Цей аналіз показав, що нефропротекторний ефект семаглутиду та його здатність знижувати загальну смертність, доведені в FLOW, не залежать від стану серцево-судинної системи пацієнта на початку лікування.

Препарат був однаково ефективним як у хворих із маніфестними атеросклеротичними ССЗ або серцевою недостатністю, так і в пацієнтів без явних ССЗ, але з високим СС ризиком. 

Передбачається, що в основі нефропротекції лежить протизапальний ефект семаглутиду на ендотелій ниркових судин. 

Отримані результати підкреслюють важливу роль семаглутиду в терапії кардіоренального метаболічного синдрому.

Вони підтвердили доцільність агресивного зниження ХС ЛПНЩ за допомогою інгібіторів PCSK9 у клінічно стабільних, але вразливих пацієнтів.

У фокусі аналізу були пацієнти високого ризику з атеросклерозом або ЦД, які перенесли  черезшкірне коронарне втручання (ЧКВ), але не мали в анамнезі ані інфаркту міокарда, ані інсульту.

У групі стандартної терапії цей показник практично залишався на вихідному рівні (2,51 ммоль/л) до 96-го тижня.

Аналіз VESALIUS-CV показує, що ЧКВ в анамнезі пацієнта із ЦД або атеросклерозом — вагома підстава посилити терапію інгібіторами PCSK9, не чекаючи судинної катастрофи.

18 травня 2026 р.  FDA схвалило застосування баксдростату для лікування артеріальної гіпертензії в пацієнтів, які недостатньо реагують на стандартну антигіпертензивну терапію.

У цьому дослідженні брали участь пацієнти з неконтрольованою або резистентною АГ, які вже приймали щонайменше 2 антигіпертензивні препарати в адекватних дозах.

Оцінка клінічної ефективності через 12 тижнів (із поправкою на плацебо) показала такі результати: 

• Доза 2 мг/добу знизила систолічний АТ у спокої на 9,8 мм рт. ст.
• Доза 1 мг/добу — на 8,7 мм рт. ст. 

Препарат був однаково ефективним при неконтрольованій та при істинно резистентній АГ.

За даними епідеміологічних досліджень, зниження систолічного АТ навіть на 10 мм рт. ст. зменшує ризик великих серцево-судинних подій (MACE) приблизно на 20%, що підкреслює клінічну важливість результатів BaxHTN.

Дизайн дослідження

Автори проаналізували дані 5600 осіб із національної бази даних, застосувавши концепцію клінічного ожиріння, запропоновану в 2025 році експертами Lancet Diabetes and Endocrinology Commission. 

Цей підхід базується на оцінці обсягу вісцерального жиру й асоційованих коморбідних станів, що дозволяє точніше прогнозувати кардіометаболічні ризики.

Діагностичні критерії клінічного ожиріння

Діагноз «клінічне ожиріння» ставиться при поєднанні щонайменше двох антропометричних маркерів надлишку вісцерального жиру з ознаками ураження органів-мішеней або тканин.

Маркери вісцерального ожиріння: 

• Окружність талії (ОТ)
• Співвідношення ОТ / окружність стегон
• Співвідношення ОТ / зріст

Асоційовані порушення (приклади): 

• Ішемічна хвороба серця
• Хронічний біль у колінних або кульшових суглобах

Ключові результати

Застосування нової панелі критеріїв кардинально змінило статистику вибірки, показавши, що критеріям клінічного ожиріння задовольняють 26% осіб із нормальним ІМТ і 50% осіб з ІМТ, що відповідає надмірній масі тіла.

Ретатрутид — новий потрійний агоніст рецепторів ГПП-1, ГІП і глюкагону (GLP-1/GIP/glucagon receptor agonist) — демонструє безпрецедентні результати в терапії ожиріння та асоційованих метаболічних порушень

Результати залежно від дози

У TRIUMPH-1 ретатрутид вводили підшкірно в дозах від 4 до 12 мг 1 раз на тиждень. 

• Через 80 тижнів лікування дозою 12 мг середнє зниження маси тіла становило 31,8 кг (у середньому 28,3% від вихідного значення).
• У 45,3% учасників маса зменшилася більш ніж на 30% (історично терапевтичне вікно баріатричної хірургії).
• Пацієнти з ожирінням II й III ступеня (ІМТ ≥35 кг/м²) за 104 тижні терапії втратили в середньому 38,5 кг (30,3% від початкової маси тіла).
• У групі, яка отримувала дозу 4 мг, середнє зниження маси тіла за 80 тижнів становило 21,4 кг (19%). У цій же групі частота припинення терапії через небажані явища виявилася навіть нижчою, ніж у групі плацебо.

Вплив на кардіометаболічні показники

Крім зниження маси тіла, в учасників дослідження TRIUMPH-1 зафіксовано значне поліпшення кардіометаболічного профілю. Поряд зі зменшенням окружності талії та зниженням рівнів тригліцеридів, ХС-неЛПВЩ і систолічного АТ відзначалася нормалізація рівня високочутливого С-реактивного білка як маркера системного запалення.