Під час лікування депресії пацієнти можуть ставати беземоційними і байдужими до обставин, які раніше викликали сильну реакцію. Це може свідчити про залишкові прояви клінічного стану, ранній розвиток рецидиву або появу серотонін-індукованої апатії (СІА). СІА виникає після початку лікування та негативно позначається на прогнозі основного захворювання і рівні життя. Майже половина пацієнтів із депресією, яким було призначено антидепресанти (АД), може її мати^*1.

Розгляньмо докладніше причини виникнення, прояви і методи коригування СІА.

Причини виникнення і прояви СІА

Лікування АД, зокрема, селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) може спричиняти серотонін-індуковану апатію. СІЗЗС є лікарськими засобами першої лінії для лікування депресії завдяки сприятливому профілю безпеки та легкості застосування. Однак зниження емоційного спектра, втрата мотивації та інтелектуальної цікавості — компоненти синдрому апатії — є потенційними побічними ефектами застосування СІЗЗС².

Це було продемонстровано в дослідженні Wongpakaran N. та співавторів, у якому визначали зв'язок між апатією та застосуванням СІЗЗС. Оцінювали 119 медичних карт пацієнтів із різними психічними розладами за шкалою оцінювання апатії. Було створено дві групи, одна з яких приймала СІЗЗС, а інша не приймала¹.

Як свідчать результати, у групі застосування СІЗЗС були вищі бали за шкалою оцінювання апатії (42,5±9,2 проти 31,3±6, р<0,0001). Також виявлено і значно більший відсоток пацієнтів із клінічно значущою апатією (92% проти 61%, р<0,0001)¹.

На початкових стадіях СІА може бути малопомітною та не залежною від віку чи основного діагнозу. Через це пацієнти вчасно не звертаються по допомогу, що може призвести до негативних клінічних, соціальних і професійних наслідків¹.

Методи коригування СІА

Одночасно з призначенням АД пацієнтів потрібно поінформувати про можливий розвиток апатії та її прояви. Це допоможе вчасно виявити цей стан і провести необхідне коригування лікування^1,3.

Під час лікування АД варто здійснювати моніторування щодо виявлення СІА. Для цього використовують клінічне інтерв'ю та такі шкали оцінювання^1,3:

У разі виявлення СІА можна розглянути такі стратегії ведення пацієнтів³:

Основні тези

_{^*За різними дослідженнями поширеність становить від 5,8% до 50%.
AES-C (Apathy Evaluation Scale — Clinician rated version) — шкала оцінювання апатії для лікарів
ВДР — великий депресивний розлад
ІЗЗСН — інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну
СІА — серотонін-індукована апатія
СІЗЗС — селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну}