Авторка матеріалу

Система щеплень у Польщі є прикладом добре структурованої, доступної та продуманої моделі, яка фінансується державою. Вона передбачає обов’язкові та рекомендовані вакцини, а вся вакцинація дітей проводиться в рамках щорічно оновлюваної Програми обов’язкових щеплень (Program Szczepień Ochronnych — PSO).

До обов’язкових (і безкоштовних) входять:

Обов’язкові вакцини та механізми їх реалізації

Вакцини проводяться безкоштовно, зазвичай у кабінетах щеплення при амбулаторіях (POZ).

Особливо важливим є те, що недоношені діти мають право на багатокомпонентні (5–6) вакцини безкоштовно. Це дозволяє мінімізувати кількість ін’єкцій і знизити стрес.

Особливо важливим є те, що недоношені діти мають право на багатокомпонентні (5–6) вакцини безкоштовно. Це дозволяє мінімізувати кількість ін’єкцій і знизити стрес.

Хто і як проводить вакцинацію

У Польщі вакцинацію можуть проводити лише медичні працівники, які пройшли спеціальне навчання та отримали сертифікат. Без цього сертифіката ані лікар, ані медсестра не мають права проводити щеплення або навіть кваліфікувати пацієнта до нього. Після проходження навчання медик вноситься до офіційного реєстру.

Це гарантує високу якість і безпеку вакцинації.

Найпоширеніші запитання від батьків перед вакцинацією стосуються можливих наслідків щеплень та графіка їх проведення. Загалом батьки в Польщі доволі поінформовані і демонструють відповідальне ставлення до здоров’я дітей.

Варто також зазначити, що в Польщі медсестри не мають права самостійно проводити вакцинацію без лікарського огляду, навіть якщо дитина виглядає здоровою — таке право належить лише лікарям із відповідним сертифікатом.

Як формується Програма щеплень

Програма обов’язкових щеплень у Польщі формується централізовано і переглядається щороку. Це офіційний документ, який визначає:

Рішення ухвалюють:

Важливим є вплив професійних медичних товариств, таких як Польське товариство педіатрів, Польське товариство епідеміологів та інфекціоністів, Польське товариство вакцинології. Саме через ці структури лікарі проходять курси та отримують сертифікати для проведення вакцинації.

Програма оновлюється щороку, зазвичай у листопаді–грудні, і нова редакція набирає чинності з 1 січня. Це дозволяє швидко реагувати на епідемічну ситуацію, впроваджувати нові вакцини (як у випадку HPV або COVID-19), змінювати режими дозування.

Офіційна версія PSO публікується як наказ GIS, доступний на сайтах МОЗ, GIS і PZH, і супроводжується методичними вказівками для лікарів та просвітницькими матеріалами для батьків. Лікар отримує інформацію від роботодавця письмово або через спеціальний розділ у робочому кабінеті.

Catch-up вакцинація: як наздоганяють пропущені щеплення

У Польщі catch-up вакцинація — це не лише можливість, а й обов’язкова рекомендація.

До неї належать:

Процес catch-up вакцинації чітко регламентований:

Щороку в додатку до PSO публікуються офіційні схеми catch-up вакцинації: алгоритми введення доз, мінімальні інтервали, комбінації вакцин, а також інструкції на випадок відсутності інформації про попередні щеплення.

Відсутність щеплень не є підставою для відмови у шкільному навчанні, однак батьки отримують письмове повідомлення про необхідність наздогнати вакцинацію.

Електронні нагадування та контроль

Велика перевага польської системи — електронні інструменти контролю.

Вакцини маркуються за датами, серіями, дозами, і на кожному візиті перевіряється їх актуальність.

Батьки мають доступ до інформації через портал pacjent.gov.pl і отримують SMS або email-нагадування.

У моїй поліклініці ще й медсестри телефонують та планують візити.

Логістика: постачання, холодовий ланцюг, контроль

Вакцини надходять у двох основних форматах:

У віддалених регіонах відмінностей у доступі до вакцин немає.

Холодовий ланцюг забезпечується на всіх етапах:

Контроль зберігання здійснюють санітарно-епідеміологічні служби (перевірки можуть бути плановими або раптовими).

Контроль, аудит та довіра: як у Польщі забезпечують якість вакцинації

Один із ключових елементів польської системи імунізації — чіткий контроль правильності зберігання, введення вакцин та моніторинг ускладнень.

В амбулаторіях за дотриманням умов зберігання слідкують санітарно-епідеміологічні служби. Перевірки можуть бути плановими — раз на рік, або й частіше, залежно від регіону. Інколи інспектори можуть приїхати й без попередження.

У випадку підозри на побічну реакцію або ускладнення після щеплення пацієнт (дитина чи дорослий) має одразу звернутися до лікаря. Лікар заповнює спеціальну форму та передає дані у систему, після чого випадок передається для подальшого розгляду у відповідний відділ санітарно-епідеміологічної служби.

Якість вакцинації перевіряється також через аудити. Наприклад, вибіркові перевірки карток щеплень проводить спеціальний відділ санепідслужби. У цих перевірках лікарі зазвичай не беруть участі безпосередньо — відповідальними є медсестри, які ведуть документацію та відповідають за організацію щеплень.

Інформаційні кампанії та формування довіри

Довіра до вакцинації у Польщі підтримується комплексно. Це поєднання державної політики, інформаційних кампаній та чіткої взаємодії між лікарем і пацієнтом.

Інформаційна підтримка присутня у багатьох форматах: телевізійні сюжети, друковані матеріали, банери та буклети у поліклініках. У матеріалах доступно пояснюють, які щеплення роблять, коли та з якою метою.

Пацієнти в Польщі загалом добре обізнані: часто самі просять додаткові вакцини або нагадують про терміни щеплення. «Моя практика показує, що розмова з пацієнтом, чітке пояснення користі та безпеки щеплень, зокрема спростування міфів (наприклад, про зв’язок вакцинації та аутизму), є дуже ефективними», — ділиться лікар.

Ставлення до обов’язкових і рекомендованих вакцин

Ставлення до обов’язкових щеплень у Польщі стабільно позитивне: вони розглядаються як юридична та соціальна норма, є умовою для відвідування навчальних закладів, а при відмові батьки можуть отримати офіційне попередження або штраф.

До рекомендованих вакцин ставлення більш вибіркове: їх сприйняття залежить від інформованості, рекомендацій лікаря, вартості та локальних традицій. Водночас освітні кампанії та довіра до лікарів поступово збільшують охоплення й цими вакцинами.

Робота з антивакцинаторськими групами

У Польщі високий рівень довіри до вакцинації. Цьому сприяє постійна інформаційна підтримка: від національних кампаній у медіа до буклетів і плакатів у поліклініках.

Тут люди часто самі просять додаткові вакцини або нагадують про наступне щеплення. Я, як лікар, завжди пояснюю важливість вакцинації й спростовую міфи, включно з міфом про аутизм.

Антивакцинаторські групи в Польщі присутні, але нечисленні. Серед них:

Високий рівень охоплення щепленнями (понад 90%) зберігається завдяки системній роботі медиків та наявності інструментів впливу.

Механізми взаємодії включають:

Завдяки таким комплексним підходам охоплення обов’язковими щепленнями в Польщі утримується на рівні понад 90%. Медики мають чіткі інструменти для ефективної взаємодії з батьками, що допомагає уникати конфліктних ситуацій.

У власній практиці випадки відкритого протистояння вакцинації трапляються рідко. Зазвичай, якщо батьки відмовляються від щеплення, вони оформлюють письмову відмову, а подальше вирішення питання переходить у компетенцію санітарної служби, яка за необхідності застосовує відповідні санкції.

Документація відмов

Документування відмови від щеплення в Польщі є чітко регламентованим процесом і складається з кількох етапів.

Передусім відбувається розмова з пацієнтом або батьками. Лікар або медсестра з POZ (сімейної медицини) зобов’язані пояснити, які саме щеплення є рекомендованими чи обов’язковими, які ризики для здоров’я несе відмова від них, а також наголосити, що вакцина входить у державну програму і є безкоштовною. Відмова фіксується у медичній документації.

Наступний крок — письмова форма відмови. Лікар пропонує пацієнту або його батькам підписати офіційний бланк “Oświadczenie o odmowie szczepienia ochronnego” (Заява про відмову від обов'язкового щеплення). У документі зазначаються прізвище, ім’я та по батькові дитини або дорослого, дата народження, назва і тип вакцини, дата рекомендованого щеплення, підписи лікаря та батьків чи опікунів (або самого пацієнта, якщо він повнолітній).

Важливою частиною процесу є внесення інформації до електронної медичної картки. У системі e-Zdrowie (електронне здоров’я) лікар робить позначку про відмову в електронній картці щеплень. Ця інформація залишається доступною для перегляду при кожному наступному візиті пацієнта.

У разі повторної відмови від обов’язкового щеплення лікар може повідомити про це Powiatowa Stacja Sanitarno-Epidemiologiczna (повітову санітарно-епідеміологічну станцію). Такий крок може ініціювати адміністративні заходи, включно з нагадуваннями, викликами чи навіть штрафами.

Водночас відмова від вакцинації не анулює право пацієнта на медичну допомогу. Пацієнт у будь-який момент може змінити своє рішення. У такому випадку вакцинацію поновлюють за стандартним графіком або за схемою catch-up, залежно від віку та пропущених доз.

Слабкі місця системи

Попри ефективність системи, проблеми все ж є. Найбільш відчутна — нестача кадрів. Запис до лікаря первинної ланки може тривати тиждень, а до вузьких спеціалістів — від кількох місяців до двох років.

Що з польської моделі можна було б впровадити в Україні вже зараз?

Сьогодні в Україні активно відбуваються зміни у сфері охорони здоров’я, і деякі елементи польського досвіду можна інтегрувати досить швидко. Одним із таких кроків є впровадження електронної системи обліку вакцинацій, що вже частково реалізовано й має великий потенціал.