Оперізувальний герпес значення своєчасної діагностики та лікування
Розділ «Клінічні випадки» містить інформацію про клінічні випадки та інформацію про результати лікування, що надається практикуючими лікарями. Цей розділ створений виключно для лікарів, на основі їх реального досвіду з метою обміну професійним досвідом. Інформація, що міститься у цьому розділі, призначена тільки для інформаційних цілей. Користувачі повинні здійснювати свою професійну оцінку та дотримуватися належної практики надання медичної допомоги при застосуванні будь-якої інформації з цього сайту.
Якщо ви маєте випадок, який бажаєте запропонувати для майбутніх клінічних кейсів, будь ласка, зв’яжіться з нами. Ми відкриті до співпраці та обміну досвідом.
Авторка клінічного випадку
Оперізувальний герпес
Оперізувальний герпес (Herpes zoster) — це інфекційне захворювання, спричинене реактивацією вірусу Varicella-zoster, який після первинного інфікування зберігається в чутливих нервових гангліях. Захворювання характеризується появою однобічного пухирцевого висипу, якому нерідко передує:
- Біль
- Печіння
- Поколювання або підвищена чутливість шкіри
Оперізувальний герпес частіше виникає в осіб старшого віку
Своєчасне розпізнавання характерних клінічних ознак має важливе значення для призначення противірусної терапії, зменшення тривалості симптомів і зниження ризику ускладнень, зокрема тривалого нейропатичного болю.
У статті представлено два клінічні випадки оперізувального герпесу з різним перебігом захворювання, які демонструють важливість правильної діагностики та своєчасного вибору лікувальної тактики.
Опис клінічного випадку №1

Пацієнтка
Жінка, 73 роки
Звернулася зі скаргами на біль у ділянці висипань, який зберігався після поступового зникнення шкірних проявів
Анамнез та клінічна картина
Захворювання розпочалося приблизно три тижні тому з появи болю в ділянці спини. Згодом виник пухирцевий висип, локалізований з одного боку тулуба.
На п’ятий день від появи висипань пацієнтка звернулася до дерматолога.

Було встановлено діагноз кандидоз шкіри та призначено комбіновану мазь і протигрибкові препарати
Протягом наступних двох тижнів висип поступово регресував, однак больовий синдром зберігався.
Під час огляду на шкірі тулуба з одного боку спостерігалися кірочки на місцях попередніх пухирцевих елементів.
Збереження болю після регресу висипу стало важливою ознакою для перегляду попереднього діагнозу
Клінічний діагноз клінічного випадку №1
- Оперізувальний герпес (Herpes zoster)
- Cтадія регресу шкірних проявів
- Персистуючий біль після оперізувального герпесу
- Потребує оцінювання щодо нейропатичного характеру
Лікувальна тактика
Пацієнтці рекомендовано консультацію невролога для оцінювання больового синдрому та визначення подальшої терапії
З огляду на вік пацієнтки та збереження болю важливо своєчасно розглянути лікування нейропатичного болю з урахуванням супутніх захворювань і можливих протипоказань.
Цей клінічний випадок демонструє, що регрес шкірних проявів не завжди супроводжується припиненням болю.
Тому правильне встановлення діагнозу має важливе значення не лише на початку захворювання, а й на етапі оцінювання його наслідків
Опис клінічного випадку №2

Пацієнт
Чоловік 64 років
Звернувся зі скаргами на висипання та біль у ділянці ураженої шкіри
Анамнез та клінічна картина
Зі слів пацієнта, висип турбував протягом п’яти днів.
До появи шкірних проявів відзначав біль у спині, що може відповідати продромальному періоду оперізувального герпесу
Клінічний діагноз клінічного випадку №2
- Оперізувальний герпес (Herpes zoster)
- Правобічна локалізація на тулубі з поширенням від ділянки живота на бічну та задню поверхню тулуба
Під час об’єктивного огляду на правій половині живота з поширенням висипань на праву бічну та задню поверхню тулуба, у напрямку спини, спостерігалися множинні пухирцеві елементи на тлі почервонілої шкіри. Висип мав однобічний характер і розташовувався смугоподібно, відповідно до зони чутливої іннервації, що є характерною ознакою оперізувального герпесу.
Ураження супроводжувалося болем у ділянці висипань. Поєднання попереднього болю в спині, однобічної локалізації та множинних пухирців дало підстави для встановлення клінічного діагнозу оперізувального герпесу.
Призначене лікування
З урахуванням клінічної картини та п’ятого дня захворювання пацієнту було призначено:
- Противірусну терапію препаратом Валавір (валацикловір) у зазначеній схемі — по 2 таблетки тричі на добу протягом 7 днів
- Антисептичну обробку ділянки висипань

Показаний для лікування оперізувального герпесу та інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, профілактики цитомегаловірусної інфекції
На п’ятий день лікування біль повністю зник за словами пацієнта, водночас шкірні висипання ще зберігалися.
Така динаміка свідчить про сприятливе клінічне покращення на тлі призначеного лікування. Водночас збереження висипань після зникнення болю є можливим перебігом захворювання: больові відчуття та загоєння шкіри не обов’язково відбуваються одночасно. Для остаточної оцінки результату необхідно враховувати подальшу динаміку та завершення лікування.
На четвертий день лікування пацієнт відзначив значне полегшення:
- Інтенсивність болю суттєво зменшилася
- Больові відчуття майже не турбували
Однак лікування може бути доцільним і пізніше, зокрема за наявності нових пухирцевих елементів, ускладнень або підвищеного ризику тяжкого перебігу.


Обговорення
Наведені клінічні випадки демонструють два різні варіанти перебігу оперізувального герпесу.
У першому випадку початковий діагноз кандидозу шкіри не враховував характерного поєднання болю, що передував висипу, та однобічних пухирцевих елементів. У результаті пацієнтка отримувала протигрибкове лікування, тоді як больовий синдром зберігався навіть після регресу шкірних проявів. Клінічна оцінка дала змогу запідозрити оперізувальний герпес і рекомендувати консультацію невролога
У другому випадку характерна клінічна картина — попередній біль у спині, однобічний пухирцевий висип на правій половині тулуба та біль у місці ураження — дала змогу встановити діагноз оперізувального герпесу на ранньому етапі. Після призначення противірусної терапії пацієнт відзначив значне зменшення болю на четвертий день лікування та його зникнення на п’ятий день лікування, хоча шкірні прояви ще зберігалися
Противірусні препарати, зокрема валацикловір, найефективніші за умови раннього призначення, бажано протягом перших 72 годин від появи висипу
Однак лікування може бути доцільним і пізніше, зокрема за наявності нових пухирцевих елементів, ускладнень або підвищеного ризику тяжкого перебігу.
Висновки
Правильно встановлений діагноз — це основа обґрунтованого лікування, зменшення ризику ускладнень і покращення якості життя пацієнта








