Рак молочної залози: своєчасна діагностика рятує життя!
Авторка матеріалів
Проблема
За даними ВООЗ Рак молочної залози є найпоширенішим онкологічним захворюванням серед жінок у світі. У 2022 році у всьому світі було діагностовано 2,3 мільйона жінок з раком молочної залози та 670 000 смертей. Рак молочної залози у чоловіків є рідкісним і становить менше 1% випадків раку молочної залози у світі[1].
За даними Національного канцер-реєстру, у 2022 році в Україні зареєстровано 12 335 випадків раку молочної залози (12 258 жінки та 77 чоловіків), а 3 881 людей померли внаслідок цієї недуги (3 846 жінок і 35 чоловіків)[2] — без урахування даних окупованх райнонів: Донецької, Луганської областей та АР Крим і м. Севастополь.
Таким чином, на кожні 10 нових випадків захворювання в Україні фіксується 3 смерті, що підтверджує, що це найбільш смертельний вид раку серед жінок.
Фактори ризику раку молочної залози
Важливим фактором ризику розвитку раку молочної залози є генетична схильність, особливо у жінок, родичі першої лінії (бабуся, мати, тітка, сестра) яких хворіли на рак грудей.
Іншими факторами ризику є:
відсутність вагітностей та пологів
перша вагітність у 30 років і старше
вік старше 40 років
ранній початок менструацій — у віці до 12 років
пізня менопауза — після 55 років
безперервне вживання гормональних контрацептивів протягом тривалого часу, а також гормональної замісної терапії в менопаузі
цукровий діабет
надмірна вага та ожиріння
куріння
зловживання алкоголем
гіпертонічна хвороба
перенесений раніше рак грудей або рак яєчника
вплив джерел радіації
Сімейний анамнез раку молочної залози підвищує ризик раку молочної залози, але більшість жінок, у яких діагностовано рак молочної залози, не мають сімейної історії захворювання. Відсутність відомого сімейного анамнезу не обов’язково означає, що жінка має менший ризик.
За даними ВООЗ приблизно половина всіх випадків раку молочної залози виникає у жінок без конкретних факторів ризику, крім статі та віку.
Скринінг та своєчасна діагностика. Світовий досвід
Скринінг - це система первинного обстеження груп клінічно безсимптомних осіб з метою виявлення випадків захворювання.
Мамографія – це рентгенологічний метод обстеження молочних залоз.
Рак молочної залози на ранніх стадіях зазвичай має безсимптомний перебіг, тому регулярний скринінг є важливим для виявлення хвороби на етапі, коли лікування є найбільш ефективним.
Дані великого рандомізованого дослідження скринінгу самообстеження молочних залоз показали, що навчання самообстеженню не впливає на зниження смертності від раку молочної залози (NCCN – Національна загальна онкологічна мережа – об'єднання 33 онкологічних центрів США), Тим не менш, слід заохочувати людей стежити за своїми молочними залозами, оскільки це може полегшити виявлення раку в проміжках між плановими скринінгами.
Одним із самих дієвих методів скринінгу є мамографія — рентгенологічне обстеження молочних залоз, яке є рекомендованим для жінок віком від 40 років.
За даними American College of Radiology, починаючи з 1990 року рівень смертності від раку молочної залози в США знизився на 38% завдяки впровадженню мамографії та більш ранньому виявленню захворювання. В США рекомендується проходити мамографію всім жінкам віком від 40 років[3].
Однак мамографія має певні обмеження, особливо у жінок з щільними молочними залозами, тому розглядаються інші методи візуалізації, такі як ультразвукове дослідження (УЗД) та магнітно-резонансна томографія (МРТ), для доповнення діагностики, або проведення мамографії методом томосинтезу з контрастом.
Скринінг та своєчасна діагностика в Україні
В Україні мамографія є рекомендованим методом скринінгу для жінок віком 50-69 років, які повинні проходити обстеження раз на два роки.
Скринінгова мамографія призначається всім жінкам лікуючим лікарем згідно наказу МОЗ України №396 від 30.06.2015 року[4].
Проведення мамографічного скринінгу:
1.1. до 35-ти років не призначати жінкам мамографію (якщо для цього немає підстав), можна використовувати УЗ дослідження);
1.2. при наявності сімейного анамнезу РМЗ - мамографію рекомендують проводити 1 раз на 1-2 роки (регулярно обстежуючи груди самостійно та у кабінеті лікаря), починаючи з віку 35 ти років;
1.3. у віковому діапазоні 35-40 років усім жінкам одноразово проводиться первинна мамографія, для визначення структури тканини молочної залози;
1.4. у віці 40-49-ти років пропонується проводити мамографію в залежності від показань;
1.5. у віці 50-69-ти років мамографію проводять 1 раз на 2 роки, враховуючи результати попередніх обстежень, самообстежень та клінічних обстежень молочної залози.
Це означає, що абсолютно кожна жінка у віці від 35 до 40 років повинна пройти первинну мамографію для оцінки щільності молочної залози . Це допоможе визначити подальшу діагностичну стратегію, оскільки для жінок з високою щільністю молочної залози доцільніше призначати УЗД або МРТ молочних залоз.
Також для жінок з високою щільністю молочної залози доцільно проводити мамографію методом томосинтезу з контрастом, починаючи з 40 років, один раз на два роки, залежно від показань.
Якщо у жінки немає обтяженого сімейного анамнезу: тобто, випадок захворювання на рак молочної залози у родичів по жіночій лінії (бабусі, мати, тітки, сестри), вона проходитиме скринінгову мамографію один раз на 2 роки, починаючи з 50 років.
Якщо сімейний анамнез обтяжений, то починає проходити скринінгову мамографію у віці від 35 років один-два рази на 2 роки.
До 35 років абсолютно всім жінкам рекомендується проходити УЗД молочних залоз один раз на рік.
Основні тези
У Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак МЗ, розглядаємо поширенність та симптоми, а також важливість самообстеження для ранього його виявлення
