Інтубацію трахеї зазвичай виконують пацієнтам без свідомості після введення індукційної дози анестетика і міорелаксанта. Проте в окремих випадках цей підхід може бути неприйнятним через високий ризик ускладнень — у таких ситуаціях оптимальною є інтубація у свідомості із застосуванням гнучкого ендоскопа¹.

Перевагою інтубації у свідомості є збереження спонтанного дихання та тонусу дихальних шляхів, що значно підвищує безпеку процедури. Частота невдач не перевищує 1–2% і лише зрідка потребує екстрених заходів або має летальні наслідки².

Показання до фіброоптичної інтубації у свідомості

Показання до проведення³:

Фіброоптична інтубація є ефективним методом забезпечення прохідності дихальних шляхів у складних клінічних ситуаціях і має обмежену кількість протипоказань³.

Протипоказання³:

Методика виконання процедури

Перед початком інтубації у свідомості необхідно перевірити готовність обладнання та лікарських засобів для невідкладного забезпечення прохідності дихальних шляхів.

До виконання процедури зазвичай залучають двох анестезіологів: один відповідає безпосередньо за інтубацію, інший — за седацію та моніторування³.

Перевагу віддають подачі високопоточного зволоженого кисню через носові канюлі при потоці 15–70 л/хв².

Для зменшення слиновиділення перед інтубацією застосовують антихолінергічні засоби²:

• Глікопіронію бромід 0,2–0,4 мг в/м або 0,1–0,2 мг в/в
• Атропін 0,3–0,6 мг в/м або 0,2–0,3 мг в/в
• Гіосцину гідробромід 0,2–0,6 мг в/м або в/в

Седація не є обов’язковим етапом, однак може покращити комфорт пацієнта та його співпрацю під час інтубації. У випадках загрози обструкції дихальних шляхів седації слід уникати³.

Для седації застосовують²:

• Пропофол у режимі тотальної внутрішньовенної анестезії з цільовою концентрацією 0,5–1 мкг/мл. Однак через ризик надмірної седації, кашлю та обструкції дихальних шляхів його не застосовують як єдиний засіб
• Мідазолам в/в болюсно по 0,5–1 мг
• Дексмедетомідин в/в болюсно 0,5–1 мкг/кг за 5 хв, потім інфузія 0,3–0,6 мкг/кг/год

Основою знеболення при фіброоптичній інтубації у свідомості є топічна анестезія. Місцевий анестетик слід наносити поетапно, в напрямку від порожнини рота до гортані та трахеї, не перевищуючи максимальної допустимої дози лідокаїну — 7 мг/кг³.

Для покращення переносимості інтубації у свідомості може бути доцільним призначення опіоїдів короткої дії, особливо в пацієнтів із вираженим кашльовим або блювотним рефлексом². Їх слід застосовувати обережно, з урахуванням ризику пригнічення дихання²:

• Реміфентаніл у режимі тотальної в/в анестезії з цільовою концентрацією 1–3 нг/мл
• Фентаніл в/в болюсно 0,5–1 мкг/кг
• Альфентаніл в/в болюсно 5 мкг/кг

Основні тези

_{в/в — внутрішньовенно}