., Díez J. Torasemide in chronic heart failure: results of the TORIC study. European Journal Heart Failure. 2002; 4(4):507-513. DOI:10.1016/s1388-9842(02)00122-8
РП UA/9173/02/01. Наказ МОЗ України 06.02.2020 № 269. Зміни внесено. Наказ МОЗ України 25.02.2023 № 388.
РП UA/9173/01/01, UA/9173/01/02. Наказ МОЗ України 02.01.2019 №6. Зміни внесено. Наказ МОЗ України 17.07.2023 № 1286.
РП UA/9173/01/01, UA/9173/01/02. Наказ МОЗ України 02.01.2019 № 6. Зміни внесено. Наказ МОЗ України 17.07.2023 № 1286.