Оцінювання глибини анестезії залишається клінічно складним завданням, особливо за тотальної внутрішньовенної анестезії, застосування міорелаксантів або в пацієнтів із підвищеним ризиком когнітивних порушень^1,2. Орієнтування виключно на гемодинамічні або соматичні реакції не дає змоги надійно оцінити глибину анестезії, що підвищує ризик випадкового пробудження, надмірної анестезії, делірію та затримки відновлення^2,3.

Використання електроенцефалографії (ЕЕГ), зокрема оброблених індексів, забезпечує більш точний контроль глибини анестезії, дає змогу персоналізувати дозування анестетиків і знизити ризики надмірної або недостатньої анестезії в пацієнтів із підвищеним ризиком нейрокогнітивних ускладнень^2,3.

Моніторування необробленої ЕЕГ

Анестетики діють через специфічні рецепторні системи в окремих нейрональних мережах головного мозку, що зумовлює характерні зміни електроенцефалографічної активності³.

Основними параметрами ЕЕГ є амплітуда, частота та форма хвилі. Для глибшого аналізу з необробленого сигналу також можуть бути виділені часові та частотні характеристики, які розширюють можливості інтерпретації³.

Особливе клінічне значення має патерн пригнічення зі спалахами, коли періоди високочастотної активності з різкими хвилями (спалахи) чергуються з фазами електричної тиші (пригнічення). Цей шаблон уможливлює виявлення короткотривалих морфологічних змін хвиль, зокрема епілептичних спайок і сонних веретен³.

Основні ЕЕГ-патерни, релевантні для інтраопераційного моніторування²:

• Високочастотна, низькоамплітудна активність (гамма- та бета-хвилі) — характерна для стану неспання

• Альфа-ритм — спостерігають під час седації або сонливості

• Сонні веретена, комплекси К, поодинокі дельта-хвилі — асоціюються з низькою ймовірністю усвідомлення подій під час анестезії

Комплекс К: під час другої стадії сну часто виникає хвиля великої амплітуди, після якої з'являється сонне веретено, — така активність зазвичай виникає у відповідь на звукові стимули під час сну

Сонні веретена: спалахи активності з частотою 12–14 Гц, характерні для другої стадії сну

• Переважання повільної дельта-активності (гранична частота спектра <12 Гц) — характерне для стану адекватної хірургічної анестезії

• Пригнічення зі спалахами або ізоелектрична лінія — відображає надмірну глибину анестезії

Необроблена ЕЕГ є високочутливою до артефактів і зовнішніх перешкод, що може значно ускладнювати інтерпретацію сигналу. На якість запису впливають ЕМГ-активність (м’язові артефакти), сигнали ЕКГ, мімічні рухи, кліпання повік, електромагнітні наведення і фоновий шум. Для підвищення вірогідності даних важливо забезпечити належну підготовку шкіри та використовувати контактні гелі або пасти для зниження імпедансу між електродами та шкірою³.

Моніторування обробленої ЕЕГ

Монітори обробленої ЕЕГ перетворюють сигнал із часової області в частотну. Після цього отримані параметри обробляються за допомогою математичних алгоритмів, а результатом аналізу є уніфікований числовий показник, що відображає рівень гіпнотичного компонента анестезії².

Найпоширенішим індексом, який використовують для моніторування глибини анестезії, є біспектральний індекс (BIS)³.

Оброблені індекси, такі як BIS, є зручними у клінічній практиці, але мають низку обмежень. Зокрема, на їхнє значення впливає електрична активність м’язів, яка зникає за умови повної нейром’язової блокади. До того ж епізоди пригнічення зі спалахами можуть залишитися невиявленими при аналізі лише оброблених даних. Для виявлення цього патерну необроблена ЕЕГ є точнішою, хоч її інтерпретація потребує більших зусиль із боку анестезіологічної команди².

Основні тези

_{BIS (Bispectral index) — біспектральний індекс
ЕЕГ — електроенцефалографія}