Післяпологовий контроль в Швейцарії
Досвід гінеколога Оксани Фелонюк про післяпологовий догляд у Швейцарії: підтримка матері й дитини, грудне вигодовування, реабілітація та психологічна допомога.
Післяпологовий контроль в Швейцарії
Мене звати Оксана Фелонюк, я лікар-гінеколог із 14-річним досвідом роботи в Україні, а вже 1,5 роки працюю у Швейцарії. Протягом усього часу моєї практики я бачила багато різних підходів до післяпологового догляду та виховання малюка, і мені хотілося б поділитися цим досвідом із українськими колегами.
Робота у Швейцарії відкрила для мене чимало цікавих і корисних практик, які можна застосувати й у наших умовах, щоб підтримка матері та новонародженої дитини була максимально ефективною та безпечною. У цьому матеріалі я хочу розповісти про особливості післяпологового догляду, навчання батьків, підтримку грудного вигодовування та комплексну систему спостереження за сім’єю, яка застосовується тут.
Далі поділюся деталями того, як організований догляд у перші години життя, перебування у стаціонарі, підтримка матері та дитини вдома, а також про психологічну та фізичну реабілітацію. Цей матеріал допоможе побачити різницю у підходах та, можливо, знайти ідеї та натхнення в українських ліікарів.
Народження та перші години життя дитини в пологовому в Швейцарії
Ще у лікарні, відразу після народження, кожній дитині вводять вітамін К. Це обов’язкова процедура, спрямована на профілактику внутрішніх кровотеч у новонароджених. Крім того, проводиться перевірка слуху та здійснюється так званий Guthrie Test — скринінг на вроджені захворювання. Завдяки цим заходам можна максимально рано виявити можливі проблеми і запобігти їхньому розвитку.
Цікаво, що у багатьох швейцарських лікарнях існує ще одна унікальна традиція — фотосесії новонароджених. Для цього обладнано спеціальні кімнати, де за бажанням батьків професійний фотограф робить перші світлини немовляти. Послуга є платною, проте сім’ї охоче користуються нею, адже фотографії виходять справді особливими та зворушливими. Крім того, з дозволу батьків фото кожної дитини розміщують на великому стенді у відділенні. Цей стенд постійно оновлюється, і коли заходиш до лікарні, одразу бачиш десятки щасливих облич немовлят, які народилися тут. Це створює особливу атмосферу радості та спільності, додає тепла й символічно підкреслює значущість кожного нового життя.
Перебування у стаціонарі
У перші дні після пологів жінка перебуває у відділенні — зазвичай два-три дні, а після кесаревого розтину цей період триває близько п’яти днів. У стаціонарі з нею найбільше працює медичний персонал, так звані pflege (аналог наших медсестер), які забезпечують догляд і допомогу.
Перед випискою обов’язково проводиться післяпологовий огляд: лікарі перевіряють стан жінки, консультують її щодо поведінки впродовж наступних шести тижнів, пояснюють, які навантаження дозволені, на що варто звертати увагу та в яких випадках потрібно негайно звертатися до лікарні.
Що стосується новонародженої дитини, то спершу за нею також спостерігають у відділенні. У великих лікарнях із відділеннями неонатології працюють спеціалізовані дитячі лікарі. В менш оснащених закладах перші огляди проводить акушер-гінеколог, а дитячі лікарі консультують мінімум двічі на тиждень. Якщо ж виявляються серйозні проблеми або потрібна невідкладна допомога, викликається спеціалізована дитяча реанімаційна бригада швидкої допомоги, і немовля терміново транспортують до профільної дитячої лікарні.
Що стосується догляду за дитиною у стаціонарі, тут також існує суттєва різниця між Швейцарією та Україною. У швейцарських клініках на одну медсестру припадає максимум три жінки, завдяки чому забезпечується якісний та індивідуальний догляд. В українських умовах навантаження значно більше: одна медсестра може відповідати одразу за десять палат, а іноді й більше. Це, безперечно, впливає на рівень допомоги і вимагає системних змін на державному рівні.
Навчання батьків догляду за новонародженою дитиною у Швейцарії починається ще у лікарні, буквально з перших годин після пологів. Уже на другий чи третій день, коли жінка після пологів або операції відчуває себе достатньо добре, щоб вставати і брати участь у догляді, до процесу активно залучають батька дитини.
Медичний персонал обов’язково показує обом батькам усі основні процедури: як правильно купати немовля, як його сповивати, як організовувати догляд у перші дні. У Швейцарії малюка вперше купають у присутності матері та батька, детально показують усі дії та повторюють інструктаж кілька разів, якщо потрібно. Це зовсім інший рівень підготовки, ніж тоді, коли матері просто дають теоретичну інформацію і питають, чи все зрозуміло. Практичні навички, засвоєні під наглядом спеціалістів, дають жінці впевненість і знімають багато страхів у перші дні материнства.
Матері повторюють ці інструкції кілька разів. Такий підхід дає змогу поступово сформувати впевненість у власних силах і зняти відчуття тривоги.
Після виписки: роль акушерки та спостереження вдома
Після виписки на перший план виходить роль акушерки. Саме вона стає основним консультантом жінки з усіх питань. Акушерка уважно стежить за перебігом післяпологових процесів і відразу реагує на будь-які відхилення. Наприклад, якщо не відбувається належного зворотного розвитку матки, виділення мають неприємний запах, їх надто багато чи, навпаки, зовсім немає, або ж виникають труднощі з вигодовуванням — жінку спрямовують до гінеколога.
У Швейцарії післяпологовий контроль організований таким чином, що протягом шести тижнів спостереження ведеться як за матір’ю, так і за новонародженою дитиною. Для цього існує інститут акушерок, які мають право на самостійну практику: вони відвідують жінку вдома, здійснюють регулярний нагляд і отримують за це оплату від системи охорони здоров’я. Їхня основна місія полягає не лише у фізичному контролі стану матері й дитини, а й у відстеженні психологічного стану жінки, а також у моніторингу всіх післяпологових процесів, зокрема у випадках кесаревого розтину чи травм, отриманих під час пологів.
У перші дні після пологів зустрічі відбуваються щодня і тривають щонайменше годину, а інколи навіть по дві. Якщо це перші пологи, акушерка має відвідати жінку щонайменше шістнадцять разів упродовж приблизно восьми тижнів. Якщо жінка народжує вдруге, мінімальна кількість відвідувань зменшується до десяти. За потреби кількість візитів може бути більшою, а лікар може виписати додатковий «рецепт» на продовження післяпологового нагляду.
Така система не лише зменшує навантаження на лікарні, які й без того перевантажені роботою та документацією, а й створює можливості для самих акушерок. Вони працюють як самозайняті спеціалісти (freiberuflich hebamme), мають право самостійно формувати графік, брати стільки пацієнток, скільки можуть обслужити, і відповідно отримувати оплату. Це дає їм і професійну свободу, і фінансову незалежність, а жінкам — якісний, персоналізований догляд удома.
Контроль стану матері та дитини вдома
Важливим напрямком їхньої роботи є контроль за загоєнням післяпологових ушкоджень. Акушерка перевіряє, як відновлюється організм після пологової травми, і паралельно оцінює стан новонародженого. Вона відстежує, як дитина їсть, чи правильно набирає вагу, чи не з’являються симптоми пізньої жовтяниці. Для цього використовують спеціальні апарати, які дозволяють безболісно через шкіру вимірювати рівень білірубіну. Якщо показники виходять за межі норми, тоді у дитини додатково беруть кров із пальця для лабораторного аналізу.
Серед ключових принципів післяпологового догляду особлива увага приділяється характеру виділень у матері, які тривають до сорока днів після пологів. Акушерка стежить за станом грудей і сосків, контролює температуру тіла, а у разі кесаревого розтину — ретельно перевіряє загоєння післяопераційних швів. Усе це дає можливість своєчасно виявити ускладнення.
Так само уважно оцінюється розвиток дитини. Спостерігають за тим, як вона смокче груди, скільки набирає ваги й чи є випорожнення в необхідній кількості. У першу добу життя мінімальною нормою вважається чотири годування, далі — від шести до дванадцяти разів на день. Тривалість кожного годування може коливатися від п’яти хвилин до години, і це теж вважається нормою. Обов’язковою є фіксація кількості випорожнень новонародженого: вже з третього-четвертого дня життя має з’являтися стабільний ритм, а з п’ятого дня дитина повинна мочитися щонайменше шість разів на добу.
Надзвичайно велике значення надається контролю маси тіла. Якщо втрата ваги перевищує 12% від початкової, це розглядається як серйозний сигнал, і в роботу обов’язково включається дитячий лікар. Водночас втрата ваги на рівні до 7% у доношеної дитини вважається фізіологічною. У таких випадках забезпечується регулярне прикладання до грудей кожні три години, максимум — кожні чотири. Додатково проводиться контрольне зважування до й після годування. Якщо ж вага зменшується на 10%, вводиться догодовування: дитині надають додаткове харчування, аби уникнути подальших ускладнень.
Грудне вигодовування та підтримка матері
У Швейцарії особлива увага приділяється підтримці грудного вигодовування. Консультації з цього питання починаються буквально з першого дня після пологів. У кожній палаті молоду матір відвідує спеціалізований консультант, який стежить за тим, як жінка прикладає немовля до грудей, і допомагає, якщо виникають труднощі. Він навчає правильним технікам годування, показує, як зручно тримати дитину, та уважно контролює стан молочних залоз і сосків. Якщо виникають тріщини, пошкодження або алергічні реакції, застосовуються сучасні методи лікування, зокрема лазерна терапія.
У випадках, коли молока виробляється недостатньо, жінці пропонують фізіотерапевтичні процедури, які стимулюють його прибуття. Якщо ж після зважування виявляється, що дитина втрачає надто багато ваги й потребує догодовування, консультант із грудного вигодовування організовує додаткове харчування. Такий підхід дозволяє максимально зберегти й підтримати природне вигодовування, що вважається тут одним із головних пріоритетів.
Було б надзвичайно корисно, якби подібний підхід міг бути реалізований і в Україні. Адже наявність постійного консультанта з грудного вигодовування, який би відразу після пологів допомагав жінці правильно прикладати дитину до грудей, розповідав про харчування, тривалість та особливості грудного вигодовування, а також стежив за станом молочних залоз, значно полегшила б цей період для матері. Додатково велике значення мали б і фізіотерапевтичні процедури, які сприяють відновленню після пологів. Важливо також, щоб акушерки в нас теж проходили відповідне навчання і могли надавати кваліфіковані консультації з грудного вигодовування.
Довготривала підтримка та профілактика
Загалом у системі післяпологової допомоги поєднуються кілька ключових напрямів: профілактика можливих ускладнень, підтримка психологічного стану жінки, комплексний догляд і навчання. Майбутніх матерів навчають не лише техніці годування, а й тому, як правильно доглядати за дитиною, що особливо важливо для жінок, які стали мамами вперше.
Важливим елементом є й довготривала підтримка сімей. У Швейцарії діють державні програми, завдяки яким до п’яти років дитину періодично відвідує консультант при потребі. Він оцінює розвиток малюка, спостерігає за психологічним станом усієї сім’ї й при необхідності надає допомогу. Якщо батькам складно впоратися з новою роллю, вони отримують поради, можуть пройти спеціальні курси, а іноді навіть отримати практичну підтримку у догляді за дитиною.
У післяпологовий період відповідальність за спостереження поділяється між різними спеціалістами. За матір’ю, як уже згадувалося, наглядає акушерка, тоді як за дитиною у перші тижні життя також здебільшого відповідає саме вона. Якщо пологи відбулися фізіологічно і дитина народилася здоровою, перші шість–вісім тижнів малюк перебуває під опікою акушерки вдома. Проте вже на четвертому тижні життя обов’язково проводиться перший огляд у педіатра. Лікар оцінює розвиток дитини, її вагу, загальний стан, а також складає індивідуальний план подальших спостережень і вакцинацій.
У рамках цієї первинної перевірки дитині проводять ультразвукове обстеження тазостегнових суглобів. Якщо ж малюк народився шляхом кесаревого розтину або у випадку тазового передлежання під час природних пологів, таке обстеження виконують раніше — вже на другому тижні життя. Це дозволяє своєчасно виявити можливі порушення і вчасно розпочати корекцію.
Подальший графік відвідувань лікаря визначається індивідуально: зважають на стан дитини, результати першого обстеження та календар щеплень. Саме з цього моменту дитина переходить під системне спостереження педіатра і надалі розвивається відповідно до чітко встановленого плану.
Важливу увагу у Швейцарії приділяють профілактиці та гігієнічному вихованню. Так, коли діти починають відвідувати дитячий садок (офіційно — з чотирьох років), там проводять спеціальні заняття, на яких навчають правильному догляду за зубами. До дітей приходить дитячий стоматолог, перевіряє стан зубів і на практиці показує, як саме їх чистити. Часто малюкам навіть видають стаканчики для полоскання рота. Це робиться у цікавій ігровій формі, тож діти швидко засвоюють навички та охоче дотримуються правил гігієни. Паралельно контролюється і виконання календаря щеплень: якщо у дитини відсутні деякі вакцини, наприклад через переїзд сім’ї з іншої країни, батьків обов’язково інформують, які саме щеплення слід зробити.
Все це покривається медичним страхуванням. Деякі процедури є державними програмами. Наприклад вакцинація проти вірусу папіломи людини, яка запобігає розвитку раку шийки матки також державна і проводиться у школах
Психологічна підтримка
Окрема увага приділяється психологічному стану жінки та всієї сім’ї. Якщо акушерка помічає, що жінка не справляється самостійно, перебуває у пригніченому стані чи з’являються ризики розвитку післяпологової депресії, вона обов’язково скеровує пацієнтку на консультацію до психіатра, після чого веденням займається вже профільний лікар.
У Швейцарії загалом тема післяпологової депресії активно обговорюється. Регулярно відбуваються конференції та професійні дискусії, де підкреслюють необхідність створення додаткових форматів підтримки для жінок: тематичних груп, зустрічей або консультаційних центрів. Такі ініціативи дозволили б матерям не лише отримувати професійну допомогу, а й спілкуватися між собою, ділитися досвідом, навчитися розпізнавати перші ознаки депресії та вчасно звертатися до спеціалістів.
Фізична реабілітація матері
Важливим елементом післяпологового догляду у Швейцарії є фізична реабілітація матері У випадках, коли виникають ускладнення — наприклад, післяпологові травми або розриви промежини III–IV ступеня, — жінці обов’язково призначаються фізіотерапевтичні процедури. Якщо з’являються проблеми з сечовипусканням, також застосовуються спеціальні тренінги та вправи, які допомагають відновити нормальне функціонування цієї системи. Крім того, через певний період часу після пологів проводиться консультація проктолога, а також так зване урогінекологічне обстеження. Особливу увагу приділяють перевірці роботи м’язових сфінктерів, що є обов’язковим для жінок із серйозними травмами промежини.
