Корекція астенічних станів при хронічних патологіях печінки
Розглядаємо стратегії запобігання астенічним синдромам і методи комплексного ведення пацієнтів із порушеннями гепатобіліарної системи
Корекція астенічних станів при хронічних патологіях печінки
Астенія часто супроводжує хронічні захворювання печінки (ХЗП), що обумовлено порушеннями білково-синтетичної функції, характерними для таких патологій1. Ігнорування астенії може ускладнити процес лікування, збільшити медичні витрати та знизити ефективність основних терапевтичних заходів. Відтак раннє виявлення та адекватне коригування астенії є пріоритетними та дає змогу покращити прогноз і якість життя пацієнта з хронічними патологіями печінки.
Механізми розвитку астенії
Розвиток астенії, що зумовлений хронічними захворюваннями печінки, пов'язаний зі збільшенням концентрації в крові метаболічних продуктів, зокрема аміаку, молочної та сечової кислот, а також зниженням рівня глюкози та виникненням гіпоксії2.
Такі метаболічні порушення негативно позначаються на функціонуванні коркових нервових центрів, особливо на адаптаційних механізмах. Це призводить до зменшення продуктивності та посилення відчуття втоми, що пояснює зниження фізичної та психічної працездатності при астенії2.
До того ж ХЗП спричиняють порушення фолатного циклу та перетворення гомоцистеїну в метіонін, що призводить до підвищення рівня гомоцистеїну3,4. Гіпергомоцистеїнемія визнана фактором ризику неврологічних захворювань та асоційована з утратою когнітивних функцій і розвитком депресії4.
Можливості впливу на астенію при ХЗП
Підходи до мінімізації астенії, спричиненої хронічними патологіями печінки, передбачають використання дієтичних добавок із амінокислотами або їх похідними, зокрема L-аргініну та бетаїну3.
L-аргінін — умовно незамінна амінокислота, вживання якої може підтримати відновлення організму при астенії завдяки таким механізмам1,3:
- Посилення детоксикаційної функції печінки внаслідок підвищення активності цитохрому Р-450 у гепатоцитах
- Підсилення нейтралізації аміаку в печінці
- Регуляція рівня глюкози в крові під час м'язового навантаження
- Зменшення молочнокислого ацидозу
- Підвищення синтезу креатину в м'язах і нейронах.
Дефіцит L-аргініну підвищує ризик оксидативних ушкоджень клітин через зростання кількості вільних радикалів. Відтак відновлення рівня L-аргініну може сприяти захисту клітинних мембран від оксидативного стресу1.
У гастроентерології вживання L-аргініну доцільне при хронічних захворюваннях шлунково-кишкового тракту — гепатозах, гепатитах, цирозах печінки, запальних захворюваннях кишечника, дискінезії жовчовивідних шляхів1.
Бетаїн, похідне холіну, є ключовим для підтримання функціонального стану печінки завдяки його властивостям:
- Каталізує перетворення гомоцистеїну в метіонін, що сприяє посиленню детоксикаційних функцій печінки3
- Запобігає розвитку жирової дистрофії печінки при незбалансованому харчуванні з переважанням жирів і зловживанні алкоголем1
- Сприяє синтезу фосфоліпідів клітинних мембран і забезпечує структурну стабільність гепатоцитів1
- Захищає клітини від осмотичного стресу5.
У пацієнтів із неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ) часто виникає дефіцит бетаїну через збільшення вільних жирних кислот, що спричиняє жирову інфільтрацію печінки. Вживання бетаїну протягом року сприяє в таких пацієнтів значному зниженню активності трансаміназ і поліпшенню гістологічних характеристик, включно зі зменшенням жирової дегенерації, запально-некротичних змін та фіброзу. Бетаїн також демонструє високі переносимість і профіль безпеки1.
L-аргінін і бетаїн доцільні як гепатопротекторна та протиастенічна підтримка при порушеннях функції печінки та коморбідних станах, наприклад при асоціації з серцево-судинними та метаболічними порушеннями1.
Доказова база вживання L-аргініну та бетаїну при ХЗП
Результати дослідження3
- У пацієнтів, які вживали дієтичну добавку зі вмістом L-аргініну та бетаїну протягом 2 місяців, спостерігали значуще зниження рівнів загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) і тригліцеридів, а також зростання рівня ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ)
- У пацієнтів із групи порівняння також було зафіксовано зниження концентрації загального холестерину, ЛПНЩ і тригліцеридів, проте підвищення рівня ЛПВЩ було менш вираженим і статистично незначущим
- У 55,5% пацієнтів, які вживали дієтичну добавку зі вмістом L-аргініну та бетаїну, УЗД печінки не виявило ознак стеатозу, в той час як у групі порівняння таких випадків було лише 16,7%
Висновок
Вживання дієтичної добавки зі вмістом L-аргініну та бетаїну сприяє нормалізації функцій печінки та показників ліпідного обміну в пацієнтів із НАСГ, а також стимулює відновлення судинної стінки та покращення ендотеліальної функції3
Мета: оцінити вплив бетаїну на функції печінки, фіброз і рівень гомоцистеїну в крові у проспективній когорті пацієнтів із НАСГ
Результати дослідження6
- Рівні амінотрансфераз знизились у 62,9% випадків (p <0,05)
- Рівень гомоцистеїну знизився в 45,7% пацієнтів (p >0,05)
- Прояви стеатозу зменшилися в 57,1% пацієнтів (p <0,05)
- Запалення стабілізувалось або зменшилось у 60% випадків (p <0,05)
- Прояви фіброзу зменшилися в 62,9% пацієнтів (p <0,05)
Висновок
Бетаїн нормалізує показники функції печінки, а також рівень гомоцистеїну та зменшує ознаки жирової дистрофії гепатоцитів у пацієнтів із НАСГ6
Основні тези
Для мінімізації астенії, спричиненої хронічними патологіями печінки, доцільним є вживання дієтичних добавок із амінокислотами або їх похідними, зокрема L-аргініну та бетаїну3
L-аргінін покращує детоксикаційну функцію печінки, переносимість фізичних навантажень та сприяє адаптації судинної системи до метаболічних потреб3
Бетаїн сприяє запобіганню жирової дистрофії печінки, стабілізує структуру гепатоцитів, нормалізує функціональні показники печінки, захищає клітини від осмотичного стресу3,5,6
У складі комплексної терапії як детоксикуючий, гепатопротекторний, імуностимулюючий, а також як засіб для корекції ацетонемічних станів
ЛПВЩ — ліпопротеїни високої щільності
ЛПНЩ — ліпопротеїни низької щільності
НАСГ — неалкогольний стеатогепатит
УЗД — ультразвукова діагностика
ХЗП — хронічне захворювання печінки
- Звягінцева Т.Д., Чернобай А.І. Роль Гепаргіну в лікуванні хронічних захворювань печінки. Дільничний лікар. 2015; 4:4-7.
- Вовканич Л.С. Фізіологічна характеристика втоми. Лекція № 3. Львівський державний університет фізичної культури ім. Івана Боберського, кафедра анатомії та фізіології. 2020.
- Харченко Н.В., Анохіна Г.А., Харченко В.В. Корекція метаболічних та гемодинамічних порушень у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки. Український медичний вісник. 2017; 5(44):44-46.
- Гіпергомоцистеїнемія як модифікований фактор ризику серцево-судинних захворювань. Здоров’я України 21 сторіччя. 2021; 23-24(516-517).
- Arumugam M.K., Paal M.C., Donohue T.M.Jr. et al. Beneficial Effects of Betaine: A Comprehensive Review. Biology. 2021; 10(6):456. DOI: https://doi.org/10.3390/biology10060456
- Mukherjee S., Bernard T., Kharbanda K. et al. Impact of Betaine on Hepatic Fibrosis and Homocysteine in Nonalcoholic Steatohepatitis — A Prospective, Cohort Study. The Open Translational Medicine Journal. 2011; 3:1-4.