Іспанія заслужено вважається однією з найпрогресивніших країн Європи у сфері репродуктивної медицини. Система організована на засадах доказової медицини, активно використовує новітні технології, водночас ґрунтуючись на гуманному, ліберальному законодавстві.

Це дозволяє забезпечити високоякісну, доступну і результативну медичну допомогу не лише громадянам Іспанії, а й пацієнтам з усього світу.

Як виглядає обстеження та підготовка до лікування в Іспанії?

Після звернення до репродуктивної клініки в Іспанії — особливо в приватний заклад — пацієнт проходить повноцінне первинне обстеження. Цей етап є надзвичайно важливим для визначення причини безпліддя та формування індивідуальної стратегії лікування.

Обстеження починається з консультації, під час якої лікар проводить:

Середня тривалість такої консультації — близько 20–30 хвилин.

Наступним етапом є обов’язкове ультразвукове обстеження органів малого тазу:

Жінка проходить комплексний лабораторний скринінг, що включає:

Ця система працює як єдиний комплекс: з перших днів пацієнт отримує повне обстеження не лише репродуктивної, а й метаболічної системи. Такий підхід дозволяє врахувати всі ризики ще на етапі планування та значно підвищити ефективність лікування.

Діагностика чоловічого фактора є не менш структурованою. Основним обстеженням є спермограма, яка:

Після завершення обстеження пара отримує індивідуально обґрунтований план: який саме тип допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) є найбільш доцільним у їхньому випадку. Зокрема:

Новаторський підхід Іспанії у сфері репродуктивної медицини

Репродуктивна медицина Іспанії поєднує найсучасніші технології, гнучку нормативну базу та клінічну етику, що дозволяє вважати її однією з найпрогресивніших у світі.

Вікові обмеження та їх особливості

Згідно з іспанським законодавством, у державних клініках допоміжні репродуктивні технології (ДРТ) фінансуються для жінок переважно до 40 років. Проте в деяких автономіях верхню межу встановлено на рівні 38 років.

Що ж до приватного сектора, тут можливості значно ширші:

Варто зазначити, що в Іспанії не існує законодавчо закріпленого верхнього вікового ліміту. Однак рекомендації Іспанського товариства фертильності (Sociedad Española de Fertilidad, SEF) радять обмежувати перенесення ембріонів після 50–51 року задля безпеки матері та дитини.

Усі жінки, які планують лікування після 50 років, проходять додаткову оцінку стану здоров’я — зокрема, серцево-судинної системи — та обов’язкову психоемоційну консультацію перед отриманням дозволу на перенесення.

Донорські програми в Іспанії: юридично чітко, медично безпечно

Іспанія є світовим лідером за якістю та масштабом донорських програм. Це стало можливим завдяки:

Донорство яйцеклітин і сперми в Іспанії є офіційно дозволеним та абсолютно анонімним. Особи, які отримують донорський матеріал, не мають доступу до будь-якої ідентифікаційної інформації про донора. Так само і дитина, що народиться внаслідок такої програми, не матиме права дізнатися про донора навіть після досягнення повноліття.

Ці принципи чітко визначені у законі 14/2006 (Ley sobre técnicas de reproducción humana asistida).

Система банків донорського матеріалу

В Іспанії функціонують офіційно ліцензовані банки яйцеклітин і сперми:

Якість відбору донорів — одна з найвищих у Європі. Перед включенням до програми донори проходять ретельне обстеження, яке включає:

Донори без власних дітей: між іспанським досвідом та українською практикою

На відміну від України, в Іспанії жінка може бути донором яйцеклітин навіть без наявності власних дітей. Це дозволено законодавчо, за умови відповідності медичним критеріям, віковим обмеженням, психологічній стабільності та відсутності генетичних ризиків.

Такий підхід значно розширює доступ до молодих, здорових донорок, що часто сприяє успішності програм.

Моя професійна думка

В Україні донором яйцеклітин може бути лише жінка, яка вже має принаймні одну здорову дитину, народжену у результаті вагітності. Ця вимога, на мою думку, має вагоме медичне обґрунтування.

Чому це важливо?

Наявність власної дитини:

Сурогатне материнство в Іспанії: правова заборона та соціальні альтернативи

Попри високий рівень розвитку репродуктивної медицини, Іспанія має чітку та однозначну правову позицію щодо сурогатного материнства: воно офіційно заборонене для всіх категорій пацієнтів. Заборона поширюється незалежно від сімейного чи гендерного статусу — вона стосується як подружніх пар, так і одностатевих союзів, одиноких жінок чи чоловіків.

Навіть у разі наявності абсолютних медичних показань — таких як вроджена або набута відсутність матки чи серйозні соматичні захворювання, які унеможливлюють виношування вагітності, — іспанське законодавство не дозволяє передачу ембріона іншій жінці з метою гестації.

Це означає, що юридично не визнається жодна форма сурогатного материнства, навіть якщо процедура відбувається за згодою пацієнтів та сурогатної матері.

Європейський контекст: де ще дозволено?

Схожа ситуація спостерігається в більшості країн Європейського Союзу. Аналогічна заборона діє у переважній частині європейських країн, що відображає спільну правову й етичну позицію на рівні ЄС.

На сьогодні лише декілька країн дозволяють сурогатне материнство, і більшість із них — поза межами ЄС:

Через цю ситуацію, іспанські пацієнти, які потребують сурогатного материнства, змушені виїжджати за кордон для реалізації такої програми. Найбільш поширеними напрямками є:

• Україна
• Грузія
• Мексика
• Канада

Ці країни пропонують чітке юридичне регулювання, наявність досвідчених медичних центрів і можливість оформлення батьківства згідно з національними та міжнародними вимогами.

Усиновлення як соціально прийнятна альтернатива

У випадках, коли виношування вагітності неможливе, іспанське суспільство активно підтримує альтернативні шляхи батьківства, зокрема усиновлення (adopción). Цей варіант заохочується як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Усиновлення в Іспанії розглядається не як крайній або вимушений крок, а як повноцінна та соціально визнана форма сімейного батьківства. Багато пар, зокрема ті, які вже мають біологічних дітей, також обирають усиновлення як етичне рішення.

У практиці клінік репродуктивної медицини Іспанії лікарі нерідко пропонують усиновлення як рівноцінний за цінністю варіант, коли медично неможливе настання або виношування вагітності. Це не просто альтернатива, а глибоко гуманістичний шлях до створення сім’ї, який визнається важливою частиною репродуктивної та соціальної політики країни.

Протоколи стимуляції овуляції в Іспанії: індивідуалізований підхід, контроль і безпека

В іспанських клініках репродуктивної медицини широко застосовуються стандартизовані, але водночас індивідуалізовані протоколи стимуляції овуляції. Це означає, що кожен протокол формується на основі клінічного профілю пацієнтки — з урахуванням її віку, оваріального резерву, медичного анамнезу та реакції на попередні цикли лікування.

Основні принципи стимуляції в Іспанії:

Цей підхід забезпечує, що всі препарати — офіційно обліковані, правильно зберігаються та відпускаються тільки через аптечну мережу, що суттєво знижує ризик помилок у зберіганні чи використанні.

Запліднення, культивація ембріонів та генетичне тестування: сучасні підходи

Іспанські клініки допоміжної репродукції дотримуються найвищих європейських стандартів при виконанні процедур запліднення та культивації ембріонів.

Методи запліднення:

Використовуються обидва основні методи:

Однак перевагу більшість центрів надають саме ICSI, навіть у випадках з нормальною спермограмою. Основна причина — вища ефективність запліднення, контрольованість процесу, а також можливість проведення генетичного тестування ембріонів (PGT-A). Це пояснюється тим, що:

• при природному заплідненні (IVF) до яйцеклітини можуть «прилипати» кілька сперматозоїдів;
• це ускладнює або унеможливлює якісне біопсійне тестування на п’ятий день розвитку ембріона;
• отже, при планованому PGT-A обов’язково обирається ICSI.

Культивація та перенесення ембріонів:

PGT-A: генетичний контроль ембріонів

В Іспанії преімплантаційне генетичне тестування на анеуплоїдії (PGT-A) дозволене законом і активно використовується у клінічній практиці.

Організація процесу:

Комунікація з пацієнтами: організованість замість постійного супроводу

В іспанських клініках допоміжної репродукції застосовується чіткий та структурований підхід до взаємодії з пацієнтами. На відміну від української моделі, де лікарі або координатори можуть бути доступні щодня, в Іспанії не практикується щоденний супровід, дзвінки або повідомлення після кожного етапу лікування.

Як виглядає комунікація на практиці:

Обмежена роль сімейного лікаря та гінеколога

У процесі лікування безпліддя в Іспанії сімейний лікар і гінеколог відіграють допоміжну роль. Вони не проводять репродуктивного лікування — їхнє головне завдання полягає у виявленні проблеми та правильному скеруванні пацієнта до відповідного спеціаліста.

Фактично, у державній системі ці фахівці виконують функцію "воротарів", які забезпечують маршрут пацієнта до профільного репродуктивного центру. Такий підхід нагадує німецьку модель охорони здоров’я, де чітко поділені зони відповідальності:

• Гінеколог не займається лікуванням безпліддя
• Репродуктолог відповідає за повний цикл ДРТ — від діагностики та стимуляції до ембріотрансферу.

Ця структура має низку переваг:

Генетичне тестування ембріонів: чітке законодавче регулювання

В Іспанії дозволено виконувати преімплантаційне генетичне тестування (PGT-A), але виключно з медичних причин. Його застосовують з метою:

• виявлення анеуплоїдій — неправильного хромосомного набору,
• виключення важких спадкових захворювань,
• підвищення шансів на народження здорової дитини.

Усі ембріони, які піддаються генетичному тестуванню, біопсуються на 5–6 день культивації. Результати надходять лише до лікаря, і лише він має доступ до інформації про стать ембріонів. Пацієнтам надається лише інформація про еуплоїдність ембріонів (наявність нормального генетичного набору) та кількість придатних до переносу.

Що це означає для пацієнтів?

Донорські програми в Іспанії: контроль, анонімність і професійний підбір

Іспанська система донорських програм побудована так, що всі етапи — від підбору до використання донорських яйцеклітин або сперми — повністю координуються клінікою.

Головні принципи:

Як виглядає процес підбору донора:

У випадку, якщо клініка має власний ліцензований банк яйцеклітин або сперми, перевага надається саме йому. Це дозволяє:

• пришвидшити логістику,
• знизити витрати для пацієнта,
• спростити координацію процесу.

Переваги іспанської моделі донорства:

ДРТ для одностатевих пар в Іспанії: правовий статус, доступність і обмеження

Іспанія є однією з найпрогресивніших країн Європи у сфері прав ЛГБТК+ спільноти. У країні:

• офіційно визнані гомосексуальні стосунки,
• одностатеві шлюби дозволені з 2005 року,
• право на батьківство для жінок у стосунках з жінками закріплене на законодавчому рівні.

Разом із тим, допоміжні репродуктивні технології (ДРТ) мають в Іспанії чітке регулювання, що накладає певні обмеження.

Це означає, що гомосексуальні пари чоловіків не можуть реалізувати батьківство через сурогатне материнство в межах Іспанії.

Для реалізації права на батьківство через ДРТ, такі пари змушені звертатися до клінік за межами країни, зокрема:

• США (штати Каліфорнія, Орегон та інші),
• Канада (на некомерційній основі),
• Мексика (в окремих штатах офіційно дозволено).

У цих країнах можна легально пройти програми сурогатного материнства з використанням донорської яйцеклітини, і така модель має відповідний юридичний захист.

Повний доступ до ДРТ для одиноких жінок та лесбійських пар

Іспанія повністю відкрита до реалізації репродуктивних прав одиноких жінок та лесбійських пар. Вони мають законодавчо гарантований доступ до всіх форм допоміжної репродукції, включно з:

• інсемінацією донорською спермою,
• ЕКЗ з власними або донорськими яйцеклітинами,
• програмами з донорською спермою,
• методом ROPA (Recíproca Recepción de Óvulos entre Pareja de Mujeres).

Метод ROPA: законна участь обох партнерок у зачатті

Метод ROPA, дозволений і легалізований в Іспанії, надає можливість обом жінкам у парі одночасно брати участь у зачатті дитини. Назва методу походить від іспанського "recepción de óvulos de la pareja", тобто — "отримання яйцеклітин від партнерки".

Процес передбачає:

Якщо вагітність протікає фізіологічно, подальший нагляд здійснює сімейний лікар (médico de familia) або гінеколог, який веде вагітність (ginecólogo de seguimiento del embarazo). Часто вагітність на базовому рівні контролює акушерка (matrona), яка стежить за загальним станом, тиском, вагою та проводить підготовку до пологів. Жінка отримує всі необхідні рекомендації, зокрема план обстежень — УЗД, скринінги, аналізи; призначення вітамінів, фолієвої кислоти, йоду, заліза за потреби; а також інструкції щодо відміни препаратів (прогестерону, естрадіолу) після підтримки у першому триместрі, які чітко прописуються клінікою ДРТ.

Якщо у пацієнтки є супутні захворювання, то в Іспанії існує чіткий маршрут ведення вагітності з ускладненнями через мультидисциплінарну команду лікарів (consulta multidisciplinar). Наприклад, у разі цукрового діабету, артеріальної гіпертензії, захворювань щитоподібної залози, аутоімунних станів або тромбофілій вагітність супроводжують лікарі відповідного профілю — ендокринолог, кардіолог, ревматолог — у тісній співпраці з гінекологом.

Пацієнтка з такими станами від початку ставиться на облік як вагітна високого ризику (embarazo de alto riesgo) і отримує посилене медичне спостереження.

Основні принципи іспанського підходу полягають у тому, що клініка ДРТ несе відповідальність до встановлення фактів клінічної вагітності (до 5–6 тижня), а далі передача пацієнтки вбудована у систему охорони здоров’я, де здорові жінки ведуться через матрону або сімейного лікаря, а складні випадки — через спеціалізовані акушерські структури.

Фінансування ДРТ в Іспанії

В Іспанії, як і в більшості країн Західної Європи, функціонує подвійна модель фінансування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ): державна та приватна. Ці дві системи працюють паралельно та доповнюють одна одну.

Державна репродуктивна допомога

Репродуктивна допомога у державній системі надається у великих державних госпіталях, які мають спеціалізовані відділення репродуктивної медицини. Такі відділення повністю оснащені для проведення повного циклу ДРТ — від первинного обстеження до переносу ембріона.

У середньому, черга на початок стимуляції може тривати до двох років. Після пункції жінки часто чекають на перенос ембріона ще 6–7 місяців. Причина — обмежена кількість місць і те, що такі програми проводяться лише у великих спеціалізованих державних центрах, які мають відповідні контракти з автономними урядами.

Приватна репродуктивна медицина

Паралельно функціонують приватні клініки репродуктивної медицини, які обслуговують як іспанських, так і міжнародних пацієнтів. У приватній системі доступ до послуг є вільним: пацієнтка або пара самостійно обирає клініку та лікаря, з яким бажає працювати. Направлення від сімейного лікаря чи гінеколога не потрібне.

Цей формат дозволяє уникнути тривалого очікування та отримати допомогу в оптимальні строки — проте всі витрати лягають на пацієнта.

Як пацієнт потрапляє до репродуктолога в державній системі?

Шлях строго регламентований і складається з кількох етапів:

Висновки

Після глибокого аналізу роботи іспанських клінік, я можу впевнено стверджувати, що рівень репродуктивної медицини в Україні не поступається Іспанії. Ми застосовуємо ті ж самі передові технології, маємо добре підготовлені команди, сучасне лабораторне обладнання і персоналізований підхід до кожного пацієнта.

Спільними для обох країн є повний спектр допоміжних репродуктивних технологій, таких як ЕКЗ, ІКСІ, ПГТ-А та донорство. Обидві системи підтримують високі стандарти лабораторної роботи та ембріології, використовують можливість генетичного матчингу між донором і реципієнтом і забезпечують якісний індивідуальний супровід пацієнтів.

Щодо основних відмінностей між Україною та Іспанією, їх можна викласти так:

Україна та Іспанія не є конкурентами, а радше потенційними партнерами. Обидві країни мають високий рівень фаховості в репродуктивній медицині, але з різними юридичними умовами. Там, де Іспанія обмежена, наприклад, сурогатним материнством, Україна відкриває можливості. Там, де Іспанія має глибоку традицію методу ROPA, ми можемо спостерігати, вивчати і, за потреби, впроваджувати цей досвід.