Критично хворі пацієнти з гострим пошкодженням нирок (ГПН) часто мають позитивний добовий баланс рідини. Це обумовлено необхідністю внутрішньовенного введення лікарських засобів і порушеною здатністю виводити воду і натрій¹.

Збільшення об'єму циркулюючої крові, яке прогресує, може спричинити набряк легень, що асоціюють із несприятливим прогнозом. Для запобігання цьому ускладненню пацієнтам із ГПН і гіперволемією рекомендовано діуретики та замісну ниркову терапію (ЗНТ)¹.

Діуретична терапія як перший етап

Для зниження гіперволемії в пацієнтів із ГПН без анурії застосовують діуретики. Групою вибору є петльові діуретики, оскільки вони забезпечують більший натрійуретичний ефект, ніж тіазидні¹.

Дозування петльових діуретиків змінюють обернено пропорційно швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ). Високі або максимальні дози призначають пацієнтам зі зниженою ШКФ¹.

Схеми призначення діуретиків при ГПН і гіперволемії¹

Якщо протягом двох годин після введення діуретика діурез не збільшується (менш ніж 200 мл сечі), треба ввести подвійну початкову дозу. За потреби можна додати тіазидний діуретик, наприклад хлортіазид 500–1000 мг внутрішньовенно¹.

Проте у випадках, коли діуретики не забезпечують достатнього діурезу (особливо в разі необхідності введення великих об'ємів внутрішньовенних розчинів), не треба застосовувати діуретики для відтермінування початку ЗНТ¹. У таких випадках ЗНТ має бути розпочато своєчасно для зменшення ризику ускладнень.

Критерії призначення ЗНТ

ЗНТ дає змогу не лише зменшити гіперволемію, але й оптимізувати нутритивну підтримку та введення внутрішньовенних розчинів без ризику її прогресування¹.

Якщо відповіді на подвійну дозу петльового діуретика (з додаванням або без додавання тіазидного діуретика) немає, це вказує на необхідність екстракорпоральних методів виведення рідини. Продовження лікування петльовими діуретиками в таких випадках не виправдано з огляду на відсутність збільшення діурезу, що є маркером погіршення ГПН¹.

Показання для проведення ЗНТ у пацієнтів із ГПН і гіперволемією:

Рівень азоту сечовини не використовують як критерій для початку ЗНТ, оскільки на нього впливають фактори, не пов'язані безпосередньо з функцією нирок, зокрема шлунково-кишкові кровотечі або високі дози глюкокортикоїдів. Також часові межі, наприклад 72 години тяжкого перебігу ГПН, не є самостійним показанням до початку ЗНТ².

Основні тези

_{ГПН — гостре пошкодження нирок
ЗНТ — замісна ниркова терапія
ШКФ — швидкість клубочкової фільтрації}