Резистентна або неконтрольована артеріальна гіпертензія може приховувати потенційно виліковну причину. Як не пропустити вторинну АГ та кому справді потрібен скринінг?
Зацікавилися?
Цей матеріал призначений для працівників медичної сфери. Авторизуйтеся, будь ласка, щоб вивчати далі. Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про лікарські засоби, а також іншу професійну спеціалізовану медичну інформацію, яка призначена виключно для лікарів та медичних установ. У разі, якщо Ви не є лікарем чи працівником медичної установи, АТ «Фармак» не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що можуть виникнути в результаті самостійного використання інформації з цього розділу сайту. Ви робите це самостійно і усвідомлено, розуміючи, що застосування лікарських засобів можливе тільки за призначенням лікаря та після попередньої консультації з ним, а самолікування може завдати шкоди Вашому здоров’ю.
Авторизуйтесь, будь ласка, щоб отримати доступ до професійної інформації. Цим ви підтверджуєте, що є лікарем/працівником медичної установи.
Вторинна гіпертензія: три кроки до встановлення причини
Артеріальна гіпертензія (АГ) є однією з найпоширеніших хронічних патологій у дорослому населенні та важливим фактором ризику серцево-судинних ускладнень.
Хоча більшість випадків становить первинна (есенціальна) гіпертензія, близько 5 % усіх випадків мають вторинну, потенційно виліковну причину [1]
Невиявлена вторинна гіпертензія часто проявляється як резистентна або неконтрольована, що стимулює призначення великої кількості препаратів та інколи призводить до непотрібних інвазивних втручань.
Виявлення вторинної АГ має клінічне значення не лише для оптимізації терапії конкретного пацієнта, а й для раціонального використання ресурсів системи охорони здоров’я
Експерти рекомендують структурований підхід, що зосереджується на трьох основних причинах вторинної гіпертензії:
Первинний альдостеронізм (ПА)
Ренальна або реноваскулярна гіпертензія
Обструктивне апное сну (ОАС)
Скринінг повинен бути вибірковим і базуватися на клінічних підказках, оскільки масове тестування часто генерує численні непевні результати та підвищує витрати без практичної користі.
Крок 1: Підтвердження наявності гіпертензії
Перед початком лабораторної діагностики необхідно підтвердити підвищення артеріального тиску (АТ) та виключити гіпертензію білого халату, коли тиск підвищується лише у присутності лікаря. Для цього використовують домашні вимірювання та 24-годинний моніторинг АТ.
Домашні вимірювання повинні виконуватися правильно:
24-годинний моніторинг дозволяє виявити нічних «нон-діпперів», що часто свідчить про ренальні причини АГ
Крім того, слід виключити медикаментозно індуковану гіпертензію, спричинену нестероїдними протизапальними препаратими, оральними контрацептивами, стимуляторами та деякими імуномодулюючими препаратами.
Крок 2: Визначення цільової групи для скринінгу
Не кожен пацієнт із підтвердженою АГ потребує повного скринінгу на вторинні причини.
Основні групи ризику:
Пацієнти віком до 40 років (частка вторинних АГ у цій групі може досягати 30 %)
Пацієнти з неконтрольованою або резистентною АГ, у яких спочатку слід перевірити дотримання терапії
Пацієнти з раптовим початком або швидким погіршенням АГ
Крок 3: Скринінг на вторинні причини
Скринінг повинен базуватися на клінічних ознаках та анамнезі, а не на рутинному проведенні всіх тестів у всіх пацієнтів
Основна увага приділяється «великій трійці»:
Обструктивне апное сну (ОАС)
При підозрі на ОАС ключовим є детальний анамнез та інформація від родичів:
Хропіння
Денна сонливість
Епізоди зупинки дихання
Неспокійний сон
Ранковий головний біль
За наявності ознак показана поліграфія або направлення в лабораторію сну. Лікування ОАС покращує контроль АТ та зменшує потребу в антигіпертензивних препаратах.
Первинний альдостеронізм (ПА)
Лабораторним тригером для скринінгу ПА часто є гіпокаліємія. Першим лабораторним кроком є визначення альдостерон-ренінового коефіцієнта. Для цього тимчасово припиняють прийом альдостеронових антагоністів і калійзберігаючих діуретиків на 4 тижні. Інгібітори РАС можна призупинити на 1–2 тижні, хоча це не обов’язково.
Ренальна та реноваскулярна гіпертензія
Фібромускулярна дисплазія є важливою причиною реноваскулярної гіпертензії у молодих пацієнтів.
Рекомендовано дуплексне сканування ниркових артерій у всіх пацієнтів до 40 років із новою АГ
Підозра виникає при:
Значному підвищенні креатиніну на фоні інгібіторів РАС
Рецидивуючих легеневих набряках без серцевої недостатності
Алергічних тригерів
Ренальні симптоми, такі як набряки або гематурія, вимагають базової ниркової діагностики:
Визначення швидкості клубочкової фільтрації
Співвідношення альбумін/креатинін
Ультразвукове обстеження нирок
Практичні рекомендації для лікарів в діагностиці вторинної гіпертензії
Висновки
Структурований клініко-орієнтований підхід до діагностики вторинної гіпертензії підвищує ефективність виявлення потенційно виліковних причин, дозволяє уникнути непотрібних досліджень та значно покращує якість життя пацієнтів
Основна увага має бути зосереджена на «великій трійці»:
Первинний альдостеронізм
Ренальна/реноваскулярна гіпертензія
Обструктивне апное сну
АГ - артеріальна гіпертензія
АТ - артеріальний тиск
ОАС - обструктивне апное сну
ПА - первинний альдостеронізм
РАС - розлади аутистичного спектру
Джерела
1. Aristizabal J. J Hypertens Res. 2022
Більше цікавого для вас
AlphaFold — революційне досягнення штучного інтелекту в біології