Післяопераційні нудота та блювання (ПОНБ) є поширеним ускладненням, яке за відсутності профілактичних заходів спостерігають у третини пацієнтів. Імовірність виникнення цього ускладнення варіює залежно від індивідуальних факторів пацієнта і може сягати 80%¹.

Окрім значного дискомфорту, ПОНБ може спричинити затримання виписки, розходження швів, аспірацію, дегідратацію, підвищення внутрішньочерепного тиску чи стати причиною повторного потрапляння до лікарні¹.

Оцінювання ймовірності розвитку ПОНБ

ПОНБ зазвичай виникає протягом першої доби після хірургічного втручання. На ризик розвитку цього ускладнення впливають індивідуальні, анестезіологічні та хірургічні фактори¹. 

Для оцінювання індивідуального ризику пацієнта використовують спеціальну шкалу з такими критеріями²: 

Серед анестезіологічних факторів, які підвищують ризик виникнення ПОНБ, виокремлюють¹:

Щодо хірургічних факторів, то найбільший ризик ПОНБ асоціюють із такими втручаннями, як холецистектомія, гінекологічні та лапароскопічні операції¹.

Вибір стратегії профілактики ПОНБ

Для всіх пацієнтів незалежно від ризику розвитку ПОНБ варто дотримуватися стратегії мультимодальної аналгезії¹.

Ефективне знеболення корелює зі зниженням частоти ПОНБ, тому своєчасне лікування больового синдрому є пріоритетним¹.

Профілактичне внутрішньовенне введення парацетамолу та дексмедетомідину зменшує ризик виникнення ПОНБ².

До того ж доцільно змінити тактику анестезії на тотальну внутрішньовенну¹.

Якщо попри профілактичні заходи в такого пацієнта виникла ПОНБ, потрібно призначити ЛЗ з іншої групи, наприклад дроперидол 0,625 мг. У разі закінчення дії ондансетрону (період напіввиведення — 4 години) можна застосувати його повторно¹.

Основні тези

_{ЛЗ — лікарський засіб
ПОНБ — післяопераційні нудота та блювання}