БЦЖит: причини та наслідки

10 хв

БЦЖит - це ускладнення, що виникає після неправильного введення вакцини БЦЖ

Зацікавилися?

Цей матеріал призначений для працівників медичної сфери. Авторизуйтеся, будь ласка, щоб вивчати далі. Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про лікарські засоби, а також іншу професійну спеціалізовану медичну інформацію, яка призначена виключно для лікарів та медичних установ. У разі, якщо Ви не є лікарем чи працівником медичної установи, АТ «Фармак» не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що можуть виникнути в результаті самостійного використання інформації з цього розділу сайту. Ви робите це самостійно і усвідомлено, розуміючи, що застосування лікарських засобів можливе тільки за призначенням лікаря та після попередньої консультації з ним, а самолікування може завдати шкоди Вашому здоров’ю.

Авторизуйтесь, будь ласка, щоб отримати доступ до професійної інформації. Цим ви підтверджуєте, що є лікарем/працівником медичної установи.

БЦЖит: причини та наслідки

Статті Інфекційні хвороби Профілактика

10 хв

Авторка матеріалу:

Оксана Юріївна Молода

Авторка медичних матеріалів

Сімейна лікарка, фтизіопульмонолог

Детальніше

БЦЖит - це ускладнення, що виникає після неправильного введення вакцини БЦЖ.

Причиною не завжди є непрофесійність дій медпрацівника, що проводить щеплення дитині.

БЦЖ - єдина вакцина, що має бути введена суворо внутрішньошкірно. Проте, у дітей відстань між шарами шкіри (епідермісом, дермою та підшкірною клітковиною) дуже маленька і становить буквально міліметр-два. Тому найменший рух дитини під час уколу (а таке найчастіше буває, коли вакцинують дитину не в пологовому будинку, а в більш старшому віці) може привести до потрапляння голки у підшкірну клітковину й, відповідно, певним відхиленням у формуванні рубчику.

Локальний БЦЖит

Вакцинний штам не здатний викликати захворювання, але він живий, тож живе своїм мікробним життям там, куди потрапив. І при потраплянні у підшкірну клітковину викликає формування більшої за розміром папули, а згодом і пустули, яка може набиратися гноєм кілька разів, неодноразово вскриватися й лякати батьків і педіатрів своїм зовнішнім виглядом.

В цій ситуації головне пам'ятати, що розмір не має значення! І, згідно рекомендаціям ВОЗ та чинному Наказу МОЗ 102 (Стандарти допомоги "Туберкульоз"), локальний БЦЖит не потребує лікування.

Окремою болючою темою є застарілі рекомендації використання примочок на місце введення БЦЖ. Особливо, з димексидом.

Це КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО!

Димексид є вкрай нефротоксичним, всмоктується крізь шкіру (в тому числі, неушкоджену), швидко потрапляє в системний кровоток і викликає інтерстиційні нефрити (ураження нирок). За необхідності призначення специфічної терапії (зазвичай, при дисемінованій БЦЖ-інфекції або ускладненому лімфаденіті), протитуберкульозні препарати призначаються виключно системно.

За необхідності призначення специфічної терапії (зазвичай, при дисемінованій БЦЖ-інфекції або ускладненому лімфаденіті), протитуберкульозні препарати призначаються виключно системно!

Заборона призначення примочок прописана законодавчо у Наказі МОЗ 102.

Регіонарний лімфаденіт

Це форма БЦЖиту, коли збільшуються регіонарні лімфовузли (під пахвою зліва, або надключичні зліва). При збільшенні підпахвового лімфовузла й підозрі на БЦЖ-лімфаденіт, рекомендовано провести УЗД лімфовузлів і, за умови відсутності деструкції (руйнування) лімфовузла, рекомендовано спостереження. За наявності деструктивних змін у лімфовузлі, призначаються протитуберкульозні препарати системно! За умови формування нориці та/або формування конгломерату лімфовузлів з нагноєнням, рекомендоване їх хірургічне видалення з обов'язковим гістологічним дослідженням.

Вищеописана тактика ведення БЦЖ-лімфаденіту прописана у чинному Наказі МОЗ 102.

Генералізована БЦЖ-інфекція

Існує невеликий відсоток дітей (близько 1 на 275000 щеплень), що мають вроджені імунодефіцитні стани, недіагностовані при народженні. У таких дітей після вакцинації БЦЖ може виникнути генералізована БЦЖ - інфекція (стан, коли вакцинний штам розповсюджується по всім органам і системам, не зустрічаючи імунного опору). Така ситуація підлягає лікуванню протитуберкульозними препаратами системно. Лікування призначається й проводиться фтизіатром в умовах стаціонару.

Джерела