Серцево-судинні захворювання (ССЗ) — основна причина передчасної смерті в усьому світі. За останні 30 років кількість летальних випадків внаслідок ССЗ збільшувалася щороку і зросла за цей час із 5,6 млн до 10,8 млн¹.

Найважливішим напрямом у боротьбі з ССЗ є діагностика та лікування дисліпідемії. Саме вона має ключове патогенетичне значення в розвитку атеросклерозу та його ускладнень¹. Розповідаємо про це докладніше в матеріалі.

Як виявити та лікувати дисліпідемію?

Під дисліпідемією розуміють порушення функції та/або складу ліпідів і ліпопротеїнів крові. Це є важливим фактором ризику атеросклеротичних кардіоваскулярних захворювань, зокрема²:

За рекомендаціями Канадського кардіоваскулярного товариства (CCS), скринінг дисліпідемії потрібно проводити в чоловіків і жінок віком від 40 років³. Також у всіх пацієнтів незалежно від віку за наявності додаткових факторів ризику, таких як³:

Як проводити скринінг дисліпідемії?

Наступним кроком після скринінгу є стратифікація пацієнтів за відповідними категоріями серцево-судинного ризику (ССР)¹.

У CCS рекомендують застосовувати Фрамінгемську шкалу (FRS), за якою прогнозують 10-річний ризик розвитку ІХС, захворювань периферичних артерій, серцевої недостатності та цереброваскулярних подій³.

Менеджмент лікування дисліпідемій поєднує немедикаментозні (дієта, коригування маси тіла, підвищення фізичної активності, припинення куріння) та медикаментозні методи².

Коли та кому призначати статини?

Статини — це ЛЗ, що регулюють біосинтез холестерину в гепатоцитах. Завдяки зниженню внутрішньоклітинного вмісту ХС гепатоцит збільшує кількість мембранних рецепторів до ХС ЛПНЩ на своїй поверхні. Рецептори зв’язують і виводять із кровотоку атерогенні частки ХС ЛПНЩ, що знижує концентрацію ХС у крові².

Для вирішення питання про призначення статинів та їх дозування потрібно найперше зважати на два показники⁴:

1. ССР
2. Вихідний рівень ХС ЛПНЩ

Рекомендовані цілі гіполіпідемічної терапії за настановами ESC⁴

Терапія статинами дає змогу знизити рівень ХС ЛПНЩ на 20–60%, а ТГ — на 8–15%. Тривале застосування статинів (не менш ніж 5 років) знижує смертність від ІХС та інших кардіоваскулярних захворювань на 25–40%².

Вплив статинів на концентрацію ХС ЛПНЩ є дозозалежним і широко варіює серед різних представників цієї групи. Зважаючи на низькі цільові рівні ЛПНЩ у пацієнтів із високим ССР, ключовим фактором при виборі статинів є їхня сила дії. З-поміж інших представників цієї групи виражену гіполіпідемічну активність має розувастатин².

Ефективність розувастатину у профілактиці ССЗ

Ліпідознижувальна дія розувастатину проявляється через тиждень від початку лікування, досягаючи 90% від максимального ефекту за два тижні. Повний терапевтичний ефект зазвичай настає до четвертого тижня та зберігається при регулярному прийомі².

Гіполіпідемічний ефект розувастатину є особливо важливим у амбулаторній практиці, оскільки²:

Розувастатин має також низьку ліпофільність і практично не взаємодіє з цитохромом P450. Це знижує ризик медикаментозних взаємодій, якщо порівнювати з іншими статинами.

Основні тези

_{ACC (American College of Cardiology) — Американський коледж кардіології
CCS (Canadian Cardiovascular Society) — Канадське кардіоваскулярне товариство
ESC (European Society of Cardiology) — Європейське товариство кардіологів
FRS — Фрамінгемська шкала
HbA1c — глікований гемоглобін
SCORE — шкала систематичного оцінювання коронарного ризику
ІХС — ішемічна хвороба серця
ЛЗ — лікарський засіб
СРБ — С-реактивний білок
ССЗ — серцево-судинне захворювання
ССР — серцево-судинний ризик
ТГ — тригліцерид
ХС — загальний холестерин
ХС ЛПВЩ — холестерин ліпопротеїнів високої щільності
ХС ЛПНЩ — холестерин ліпопротеїнів низької щільності
ШКФ — швидкість клубочкової фільтрації}