Усі пацієнтки пройшли лапароскопічну РЧА або міомектомію. Вираженість симптомів та якість життя оцінювали за допомогою валідованих опитувальників раз на півроку протягом 2 років спостереження.

Основні результати

• В обох групах зафіксовано клінічно значуще зменшення тяжкості симптомів міоми й підвищення якості життя через 24 місяці спостереження
• У перші 12 місяців група міомектомії демонструвала більш виражене полегшення симптомів (різниця 5,27 бала; р=0,028), а перевага міомектомії щодо впливу на якість життя зберігалася до 18-го місяця спостереження (різниця 6,62 бала; р=0,011)
• Однак через 2 роки міжгрупові розбіжності за обома параметрами згладилися і втратили клінічну значущість

Учені порівняли ефективність і безпечність різних доз міфепристону зі стандартними методами екстреної контрацепції — левоноргестрелом і методом Юзпе (комбінація естрогену й прогестину).

Основні результати

• Низькі (менше 25 мг) і середні (25–50 мг) дози міфепристону знижували відносний ризик зачаття на 27 та 33% відповідно порівняно з левоноргестрелом
• У порівнянні з методом Юзпе ті самі дози міфепристону продемонстрували ще вищу ефективність (зниження відносного ризику зачаття на 86%) і значно рідше викликали нудоту й блювоту
• Загалом застосування міфепристону супроводжувалося меншою кількістю побічних ефектів, у тому числі диспепсичних розладів. Єдиним частим небажаним явищем була затримка чергової менструації, причому тривалість затримки зростала зі збільшенням дози

Загалом, рівень задоволеності пацієнток міфепристоном був зіставним або перевищував рівень задоволеності альтернативними пероральними препаратами.

Висока ефективність препарату пояснюється його антипрогестагенним ефектом: міфепристон здатний пригнічувати овуляцію навіть після початку зростання рівня лютеїнізуючого гормону, коли традиційні синтетичні стероїди вже не діють.

Учасниць розділили на три групи: 

• Лише МГТ (трансдермальний естрадіол 1,53 мг/дозу 2 рази на день + пероральний прогестерон 100 мг/добу)
• Лише спорт (3 тренування на тиждень: 20 хв аеробних вправ + 30 хв силових навантажень)
• Комбінована терапія (МГТ + спорт)

Динаміку чутливості тканин до інсуліну оцінювали за зміною індексу HOMA-IR протягом 12 тижнів.

Ключові результати

1. Чутливість до інсуліну. Найбільше зниження індексу HOMA-IR зафіксовано в групі комбінованої терапії («МГТ + спорт»); спорт без МГТ також істотно поліпшив цей показник, а ось у групі МГТ без спорту динаміка HOMA-IR була незначною
2. Склад тіла й фізична форма. В обох групах, які займалися спортом, спостерігалося значне зростання м’язової сили й пікового споживання кисню (клінічно значуще збільшення VO_2peak на 3–3,5 мл/кг/хв). Додавання МГТ до фізичних вправ забезпечило лише трохи більш помітне зменшення жирової маси порівняно зі спортом без МГТ, при цьому в обох групах зі спортом цей показник знижувався значно сильніше, ніж у групі «тільки МГТ»
3. Кардіоваскулярні маркери. Достовірних розбіжностей між групами за показниками ліпідного профілю (фракції холестерину, тригліцериди) і артеріального тиску не виявлено, хоча в учасниць, які отримували комбіновану терапію, зафіксовано зниження систолічного АТ приблизно на 6 мм рт. ст

Із 624 713 породіль 92 620 (14,8%) пройшли вакцинацію проти ВПЛ до вагітності. Учені оцінили зв’язок між вакцинацією та розвитком таких ускладнень, як:

• Передчасні пологи
• Передчасний розрив навколоплідних оболонок
• Гіпотрофія плода
• Мертвонародження та неонатальна смертність

Основні результати

Вакцинація проти ВПЛ достовірно знизила такі ризики:

• Загальний ризик передчасних пологів — на 5%
• Ризик передчасних пологів на терміні 28–31 тиждень — на 15%
• Ризик передчасного розриву навколоплідних оболонок — на 7%
• Ризик тяжкої гіпотрофії плода — на 8%

Найсильніший захисний ефект спостерігався в жінок, імунізованих у підлітковому віці.

Раціон оцінювали з використанням харчових анкет за допомогою:

• Шкали середземноморської дієти (MDS; високий бал відповідав споживанню овочів, фруктів, цільнозернових продуктів та корисних жирів, молочних і нежирних білкових продуктів)
• Запального індексу раціону (DII; високий бал відповідав раціону з переважанням цукру й обробленого м’яса)

Основні результати

• У досліджуваній когорті кишкова колька розвинулась у 26% дітей, а поєднання кольки й екземи — у 5%.
• Кожен додатковий бал за шкалою MDS (більш здоровий раціон) знижував ризик поєднання кольки й екземи на 15%, а кожен додатковий бал за індексом DII (менш здорове харчування) збільшував цей ризик на 34%
• Кожна додаткова порція риби й морепродуктів на тиждень у раціоні вагітної знижувала ймовірність розвитку кольки та екземи в дитини на 25%. Інші потенційні алергени (горіхи, яйця, молочні продукти) не продемонстрували аналогічного зв’язку
• Найсильніший захисний ефект здорового харчування спостерігався в дітей, чиї матері мали обтяжений алергологічний анамнез.