Ендометріоз є поширеним гінекологічним захворюванням, що зустрічається у близько 10% жінок із загальної популяції та майже в 50% жінок, хворих на безпліддя¹. Класичний його фенотип характеризується раннім початком сильного менструального болю — дисменореї, що часто прогресує, появою хронічного тазового болю (ХТБ), а також трьома «дис-»²:

• Дисхезією — болем під час дефекації, що може супроводжуватися змінами частоти дефекації
• Диспареунією — постійним або рецидивуючим вагінальним
  болем, що виникає під час або після статевого акту
• Дизурією — болем, що пов’язаний із сечовипусканням

Як ендометріоз позначається на якості життя та чим можна допомогти — читайте далі.

Особливості життя з ендометріозом

Ендометріоз значно погіршує якість життя. Це проявляється в розвитку:

Ендометріоз призводить до специфічних змін у нервовій системі, зокрема біохімічних змін у мозку. Внаслідок центральної сенсибілізації відбувається зниження больового порога, підвищення реакції та тривалості післядії на подразники². 

Приблизно дві третини жінок із ендометріозом мають сексуальну дисфункцію, що не обмежується лише диспареунією. При ендометріоїдній хворобі формуються тверді вузли у крижово-маткових зв’язках, ректально-матковій заглибині та вагінальному склепінні. Під час статевого акту ці вузли зазнають подразнення, що призводить до різкого болю³.

Через це пацієнтки зменшують частоту сексуальних контактів, а також відчувають зниження лібідо, труднощі зі збудженням і досягненням оргазму³.

Систематичний біль спричиняє в жінок психоемоційні порушення. ХТБ, проблеми з фертильністю та соціальна ізоляція можуть призвести до розвитку депресивних симптомів².

Варіанти лікування болю, пов’язаного з ендометріозом

ХТБ при ендометріозі має змішаний фенотип. 

У гайдлайні ESHRE рекомендують хірургічне втручання для зменшення болю, асоційованого з ендометріозом⁴. Однак частота рецидивів больового синдрому на фоні ендометріозу є високою й становить 21,5% через 2 роки після хірургічного лікування та 40-50% — через 5 років². 

Для зменшення больового синдрому можна застосовувати нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), як окремо, так і в поєднанні з іншими методами лікування⁴

Найчастіше для лікування ендометріозу застосовують лікарські засоби (ЛЗ), що пригнічують активність яєчників або діють безпосередньо на стероїдні рецептори й ферменти, що є в ендометріозних ушкодженнях. До таких ЛЗ належать⁴:

Дослідження

Основні тези

^{ESHRE (European Society of Human Reproduction and Embryology) — Європейське товариство репродукції людини та ембріології
ВАШ — візуально-аналогова шкала болю
ГнРГ — гонадотропін­-рилізинг-гормон
КОК — комбінований оральний контрацептив
ЛНГ-ВМС — левоноргестрел-­вивільняюча внутрішньоматкова система
НПЗЗ — нестероїдний протизапальний засіб
ХТБ — хронічний тазовий біль}