Як хронічний стрес впливає на чоловічу фертильність і що з цим робити
Хронічний стрес — недооцінений чинник у парі з труднощами зачаття. Дізнайтесь, яку роль у підтриманні фертильності може відігравати нутритивна підтримка.
Як хронічний стрес впливає на чоловічу фертильність і що з цим робити
В Україні складнощі з настанням вагітності мають 15–17% подружніх пар1. Упродовж тривалого часу безпліддя асоціювалося виключно з жіночим здоров’ям.
Проте сучасні дослідження свідчать, що чоловічий фактор є причиною репродуктивних труднощів у щонайменше 40–50% випадків1,2. При цьому в частини цих чоловіків показники спермограми можуть залишатися в межах норми3. Однією з імовірних причин порушення чоловічої фертильності є стрес1.
Вплив хронічного стресу на розвиток чоловічого безпліддя
Безпліддя часто супроводжується значним емоційним тиском, що посилюється соціальними очікуваннями, складністю діагностики та лікування, повторними невдачами та фінансовими витратами4. Усе це відбувається на фоні загального рівня стресу, притаманного сучасному способу життя4.
Хронічний стрес може спотворювати нормальні метаболічні, нервові та імунні реакції, збільшуючи тим самим схильність до патологічних станів5. Він призводить до втрати лібідо, до еректильної та еякуляторної дисфункції5.
Стрес може погіршити функції яєчок, що призводить до зниження рівня тестостерону та якості сперми5.
Згідно з даними досліджень стрес може супроводжуватися настільки значним порушенням сперматогенезу, що в сім’яних канальцях виявляють лише клітини Сертолі та поодинокі сперматогоніальні клітини5.
Біохімічні аспекти хронічного стресу
Симпатична нервова та симпатоадреналова системи запускають першу, швидку фазу стресової відповіді⁵. У разі тривалого впливу стресу активується повільна фаза, опосередкована ГГНС⁵. Важливу роль у цьому процесі відіграє гонадотропін-інгібувальний гормон (ГнІГ), який активує ГГНС і сприяє вивільненню кортикостероїдів⁵. ГнІГ також пригнічує гіпоталамо-гіпофізарно-щитоподібну вісь, зменшуючи перетворення тироксину (T₄) на трийодтиронін (T₃), чим зумовлює виникнення гіпотиреозу5.
Через гальмування вивільнення гонадотропін-рилізинг-гормону (ГнРГ) ГнІГ знижує активність гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної осі, що призводить до зменшення рівнів лютеїнізуючого (ЛГ) і фолікулостимулювального (ФСГ) гормонів⁵. До того ж ГнІГ знижує активність білка, необхідного для транспорту холестерину в мітохондрії, — ключового етапу в синтезі тестостерону5. Внаслідок цього відбувається зменшення продукування тестостерону в клітинах Лейдіга⁵.
Каскад нейроендокринних порушень супроводжується дегенерацією сперматогоній, пригніченням сперматогенезу та зниженням якісних і функціональних характеристик сперми⁵. Додатково ГнІГ може індукувати оксидативний стрес і запальні процеси, що також негативно впливають на якість сперми⁵.
Виявлені поєднання ендокринних і метаболічних змін, зумовлені хронічним стресом, формують патофізіологічне підґрунтя для цілеспрямованого коригування. Із цього погляду певні нутрієнти можуть розглядатися як допоміжний засіб для зменшення негативного впливу хронічного стресу на чоловічу репродуктивну функцію6.
Роль нутритивної підтримки фертильності чоловіків
Застосування нутрієнтів у чоловіків із безпліддям асоціюється зі зростанням шансів на настання клінічної вагітності7. Це свідчить про перспективність дієтичних втручань як доступного і потенційно ефективного підходу до покращення чоловічої фертильності7.
З огляду на інтерес до нутритивних стратегій, який зростає, дедалі більше уваги приділяють інозитолам — сполукам, що залучені до регулювання клітинного метаболізму, ендокринного гомеостазу та інсулінової відповіді8. Найпоширенішими формами інозитолів є міо-інозитол (MI) та Д-хіро-інозитол (ДХІ)9. Фактично кожен орган або тканина має певне співвідношення MI та ДХІ, що є фундаментальним для правильних функцій, пов'язаних з інозитолом9.
У сперматозоїдах основним місцем дії МІ є мітохондрії, де, контролюючи внутрішньоклітинний рівень Ca2+, він регулює мітохондріальний окислювальний метаболізм і вироблення АТФ10.
МІ впливає на функцію мітохондрій сперматозоїдів, покращуючи багато процесів, які є важливими для успішного запліднення9:
Капацитацію
Акросомну реакцію
Регуляцію рухливості сперматозоїдів, які є важливими для успішного запліднення
До того ж MI запускає сигнальні каскади, які зумовлюють фосфорилювання залишків тирозину, — процесу, що свідчить про настання капацитації сперматозоїда, тобто його здатності до злиття з яйцеклітиною9. МІ також є вторинним месенджером гонадотропіну ФСГ9.
На рівні яєчок ФСГ відіграє ключову роль у контролі кількості та функції клітин Сертолі9. Він сприяє їх диференціації, необхідній для підтримання нормального сперматогенезу9.
У кількох дослідженнях оцінювали покращення показників сперми та метаболізму, пов'язаних із чоловічим безпліддям, після споживання харчових добавок з МІ9. Було виявлено, що вживання МІ демонструє значне покращення показників сперматозоїдів, гормональних і метаболічних параметрів9.
Оскільки клінічна ефективність інозитолів значною мірою залежить від їх співвідношення, окремо заслуговує на увагу роль ДХІ в реалізації цього балансу9.
У дослідженнях продемонстрували, що ДХІ знижує експресію гена ароматази9. Це — фермент, який присутній у різних тканинах і каталізує утворення естрогенів із андрогенів, а регулювання експресії її гена впливає на рівень вільного і загального тестостерону9.
ДХІ розглядають як додатковий засіб у терапії патологій, що супроводжуються підвищенням рівня естрогенів або зниженням андрогенів, зокрема деяких форм чоловічого безпліддя⁹. Застосування ДХІ доцільне у клінічних ситуаціях із порушеннями параметрів сперми на фоні недостатнього продукування тестостерону⁹. До того ж ДХІ вважають ефективним варіантом підтримки пацієнтів з гіпогонадотропним гіпогонадизмом, який зумовлений віковим зниженням рівня андрогенів⁹.
Застосування нутритивної підтримки у формі МІ та ДХІ може позитивно діяти на сперматогенез, гормональний баланс і функціональні характеристики сперми9,10. Це робить їх перспективним напрямом у комплексному підході до лікування чоловічого безпліддя9,10.
Основні тези
Упродовж тривалого часу безпліддя асоціювалося виключно з жіночим здоров’ям, однак сучасні дослідження свідчать, що чоловічий фактор є причиною репродуктивних труднощів у щонайменше 40–50% випадків1,2
Хронічний стрес може спотворювати нормальні метаболічні, нервові та імунні реакції, тим самим збільшуючи схильність до патологічних станів5. Він призводить до втрати лібідо, до еректильної та еякуляторної дисфункції5
Каскад нейроендокринних порушень супроводжується дегенерацією сперматогоній, пригніченням сперматогенезу та зниженням якісних і функціональних характеристик сперми⁵
З огляду на інтерес до нутритивних стратегій, що зростає, дедалі більше уваги приділяють інозитолам — сполукам, які залучені до регуляції клітинного метаболізму, ендокринного гомеостазу та інсулінової відповіді8
ГГНС — гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова система
ГнІГ — гонадотропін-інгібувальний гормон
ГнРГ — гонадотропін-рилізинг-гормон
ЛГ — лютеїнізуючий гормон
ФСГ — фолікулостимулювальний гормон
- Поворознюк М.В. Поширеність та основні причини безпліддя у чоловіків. Медичні аспекти здоров’я чоловіка. 2012; 3(5):62–73.
- Ghaemi M., Seighali N., Shafiee A. et al. The effect of Myo-inositol on improving sperm quality and IVF outcomes: A systematic review and meta-analysis. Food Sci Nutr. 2024; 12(11):8515–8524. DOI: 10.1002/fsn3.4427
- Approach to the male with infertility. Available at: https://www.uptodate.com/contents/approach-to-the-male-with-infertility#H1417518337 (Last access: 20.06.2025).
- Ilacqua A., Izzo G., Emerenziani G.P. et al. Lifestyle and fertility: the influence of stress and quality of life on male fertility. Reprod Biol Endocrinol. 2018; 16(1):115. DOI: 10.1186/s12958-018-0436-9
- Odetayo A.F., Akhigbe R.E., Bassey G.E. et al. Impact of stress on male fertility: role of gonadotropin inhibitory hormone. Front Endocrinol (Lausanne). 2024; 14:1329564. DOI: 10.3389/fendo.2023.1329564
- Almujaydil M.S. The Role of Dietary Nutrients in Male Infertility: A Review. Life (Basel). 2023; 13(2):519. DOI: 10.3390/life13020519
- Michaelsen M.P., Poulsen M., Bjerregaard A.A. et al. The Effect of Dietary Supplements on Male Infertility in Terms of Pregnancy, Live Birth, and Sperm Parameters: A Systematic Review and Meta-Analysis. Nutrients. 2025; 17(10):1710. DOI: https://doi.org/10.3390/nu17101710
- Santoro M., Aquila S., Russo G. Sperm performance in oligoasthenoteratozoospermic patients is induced by a nutraceuticals mix, containing mainly myo-inositol. Systems Biology in Reproductive Medicine. 2020; 67(1):50–63. DOI: https://doi.org/10.1080/19396368.2020.1826067
- De Luca M.N., Colone M., Gambioli R. et al. Oxidative Stress and Male Fertility: Role of Antioxidants and Inositols. Antioxidants. 2021; 10(8):1283. DOI: https://doi.org/10.3390/antiox10081283
- Cilio S., Rienzo M., Villano G. еt al. Beneficial Effects of Antioxidants in Male Infertility Management: A Narrative Review. Oxygen. 2022; 2(1):1–11. DOI: https://doi.org/10.3390/oxygen2010001
Виробник: АТ «Фармак», 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 63. тел.: +38 (044) 496-87-87/e-mail: [email protected] /вебсайт: www.farmak.ua
