Лікування стресового нетримання сечі в жінок у менопаузальний період
Особливості комплексного лікування СНС у жінок у постменопаузі. Основні характеристики патології та ключові моменти терапевтичних заходів
Лікування стресового нетримання сечі в жінок у менопаузальний період
Період менопаузи є критичним у житті кожної жінки. Він часто характеризується метаболічними та гормональними змінами, які позначаються на якості життя. Симптоми менопаузи включають1:
Припливи
Пітливість (особливо вночі)
Дратівливість
Проблеми з концентрацією уваги
Біль у суглобах
Сухість слизової оболонки піхви
Сечостатеві розлади
Стресове нетримання сечі (СНС) є надзвичайно поширеним серед сечостатевих розладів. Цей стан виявляється приблизно в 30% жінок молодого віку, 40% осіб середнього віку і 50% пацієнток літнього віку1. Поширеність СНС досягає піка між 45 і 59 роками2.
СНС асоціюють із депресією, порушенням сну, обмеженою фізичною рухливістю та обмеженням соціальних відносин3. За статистичними даними, лише третина пацієнток вдається до терапевтичних методів, оскільки більшість вважає, що єдиним способом лікування є хірургічне втручання. Тому особливу увагу треба звернути на стандарти ефективних та неінвазивних лікувальних заходів1.
Визначення та механізм розвитку СНС під час менопаузи
Міжнародне товариство з вивчення нетримання сечі (ICS) визначає стан СНС як мимовільне сечовиділення при фізичному напруженні, чханні чи кашлі1. У процесі старіння змінюється структура колагену та еластину, що є елементами сполучної тканини. Як наслідок, зв’язки та фасції слабшають, розтягуються та розриваються, що ускладнює утримання сечі. Ще однією причиною СНС у постменопаузі є порушення іннервації уретри та атрофія її багатоваскуляризованого підслизового шару4.
Анатомічні та фізіологічні зміни сечостатевої системи пов’язані зі зниженням рівня циркулюючого естрогену. Його низький рівень після менопаузи призводить до5:
Стоншення епітелію
Зміни функції клітин непосмугованих м’язів
Підвищення щільності сполучної тканини
Зменшення кількості капілярів
Фактори ризику та симптоматика СНС у період постменопаузи
Основним етіологічним фактором розвитку СНС є травматичні пологи з розтягненням і розривом сфінктерного апарата уретри. Внаслідок цього порушується анатомічна будова статевих органів. Виникає недостатність м’язів промежини й тазового дна, зокрема через рубцеву деформацію3.
Інші фактори, що позитивно асоціюють із СНС, включають:
Статеву схильність (жінки страждають у 3-4 рази частіше)
Ожиріння
Попередню гістеректомію або операції на органах малого таза
Цукровий діабет
Захворювання легень
Рівень фізичної активності є ще одним важливим фактором, що позитивно корелює з тяжкістю СНС. За результатами метааналізу 6 досліджень із загальним обсягом вибірки 3 678 випадків, ризик розвитку СНС у жінок із метаболічним синдромом є втричі вищим, ніж без нього2.
У настановах Європейської асоціації урологів (EAU) 2023 року зазначено, що пацієнтки з СНС можуть бути класифіковані на ускладнених та неускладнених. Для віднесення жінки до категорії ускладнених пацієнток у її анамнезі має бути:
Попереднє хірургічне втручання з приводу нетримання сечі
Обширні операції або будь-які хірургічні втручання на органах малого таза
Опромінення органів малого таза
Попередній або верхівковий пролапс органів малого таза
Симптоми нетримання сечі або нейрогенної дисфункції нижніх сечових шляхів
Симптоматика СНС досить варіабельна та може проявлятися3:
Нездатністю контролювати сечовипускання
Мимовільним сечовипусканням при кашлі, чханні, сміху, підйомі тяжкості, бігу, стрибках тощо
Неконтрольованою потребою помочитися, що веде до помірного чи значного виділення сечі
Незначним витіканням рідини при ненаповненому міхурі й нестримному позиві
Відчуттям опущення стінок піхви, чужорідного тіла
Відчуттям неповного спорожнення сечового міхура після сечовипускання
Терапевтична стратегія лікування СНС у період постменопаузи
У рекомендаціях Міжнародного товариства з вивчення нетримання сечі (ICS) зазначено, що лікування СНС треба починати з консервативної терапії.
Згідно з настановами, вона має включати фармакотерапію, фізіотерапію та поведінкову терапію. До хірургічного лікування потрібно вдаватися, коли консервативне не принесло позитивних результатів1.
Незалежно від типу або тяжкості захворювання, пацієнтам рекомендують поведінкову терапію, яка передбачає зміну способу життя. В осіб з ожирінням треба розпочинати зі зниження ваги щонайменше на 5%. Важливо обмежити споживання газованих напоїв, що сприяють підвищенню тиску на сечовий міхур, а також тих, які містять кофеїн або алкоголь. Пацієнтам рекомендують припинити заняття спортом, які задіюють м’язи тазового дна (наприклад, вправи на батуті)1.
У численних наукових звітах зазначено, що фізіотерапевтичні процедури дають позитивний результат у 80% пацієнтів із СНС. Вважають, що найефективнішою формою лікування є поєднання електричної стимуляції м'язів тазового дна з тренуванням активних м'язів. Механізм такої апаратури базується на принципі дії біологічного зворотного зв’язку1.
Як варіант фармакотерапії в ICS рекомендують системне застосування дулоксетину (наприклад, лікарський засіб Дюлок®). Ефект дулоксетину зумовлений вибірковим інгібуванням зворотного нейронального захоплення серотоніну та норадреналіну в синапсах ЦНС. Це сприяє посиленню скорочень зовнішнього посмугованого сфінктера уретри та утриманню сечі при підвищенні внутрішньочеревного тиску6.
Доказова база
Результати дослідження
Оцінювання за IEF
- У 57% жінок групи дулоксетину значно знизилася частота епізодів нетримання сечі, тоді як у групі плацебо — у 35%
Оцінювання за I-QOL
- У 55% хворих групи дулоксетину покращився показник якості життя при нетриманні сечі
Оцінювання за MTBV
- У пацієнток, які отримували дулоксетин, достовірно збільшився час між епізодами сечовипускання — на 24,24 хв. У хворих, які приймали плацебо, середній час між сечовипусканнями збільшився на 8,14 хв
Висновок
Дулоксетин є ефективним фармакологічним засобом для лікування СНС у жінок похилого віку. Застосування дулоксетину знижувало IEF і покращувало I-QOL більше, ніж плацебо
Основні тези
Нетримання сечі є важливою соціальною проблемою, від якої страждають понад 50% жінок у постменопаузі1
У період менопаузи зменшується продукування естрогену, тонус м’язів уретри погіршується, що і призводить до мимовільного підтікання сечі3
Згідно з рекомендаціями, консервативне лікування має включати фармакотерапію, фізіотерапію та поведінкову терапію1
Хірургічне лікування потрібно застосовувати тоді, коли консервативна терапія не приносить позитивних результатів1
Серед нехірургічних методів лікування СНС виділяють дулоксетин (Дюлок®) — інгібітор зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну6
З’ясовано, що при лікуванні дулоксетином у дозі 40 мг двічі на добу протягом 10 тижнів значно покращується якість життя пацієнток та зменшується частота епізодів нетримання сечі7
У Міжнародному товаристві вивчення нетримання сечі (ICS) рекомендують системне застосування дулоксетину в пацієнток із СНС у постменопаузі1
EAU — Європейська асоціація урологів
ICS — Міжнародне товариство з вивчення нетримання сечі
IEF — показник частоти епізодів нетримання сечі
I-QOL — показник якості життя при нетриманні сечі
MTBV — показник зміни середнього часу між сечовипусканнями
СНС — стресове нетримання сечі
ЦНС — центральна нервова система
- Kołodyńska G., Zalewski M., Rożek-Piechura K. Urinary incontinence in postmenopausal women — causes, symptoms, treatment. Prz Menopauzalny. 2019; 18(1):46-50. DOI:10.5114/pm.2019.84157
- European Association of Urology Guidelines on Management of Non-Neurogenic Female Lower Urinary Tract Symptoms. 2023.
- Яцина О.І. Комплексне лікування при нетриманні сечі у жінок (власний досвід). Український медичний часопис. 2016.
- Горовий В.І., Яцина О.І. Анатомія стресового нетримання сечі у жінок. Медичні аспекти здоров’я жінки. 2019; 2-3(16-17).
- Попков О.В. Переваги застосування місцевої форми естрогенів у лікуванні сечостатевого синдрому менопаузи. Український медичний часопис. 2021; 6(146):2-6. DOI:10.32471/umj.16803051.146.223310
- Горовий В.І., Литвинець В.Є. Місце дулоксетину в консервативній терапії стресового нетримання сечі у жінок. Медичні аспекти здоров’я жінки. 2021; 3(138):53-61.
- Schagen van Leeuwen J.H., Lange R.R., Jonasson A.F. et al. Efficacy and safety of duloxetine in elderly women with stress urinary incontinence or stress-predominant mixed urinary incontinence. Maturitas. 2008; 60(2):138-47. DOI:10.1016/j.maturitas.2008.04.012
- Інструкція для медичного застосування лікарського засобу Дюлок®, капсули 60 мг. РП №UA/16564/01/02. Наказ МОЗ України №273 від 10.02.2023.
РП № UA/16564/01/01, № UA/16564/01/02. Наказ МОЗ України 07.02.2018 № 213. Зміни внесено. Наказ МОЗ України 10.02.2023 № 273.
РП № UA/16564/01/01, № UA/16564/01/02. Наказ МОЗ України 07.02.2018 № 213. Зміни внесено. Наказ МОЗ України 10.02.2023 № 273.