Гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС) характеризується тяжкою гіпоксемією, зниженням легеневого комплаєнсу та підвищенням тиску в малому колі кровообігу¹. ГРДС часто розвивається раптово і потребує швидкого прийняття рішень щодо респіраторної та медикаментозної підтримки².

Тактика лікування ґрунтується на ретельному виборі параметрів штучної вентиляції легень (ШВЛ), що визначає ефективність оксигенації, ризик вентиляційно-індукованого ураження й загальний прогноз. Фармакологічна терапія своєю чергою спрямована на стабілізацію гемодинаміки і зменшення системної гіпоксії².

Налаштування параметрів ШВЛ при ГРДС

У пацієнтів із ГРДС застосовують протективну вентиляцію легень із низьким дихальним об’ємом (ДО), що запобігає перерозтягненню альвеол. Такий підхід зменшує ризик ускладнень, пов’язаних із вентиляцією, і вірогідно покращує виживаність у цієї категорії пацієнтів².

Налаштування апарата ШВЛ відбувається поетапно²:

Допоміжна терапія при ГРДС

Пацієнти з ГРДС потребують ретельного контролю рідинного балансу для підтримання оксигенації та гемодинаміки. До ключових компонентів допоміжної терапії також належать застосування нейром’язових блокаторів для покращення синхронізації з апаратом ШВЛ і глюкокортикоїдів для зменшення запалення³.

Рекомендовано дотримуватися консервативної інфузійної тактики, оскільки це знижує ризик набряку легень і сприяє покращенню оксигенації³.

Оптимальним вибором для інфузії є кристалоїди, зокрема збалансовані сольові розчини³.

Мета терапії — мінімізувати або усунути позитивний водний баланс.

Нейром’язові блокатори доцільно призначати на ранніх етапах — зазвичай у перші 48 годин перебігу ГРДС, якщо седація та аналгезія недостатньо ефективні³.

Показання до застосування нейром’язових блокаторів при ГРДС³:

Для зменшення легеневого запалення, покращення оксигенації та зниження смертності при ГРДС застосовують глюкокортикоїди³.

Показання до застосування системних глюкокортикоїдів³:

Якщо ГРДС розвинувся на фоні стероїд-чутливого захворювання, дозування глюкокортикоїдів визначають з урахуванням основного діагнозу та клінічного контексту³.

У випадках, коли глюкокортикоїди призначають безпосередньо для лікування самого ГРДС, використовують такі схеми³:

Основні тези

FiO₂ — частка кисню у вдихуваному повітрі

PaO — парціальний тиск кисню в артеріальній крові

SpO₂ — сатурація оксигемоглобіну, або насичення гемоглобіну киснем у периферичній крові

ГРДС — гострий респіраторний дистрес-синдром

ДО — дихальний об'єм

ПМТ — передбачувана маса тіла

ПТКВ — позитивний тиск кінця видиху

ШВЛ — штучна вентиляція легень