Інформаційний хаос: як лікарю опанувати потік медичних знань
Як визначити, коли інформація перетворюється на тягар та впоратися з інформаційним тиском у клінічній практиці


Інформаційний хаос: як лікарю опанувати потік медичних знань
Сучасна медична практика – це постійний інформаційний шторм: оновлені протоколи, клінічні дослідження, технологічні інновації та рекомендації, які вимагають безперервного оновлення знань. Проте надлишок інформації часто стає причиною когнітивного перевантаження – замість спрощення ухвалення рішень дані перетворюються на додатковий тягар1.
Чому більше інформації — не завжди краще
Інформаційне перевантаження виникає, коли обсяг даних перевищує здатність їх якісно аналізувати й застосувати на практиці1,2.
Навіть у вузьких спеціальностях темп публікацій зростає настільки швидко, що опанувати весь обсяг фізично неможливо. Це призводить до явища, відомого як "втома від настанов" — ситуації, коли постійне оновлення рекомендацій та необхідність опрацьовувати великий обсяг інформації підсилюють когнітивне навантаження й ускладнюють ухвалення клінічних рішень3.
Окрім цього, зі зростанням кількості наукових даних зростає й немедичне навантаження: заповнення форм, ведення адміністративної документації, робота з інформаційними системами. Усе це створює додатковий тиск та підвищує рівень стресу2.
Ще однією проблемою є те, що не вся інформація має реальну практичну цінність. Орієнтація у величезному масиві публікацій та досліджень вимагає добре розвинених навичок фільтрації та критичного аналізу даних¹.
Через обмежений час і потребу у швидких відповідях нерідко використовуються загальні пошукові системи, які не завжди гарантують надійні й релевантні результати². Ситуація ускладнюється браком цифрової грамотності – навичок, необхідних для ефективного пошуку та обробки даних⁴.
Ознаки та наслідки інформаційного перевантаження
Інформаційне перевантаження має реальні наслідки, які безпосередньо впливають на професійну діяльність та загальний фізичний і психоемоційний стан1,2:
Погіршення якості клінічних рішень: надлишок інформації ускладнює швидкий аналіз ситуації, що призводить до запізнілих або некоректних рішень
Підвищення стресу та когнітивного навантаження
Зниження продуктивності: втрата концентрації, відсутність мотивації та зниження ефективності роботи
Підвищений ризик клінічних помилок: режим багатозадачності та високий рівень стресу значно підвищують ймовірність діагностичних і терапевтичних помилок
Професійне вигорання: проявляється через емоційне виснаження та зниження задоволеності роботою
Погіршення фізичного та психоемоційного стану, що призводить до загального виснаження та зниження якості життя

Стратегії подолання інформаційного перевантаження
Для зменшення інформаційного перевантаження важливо застосовувати підходи, що допомагають оптимізувати роботу з даними6,7.
П’ять стратегій управління потоком інформації3:
Стратегія страуса: Ігнорування потоку нової інформації. Цей підхід є найпростішим і в деяких випадках може бути виправданим, проте несе ризик втрати актуальності клінічних знань
Стратегія голуба: Орієнтація на комунікацію з колегами для отримання ключових даних у стислій формі. Цей підхід включає участь у клінічних обговореннях, слідування окремим рекомендаціям та обмін досвідом
Стратегія сови: Базується на принципах доказової медицини. Нова інформація опрацьовується поступово у відповідь на конкретні запитання, що виникають у процесі роботи, шляхом пошуку та аналізу релевантних доказів. Цей підхід дозволяє зосередитися на потребах пацієнтів, однак потребує достатньо часу
Стратегія сороки: Поєднання комунікації з колегами та регулярного пошуку доказових даних у надійних джерелах, наприклад Cochrane Library та сучасні клінічні рекомендації профільних організацій
Стратегія баз знань: використання сучасних платформ, серед яких UpToDate, PubMed, Scopus, BMJ Point of Care, Map of Medicine та інші, для пошуку та актуалізації інформації
Рекомендації для подолання інформаційного перевантаження6-8:
Визначте свій стиль навчання: Оберіть зручний формат засвоєння знань — читання, подкасти, конференції або онлайн-спільноти. Це допоможе засовювати інформацію ефективніше
Фокусуйтеся на перевірених джерелах: Оберіть 3-4 надійні ресурси для роботи з інформацією
Використовуйте цифрові інструменти: Налаштуйте сповіщення в базах даних для відстеження нових публікацій. Систематизуйте статті й дані за допомогою менеджерів посилань і використовуйте Google Scholar Citations для відстеження цитувань
Розвивайте критичне мислення: Оцінюйте методологію, достовірність і практичну значущість джерел
Інтегруйте сучасні технології: Використовуйте інструменти на базі штучного інтелекту для аналізу й фільтрації даних
Визначіть пріоритети: Зосередьте увагу на ключовій інформації для вашої практики та ігноруйте менш важливі дані
Співпрацюйте з колегами: Будуйте професійні контакти та використовуйте онлайн-спільноти для обміну знаннями, досвідом і практичними порадами
Вивчайте інформацію за потреби: Працюйте з новими даними лише тоді, коли вони необхідні для ухвалення клінічних рішень
Оновлюйте знання планомірно: Виділіть окремий час для ознайомлення з новими дослідженнями та рекомендаціями, щоб підтримувати актуальність своїх знань.
Ці кроки допоможуть не лише впоратися з інформаційним перевантаженням, але й підвищити якість роботи.
Основні тези
Інформаційне перевантаження виникає, коли отримані дані стають тягарем, а не допомогою1,2
Серед основних причин перевантаження — надмірна кількість публікацій, зростання адміністративного навантаження та недостатній рівень цифрової грамотності2-4
Інформаційне перевантаження ускладнює прийняття рішень, підвищує рівень стресу та збільшує ризики діагностичних і терапевтичних помилок1,2
Для зменшення перевантаження важливо працювати з перевіреними джерелами, визначати релевантний обсяг інформації та застосовувати сучасні цифрові інструменти6-8
- Kumar A, Maskara S. Coping up with the Information Overload in the Medical Profession. J Biosci Med. 2015;3(11):16-23. doi:10.4236/jbm.2015.311016
- Sbaffi L, Walton J, Blenkinsopp J, Walton G. Information overload in emergency medicine physicians: A multisite case study exploring the causes, impact, and solutions in four North England National Health Service Trusts. J Med Internet Res. 2020;22(7):e19126. doi:10.2196/19126.
- Smith, R. (2010). Strategies for coping with information overload. BMJ 2010;341:c7126 doi: 10.1136/bmj.c7126
- Klerings I, Weinhandl AS, Thaler KJ. Information overload in healthcare: too much of a good thing? Z Evid Fortbild Qual Gesundhwes. 2015;109(4-5):285-290. doi:10.1016/j.zefq.2015.06.005
- Southwick R. Most doctors say they feel burnout regularly, many consider leaving medicine. Chief Healthcare Executive. February 21, 2024. Available at https://www.chiefhealthcareexecutive.com/view/most-doctors-say-they-feel-burnout-regularly-many-consider-leaving-medicine (last access 05.12.2024)
- Dean C. How doctors can manage information overload. Contemp OB/GYN. 2019;64(7):e46-e48. Available at https://cdn.sanity.io/files/0vv8moc6/medec/e46d48a20c9571590afad8cc0eb5c657dc948fb3.pdf/obgyn0719_ezine.pdf (last access 05.12.2024)
- Maggio LA, Artino AR Jr. Staying Up to Date and Managing Information Overload. J Grad Med Educ. 2018;10(5):597-598. doi:10.4300/JGME-D-18-00621.1
- Davis J. Managing information overload: 5 tips from an editor-in-chief. Elsevier. March 27, 2019. Available at https://www.elsevier.com/connect/managing-information-overload-5-tips-from-an-editor-in-chief. (last access 13.12.2024)