БЦЖ у оновленому Національному Календарі щеплень
З 1 січня 2026 року набуває чинності оновлений Національний календар щеплень. Зміни в ньому стосуються, зокрема, й вакцинації проти туберкульозу.
Що ж саме змінилось? Які причини цих змін і чому вони значно спростять процедуру вакцинації як для лікарів, так і для пацієнтів?
Змінилися терміни введення вакцини проти туберкульозу (БЦЖ) в пологовому стаціонарі.
Якщо раніше вона вводилася на 3-5 добу життя новонародженого, то тепер ми можемо й маємо вводити БЦЖ вже за 24 години після народження дитини.
Це відповідає рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я проводити вакцинацію БЦЖ немовлятам після народження або якомога швидше після народження, що є одним з ключових елементів стратегії боротьби з туберкульозом”. Наразі цю стратегію застосовують в 79 країнах світу.
Також це значно спрощує життя породіллі. Адже відповідно до сучасних стандартів надання медичної допомоги при неускладнених пологах рекомендовано не затримувати жінок в пологових будинках, а виписувати якомога раніше (за умови, що стан немовляти та матері це дозволяє). Тому зміни до Календаря спрощують процес отримання БЦЖ.
З’явилася можливість проведення БЦЖ без попередньої туберкулінової шкірної проби (ТШП) або квантиферонового тесту до 7 місяців життя дитини (за умови відсутності контакту з хворим на туберкульоз).
Раніше таку можливість ми мали лише до 2 місяців життя немовляти, а в подальшому для отримання щеплення БЦЖ потрібно було спочатку провести ТШП або квантифероновий тест. І лише за умови, що проба негативна, можна було проводити щеплення БЦЖ після 2 місяців життя.
Проте, є ціла низка причин, чому термін введення БЦЖ без попередньої проби Манту можна продовжити до 7 місяців життя дитини:
У немовлят віком до 6 місяців недосконала T-клітинна ланка імунної відповіді, яка детермінує відповідь на ТШП, що призводило до отримання хибнонегативних ТШП у цьому віці.
Особливості шкіри новонародженого до 6 місяців також можуть сприяти отриманню хибнонегативної реакції на ТШП.
В перше півріччя життя дитина не має широкого соціального кола спілкування і, відповідно, високого ризику інфікування туберкульозом.
Раніше це не було чітко регламентовано, що викликало певні складнощі в отриманні вакцинації БЦЖ для дітей старше року, що не отримали щеплення у пологовому.
В оновленому Календарі чітко встановлено інтервал між проведенням ТШП чи квантиферонового тесту та щепленням БЦЖ - 2 місяці.
Раніше це не було чітко регламентовано, що викликало певні складнощі в отриманні вакцинації БЦЖ для дітей старше року, що не отримали щеплення у пологовому.
З’явилася можливість вводити БЦЖ одночасно з іншими вакцинами.
Раніше відповідно до Календаря між щепленням БЦЖ та іншими вакцинами необхідно було дотримуватися інтервалу в 1 місяць. Це ускладнювало процес отримання БЦЖ – особливо для дітей першого року життя, що мають насичений графік щеплень, – і було непросто знайти необхідний часовий проміжок для введення БЦЖ. Тому часто його доводилося відтерміновувати до отримання дитиною первинного курсу інших щеплень. Водночас в усьому цивілізованому світі завжди існувала практика одночасного введення БЦЖ з іншими вакцинами. Адже немає жодного наукового підґрунтя для розділення введення БЦЖ та інших вакцин. БЦЖ, на відміну від інших вакцин, що вводяться в перше півріччя життя, не призводить до загальних чи місцевих реакцій (на кшталт підвищення температури тіла чи болю в місці введення) в перші кілька діб після введення. Реакція на введення БЦЖ є відтермінованою в часі та проявляється щонайменше за місяць після проведення щеплення. Таким чином, нема жодної причини відтермінування БЦЖ для розділення її у часі з іншими вакцинами. Відповідно до позиції ВООЗ по туберкульозу, “введення БЦЖ разом з іншими вакцинами для рутинної дитячої імунізації є безпечним”.
Новий Календар акцентує увагу на тому, що діти, які не отримали БЦЖ в пологовому стаціонарі, мають отримати його до 18 років за умови негативних результатів ТШП чи квантиферонового тесту.
Важливо нагадати, що введення вакцини БЦЖ не гарантує, що дитина не захворіє на туберкульоз, проте повністю забезпечує захист від смертельних генералізованих форм туберкульозу – туберкульозного менінгіту та міліарного туберкульозу.
