Профілактика хронічного післяопераційного болю: тактика анестезіологічного супроводу
Тактика аналгезії в периопераційний період є основним модифікованим чинником у профілактиці хронічного післяопераційного болю. Дізнайтесь, які анестезіологічні підходи можуть сприяти його попередженню

Профілактика хронічного післяопераційного болю: тактика анестезіологічного супроводу
Після хірургічного втручання майже 10% пацієнтів стикаються з розвитком хронічного післяопераційного болю (ХПОБ), а в одного зі ста біль набуває тяжкого характеру, що істотно знижує якість життя1.
У більшості випадків хронізація болю починається ще в ранньому післяопераційному періоді як наслідок тривалої або надмірної ноцицептивної активації. За відсутності належного аналгезивного захисту це призводить до центральної сенситизації — ключової ланки в розвитку ХПОБ2. З огляду на це профілактичний фокус зміщується на периопераційний період з урахуванням індивідуального ризику, очікуваної інтенсивності болю та доцільності застосування мультимодальної аналгезії як основи для запобігання хронізації2.
Клінічна характеристика та прогнозування ХПОБ
У Міжнародній асоціації з вивчення болю (IASP) визначають хронічний післяопераційний біль як такий, що виникає або посилюється після хірургічного втручання і зберігається понад три місяці після операції, за відсутності іншої очевидної причини3.
Біль зазвичай локалізується в ділянці хірургічного втручання, але може проєктуватися у відповідні дерматоми, зони іннервації уражених нервів або зону Геда — особливо у випадках втручань на глибоких соматичних чи вісцеральних тканинах3.
Оцінювати ризик розвитку ХПОБ треба починати ще на етапі передопераційної консультації, зокрема, для виявлення наявного хронічного болю, тривалого вживання опіоїдів або психоактивних речовин.
Важливим є також скринінг психоемоційної вразливості пацієнта, який рекомендовано здійснювати за допомогою валідованих опитувальників, зокрема шкали катастрофізації болю (Pain Catastrophizing Scale) та анкети самооцінювання здатності до контролю болю (Pain Self-Efficacy Questionnaire)2.
Хоч універсальної моделі прогнозування ХПОБ, придатної для рутинного клінічного застосування, на сьогодні немає, для деяких оперативних втручань було розроблено спеціалізовані моделі. Наприклад, модель прогнозування ХПОБ після мастектомії включає п’ять незалежних предикторів: виражений біль у зоні втручання в ранньому післяопераційному періоді, ожиріння, дисекція аксилярних лімфовузлів, а також інтенсивний біль на 1-шу та 7-му добу після операції2.
Фактори ризику ХПОБ
Хоча ХПОБ може розвинутися після будь-якого хірургічного втручання, певні операції асоціюються з вищою частотою його виникнення. Зокрема, до групи підвищеного ризику належать втручання з великою травматичністю — ті, що супроводжуються значним ушкодженням тканин. Особливо високий ризик формування нейропатичного ХПОБ спостерігають після операцій, які передбачають дисекцію або висічення нервових структур у зоні втручання2.
Оперативні втручання з високим ризиком розвитку ХПОБ2
| Оперативне втручання | Частота розвитку ХПОБ |
|---|---|
| Ампутація кінцівок | 60–85% |
| Торакотомія | 60–80% |
| Герніопластика | 50% |
| Хірургія молочної залози | 46% |
| Хірургія хребта | 40% |
| Гістеректомія | 32% |
| Артропластика | 16% |
До немодифікованих факторів ризику, пов’язаних із пацієнтом, належать2:
Молодший вік
Жіноча стать
Незаміжній статус у жінок
Передопераційний біль
Психоемоційна вразливість, зокрема:
1) передопераційна тривожність
2) депресія
3) катастрофізація болю
Серед модифікованих чинників ключове значення має контроль гострого післяопераційного болю. Недостатня аналгезія в ранньому післяопераційному періоді спричиняє розвиток центральної сенситизації внаслідок тривалого надходження ноцицептивних сигналів до нервової системи2.
Оскільки більшість хірургічних та пацієнтозалежних факторів залишаються незмінними, саме тактика знеболювання в периопераційний період є ключовим модифікованим чинником у профілактиці ХПОБ2
Клінічні прояви ХПОБ
У більшості випадків ХПОБ розвивається як продовження неконтрольованого гострого больового синдрому, що зазвичай є резистентним до опіоїдної терапії та має нейропатичні характеристики. Пацієнти із ХПОБ можуть скаржитися на характерні симптоми2:
Печіння
Поколювання
Відчуття «бігання мурашок»
Стріляючий або електричний біль
Аллодинію
Гіпералгезію
Перехід від гострого до хронічного болю не завжди поступовий. У деяких випадках спостерігають хвилеподібну динаміку — з періодами ремісії та рецидивів2.
Тому під час огляду пацієнта важливо диференціювати ХПОБ від інших причин болю, зокрема прогресування основного захворювання або ускладнень оперативного втручання. У таких випадках для підтвердження діагнозу доцільними є інструментальні методи візуалізації та лабораторні дослідження2.
Стратегії запобігання ХПОБ
Хоча зменшення інвазивності та тривалості хірургічного втручання може частково знизити ризик хронізації болю, в більшості випадків така тактика є обмеженою або недоступною. Відтак ключового значення набуває оптимізація анестезіологічного забезпечення та периопераційного менеджменту болю2.
Попри відсутність єдиної доведеної ефективної стратегії профілактики ХПОБ доцільно застосовувати мультимодальний підхід, що передбачає низку потенційно перспективних напрямів2:
Психоемоційна підготовка та підтримка
1) Скринінг на тривожність, депресію, катастрофізацію болю
2) Психоосвітня робота перед операцією
3) Когнітивно-поведінкова терапія
Преемптивна аналгезія
Уведення знеболювальних засобів до хірургічного розрізу
Оптимізація інтраопераційної анестезії
1) Уникнення надмірного опіоїдного навантаження
2) Моніторування ноцицепції
Раціональна фармакотерапія
1) Мультимодальна аналгезія з мінімізацією опіоїдів
2) Застосування кетаміну, габапентиноїдів і внутрішньовенного лідокаїну
Регіонарна анестезія
Периопераційне застосування нервових блокад
Контроль гострого післяопераційного болю
1) Контроль болю одразу після завершення хірургічного втручання
2) Профілактика вираженого гострого болю як фактора ризику хронізації

Основні тези
ХПОБ розвивається як продовження недостатньо контрольованого гострого больового синдрому, що зазвичай є резистентним до опіоїдної терапії та має нейропатичні характеристики2
Ключову роль у профілактиці ХПОБ відіграє оптимізація анестезіологічного забезпечення та периопераційного менеджменту болю, що передбачає персоналізовані підходи до аналгезії2
У межах мультимодального підходу до профілактики ХПОБ рекомендовано розглядати такі стратегії2:
1) Психологічна підготовка та підтримка пацієнта
2) Преемптивна аналгезія
3) Оптимізація інтраопераційної анестезії
4) Раціональна фармакотерапія
5) Застосування регіонарної анестезії
6) Ефективне лікування гострого післяопераційного болю
Післяопераційне знеболення із застосуванням нефопаму у складі мультимодальної аналгезії є доведено ефективним і безпечним5
Післяопераційна аналгезія у складі мультимодальної аналгезії та симптоматичне лікування гострих больових станів
Симптоматичне лікування помірного чи сильного болю, включно з болем у післяопераційний період, міалгією, артралгією
Показаний для знеболювання у складі мультимодальної аналгезії, лікування гострих больових станів і запобігання післяопераційному тремтінню
IASP (International Association for the Study of Pain) — Міжнародна асоціація з вивчення болю
ХПОБ — хронічний післяопераційний біль
- Prevention of Chronic Post-Surgical Pain. Available at: https://www.iasp-pain.org/resources/fact-sheets/prevention-of-chronic-post-surgical-pain/ (Last access: 14.04.2025).
- Chronic postsurgical pain in adults: Incidence, risk factors, and potential risk reduction. Available at: https://www.uptodate.com/contents/chronic-postsurgical-pain-in-adults-incidence-risk-factors-and-potential-risk-reduction#H599373331 (Last access: 14.04.2025).
- Schug S., Lavand'homme P., Barke A. et al. The IASP Taskforce for the Classification of Chronic Pain. The IASP classification of chronic pain for ICD-11: chronic postsurgical or posttraumatic pain. PAIN. 2019; 160(1):p45–52. DOI: 10.1097/j.pain.0000000000001413
- Інструкція для медичного застосування лікарського засобу Нефам®. РП №UA/20099/01/01.
- Nefopam hydrochloride as a component of multimodal analgesia in the postoperative period. Available at: https://painmedicine.org.ua/index.php/pnmdcn/article/view/225 (Last access: 11.09.2024).









