Частота трансфузії під час оперативних втручань може становити до 35%, а крововтрата — понад 1,5 л. Як знизити ризик для пацієнта за допомогою впливу на різні ланки системи згортання крові? Адже крововтрата під час оперативних втручань суттєво підвищує ризик ускладнень та утруднює період реабілітації пацієнтів. Окрім того, трансфузія повʼязана з підвищенням ризику інфекцій, ураження легень, гемолітичної реакції та навіть сепсису¹.

Тим часом періопераційний тромбоз глибоких вен та емболія легеневої артерії можуть бути небезпечними для життя. Частота розвитку цих ускладнень залежить від виду операційного втручання та потребує тромбопрофілактичної терапії. Саме тому важливо підібрати ефективну стратегію для профілактики крововтрати та тромбоутворення¹.

Різні ланки системи згортання крові

На перший погляд, може здатись, що виникає необхідність у двох антагоністичних ефектах — антитромботичному та антигеморагічному. Проте досягти бажаного можливо завдяки впливу на різні ланки системи згортання крові¹.

Система згортання крові складається з клітин крові та білків і відповідає за утворення тромбів, які є важливою частиною процесу гемостазу. Механізм, за допомогою якого коагуляція забезпечує гемостаз, є складним процесом, який здійснюється через низку факторів: фібриногеном, протромбіном, плазмовим тромбопластином тощо².

Застосування антигеморагічних та антитромботичних лікарських засобів

Лікарський засіб Гемотран® (транексамова кислота) чинить антигеморагічну дію шляхом інгібування фібринолітичних властивостей плазміну. Відбувається формування комплексу з участю транексамової кислоти та плазміногену; транексамова кислота зв’язується з плазміногеном при перетворенні з участю плазміну³.

Лікарський засіб Фленокс® (еноксапарин) — це низькомолекулярний гепарин, у якому розділено антитромботичну та антикоагулянтну активність стандартного гепарину. Він має більш високу анти-Ха активність, ніж анти-IIа, та антитромбінову активність.

Дослідження безпеки та ефективності

У дослідженні щодо безпеки та ефективності застосування еноксапарину після введення антифібринолітика транексамової кислоти не було виявлено негативних наслідків для пацієнтів. Основними результатами оцінювання були¹:

Не було статистичних відмінностей у розвитку небажаних явищ. Також у жодній групі пацієнтів не спостерігали тромбоз глибоких вен або емболію легеневої артерії¹.

Основні тези

_{ТК – транексамова кислота}