Патологія гепатобіліарної системи є провокуючим фактором розвитку захворювань шкіри¹. 

Роль печінки при дерматозах

Дисфункція гепатобіліарної системи підвищує ризик розвитку небажаних реакцій організму на терапію, негативно впливає на якість та результат лікування. Патологічне ураження печінки може призвести до порушення метаболізму, імунної відповіді, детоксикації, противірусного та антимікробного захисту. Усі ці процеси відіграють важливу роль у патогенезі більшості дерматозів, таких як псоріаз, атопічний дерматит, екзема, вітиліго, піодермія, кропив’янка, гніздова і тотальна алопеція¹.

Ці хвороби мають спільні риси¹:

Комплексна терапія

Комплексна терапія дерматологічних захворювань включає: етіотропне та патогенетичне лікування¹.

Етіотропна терапія передбачає застосування лікарських засобів з гепатотоксичною дією. Зокрема, цитостатики, ретиноїди, стероїдні та антибактеріальні засоби можуть запускати вторинну патологічну ланку розвитку дерматозу¹.

При лікуванні грибкових інфекцій застосовують системні антимікотики, яким притаманна гепатотоксична дія. У терапії гнійничкових захворювань шкіри з хронічним перебігом використовують тривалі курси антибактеріальних засобів широкого спектра дії, яким також властивий несприятливий вплив на печінку².

Патогенетична терапія передбачає корекцію універсальних, мультифакторних ланок патогенезу. Спільність ключових елементів у механізмах розвитку ушкоджень шкіри та гепатобіліарної системи дає можливість застосовувати схожі методи лікування незалежно від етіологічних факторів цих патологій¹.

Відновлення функцій печінки

Захворювання ГБС можуть значно впливати на розвиток патології шкіри. Це є підставою для широкого застосування гепатопротекторів у лікуванні дерматологічних захворювань¹.

До патогенетичної терапії захворювань шкіри рекомендовано включати засоби, які сприяють відновленню гепатоцитів та функції печінки¹. Обґрунтованим буде застосування гепатопротекторів не лише репаративної дії, а й з можливістю впливу на метаболічні порушення та зміни співвідношення систем перекисного окиснення ліпідів й антиоксидантного захисту³.

Антраль® — оригінальний лікарський засіб, що є універсальним гепатопротектором із протизапальною та знеболювальною дією².

Антраль® діє без виразного жовчогінного впливу, що дає змогу застосовувати його у пацієнтів із жовчнокам’яною хворобою та постхолецистектомічним синдромом³.

Окрім того, дерматологічні захворювання часто пов'язані з порушеннями імунної системи. Тому імуномодулювальна дія Антраль®, що полягає у стимулюванні продукції ендогенного інтерферону та підвищенні фагоцитарної активності нейтрофілів і макрофагів, може бути корисною для нормалізації роботи імунітету³.

Рекомендовано застосовувати Антраль® у хворих на псоріаз, екзему, червоний плоский лишай, демодекоз, вогнищеву алопецію, атопічний і себорейний дерматит, кропив’янку та як протектор при системному лікуванні хворих на мікози, пізню шкірну порфірію³.

Його одночасне призначення з антибіотиками широкого спектра дії та із системними антимікотиками дає змогу захистити печінку від гепатотоксичної дії цих засобів².

Застосування Антраль® може сприяти²:

• Значному покращенню клінічного перебігу
• Зменшенню термінів лікування
• Зниженню кількості рецидивів

Спосіб застосування Антраль®

Основні тези

_{ГБС — гепатобіліарна система}