Прогестерон критично необхідний для секреторної трансформації ендометрію під час вагітності¹.

Прогестерон забезпечує¹:

Ці властивості зумовлюють широке його застосування як лікарського засобу, що в I триместрі вагітності може запобігти викидням¹.

Однією з авторитетних світових організацій для акушерів-гінекологів є Міжнародна федерація гінекології та акушерства (FIGO). Проте її рекомендації щодо призначення прогестерону в I триместрі вагітності викликають більше запитань, ніж відповідей. З одного боку, лікування рецидивуючих викиднів I триместру прогестероном не є виправданим, оскільки не було доведено його позитивний вплив на частоту повторних викиднів. З іншого боку, призначення перорального, ін’єкційного, вагінального та ректального прогестерону на емпіричній основі не протипоказано¹.

З огляду на відсутність чітких рекомендацій FIGO щодо показань до призначення прогестерону в I триместрі пропонуємо ознайомитися з думкою інших фахових товариств:

Застосування прогестерону згідно з американськими рекомендаціями

У настанові ACOG 2018 року щодо застосування прогестерону при ранній втраті вагітності зазначено, що немає ефективних засобів для запобігання викидням².

Однак жінки, які мали принаймні три попередні викидні в анамнезі, можуть отримати користь від терапії прогестероном у I триместрі².

Варто зазначити, що рекомендації ґрунтуються на Кокранівському огляді 2008 року². Проте дослідження, в яких було продемонстровано переваги прогестерону, були проведені пізніше.

Застосування прогестерону згідно з європейськими рекомендаціями

В оновлених рекомендаціях ESHRE 2022 року «Настанова щодо лікування повторної втрати вагітності» наголошують на позитивному впливі прогестерону.

До того ж, оскільки прогестерон важливий під час імплантації ембріона, корисно почати застосовувати його з лютеїнової фази, а не після позитивного тестування на вагітність³.

У серпні 2023 року в NICE випустили останні рекомендації «Позаматкова вагітність та викидень: діагностика та початкове лікування».

Хоч інші дозування прогестерону не було досліджено, немає доказів шкоди для матері або дитини від його застосування⁴.

Пізніше в журналі «Репродукція та фертильність» («Reproduction and Fertility») було опубліковано статтю Duncan W.C. під назвою «Чи правильна настанова NICE щодо лікування прогестероном при загрозі викидня?»⁶

У ній автор пропонує переглянути термін призначення прогестерону з до 16 повних тижнів вагітності на до 12 тижнів. Аналізуючи дослідження PRISM, Duncan W.C. дійшов висновку, що будь-який ефект прогестерону повністю проявився до 12 тижнів вагітності. Різниця в кількості живонароджених на ≥34 тижні між групами прогестерону та плацебо була однаковою, як на 12, так і на 16 тижнях⁶.

Основні тези

_{ACOG (The American College of Obstetricians and Gynecologists) — Американський коледж акушерів-гінекологів
ESHRE (European Society of Human Reproduction and Embryology) — Європейська асоціація репродукції людини та ембріології
FIGO (The International Federation of Gynecology and Obstetrics) — Міжнародна федерація гінекології та акушерства
NICE (The National Institute for Health and Care Excellence) — Національний інститут здоров’я та досконалості допомоги (Велика Британія)}