Основні положення у лікуванні АФС
АФС становить загрозу для здоров’я та життя матері, плода і новонародженого. Виникають такі ускладнення, як невиношування гіпертензивні стани, передчасне …
Основні положення у лікуванні АФС
Антифосфоліпідний синдром (АФС) становить загрозу для здоров’я та життя матері, плода і новонародженого. Виникають ускладнення, такі як невиношування вагітності, гіпертензивні стани, передчасне відшарування плаценти, плацентарна дисфункція, тромбози і тромбоемболії у матері, а також тромбози у плода і новонародженого1.
Антифосфоліпідний синдром є первинним станом приблизно у 50% пацієнтів (первинний АФС). В інших випадках він виникає у зв’язку з аутоімунними захворюваннями (вторинний АФС), зокрема на фоні СЧВ — це 35% випадків АФС переважно у молодих жінок2.
Рецидивуючий тромбоз часто (30–40% випадків) спостерігається у пацієнтів з АФС, навіть попри антитромботичну профілактику. Зв’язок між рецидивуючим тромбозом і наявності аФЛ-АТ залежить від кількості позитивних тестів. Потрійна позитивність тестування на аФЛ-АТ передбачає гірші прогнози: захворювання зберігається і через 10 років. Розвиток акушерських ускладнень у таких пацієнтів становить 37%2.
Фізіопатологія тромбозу при АФС
Теорії виникнення антифосфоліпідного синдрому2
- Найбільш популярна — «модель двох ударів».
Носійство аФЛ-АТ може бути безсимптомним, і лише у частини пацієнтів з аФЛ-АТ розвивається тромбоз. Це означає, що необхідний так званий «другий удар» або «тригер», щоб утворився тромб. Наприклад, «другим ударом» може бути інфекція, хірургічне втручання, запальні захворювання (аутоімунні) або інші неімунологічні фактори (прийом ОК). - Генетична схильність.
- Регуляція фібринолізу: аннексин A2, рецептор тканинного активатора плазміногену та плазміногену, опосередковує патогенні ефекти аФЛ-АТ.
Діагностика АФС*
АФС діагностують не менш ніж при одному клінічному та одному лабораторному критерію — «1+1»
Діагноз АФС не підтверджується, якщо період позитивного тесту на аФЛ-АТ та наявність клінічних ознак становить менш ніж 12 тиж або понад 5 років
Докладніше про діагностику АФС, критерії антифосфоліпідного синдрому, «некритеріальні» прояви АФС в акушерській патології
Схема лікування АФС у вагітних
Відповідно до клінічного протоколу з акушерської та гінекологічної допомоги «Невиношування вагітності» (наказ МОЗ України №624 від 03.11.2008 р.), лікування АФС передбачає використання комбінованого підходу1, так само зазначено і в рекомендаціях Американської колегії торакальних лікарів (American College of Chest Physicians) 2008 р3.
Основними ЛЗ в терапії АФС є3:
- АСК в антиагрегантних дозах
- Нефракціонований гепарин (НФГ)
- Низькомолекулярні гепарини (НМГ)
Ця схема рекомендована і для тромбопрофілактики в допологовий період3.
Якщо у вагітної виявляють аФЛ-АТ у клінічно значущому титрі, але в анамнезі відсутні прояви венозного тромбоемболізму або викиднів, рекомендується спостереження за вагітною, призначення НФГ/НМГ у мінімальних дозах у поєднанні з АСК або без неї3.
Коли наявний високий рівень аФЛ-АТ та прояви венозного тромбоемболізму в анамнезі, рекомендується призначати НФГ/НМГ у високих дозах у комбінації з низькими дозами АСК3.
Вагітні, які перебувають на вторинній тромбопрофілактиці за допомогою АВК, мають перейти на гепарин, бажано в межах 6-го тижня вагітності. Було запропоновано, що жінки з акушерським АФС в анамнезі можуть отримувати антитромботичну профілактику зі змінною інтенсивністю відповідно до типу ускладнень вагітності1.
- У разі ≥3 спонтанних викиднів або ≥3 втрат плода рекомендується АСК та гепарин у профілактичних дозах1
- У разі пологів <34 тижнів вагітності при еклампсії, тяжкій прееклампсії або плацентарній недостатності, пропонується АСК з/без гепарину в профілактичній дозі1
Вибір НМГ
У вагітних переважно застосовують низькомолекулярні гепарини (НМГ), бо препарати цієї групи забезпечують більш передбачуваний та стабільний антикоагулянтний ефект. НМГ порівняно з НФГ рідше спричиняють остеопороз та гепариніндуковану тромбоцитопенію, а також більш зручні у застосуванні3.
НМГ також відрізняються за здатністю інактивувати фактори зсідання крові Ха та ІІа. Безпечнішими є препарати, які пригнічують фактор Ха більшою мірою, аніж фактор ІІа3 (наприклад, препарати еноксапарину4). Інгібування фактору ІІа призводить не лише до коагуляційного гемостазу, але і до тромбініндукованої агрегації тромбоцитів, що підвищує ризик кровотеч3.
За результатами оцінки безпеки антикоагулянтів для вагітних FDA, еноксапарину присвоєна категорія В. Він має високий профіль безпеки та може застосовуватися в будь-який термін вагітності5.
Додаткові переваги НМГ під час вагітності6:
Не проникають крізь фетоплацентарний комплекс
Не потрібно проводити моніторинг кількості тромбоцитів при введенні профілактичних доз
Менший ризик геморагічних ускладнень при профілактичних дозах
Безпечні при грудному вигодовуванні
Вибір найбільш підходящого типу антикоагулянту рекомендовано проводити індивідуально після ретельної оцінки клінічних та лабораторних показників пацієнта1.
Основні тези
У носіїв потрійної позитивності на тестування аФЛ-АТ розвиток акушерських ускладнень становить 37%1
Носійство аФЛ-АТ може бути і безсимптомним, лише у частини пацієнтів з аФЛ-АТ розвивається тромбоз завдяки певним тригерам2
Лікування АФС передбачає комбінований підхід2
Для вагітних у застосуванні переважають НМГ, оскільки препарати цієї групи забезпечують більш передбачуваний та стабільний антикоагулянтний ефект3
Раціональний підхід у веденні пацієнток із АФС враховує положення2:
- Клініко-лабораторна діагностика відповідно до наявності критеріїв «1+1»
- Профілактика акушерських ускладнень і тромбозів під час вагітності (терапія АФС)
- Лікування основного захворювання на фоні вторинного АФС
- Післяпологова тромбопрофілактика протягом 6 тиж
Профілактика ВТЕ та ТГВ, тромбоутворення в екстракорпоральному контурі. Лікування діагностованого ТГВ, нестабільної стенокардії та гострого ІМ...
Профілактика ВТЕ та ТГВ, тромбоутворення в екстракорпоральному контурі. Лікування діагностованого ТГВ, нестабільної стенокардії та гострого ІМ...
Профілактика ВТЕ та ТГВ, тромбоутворення в екстракорпоральному контурі. Лікування діагностованого ТГВ, нестабільної стенокардії та гострого ІМ...
FDA (Food and Drug Administration, USA) — Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів (США)
АВК — антагоністи вітаміну K
АСК — ацетилсаліцилова кислота
АФС — антифосфоліпідний синдром
аФЛ-АТ — антифосфоліпідні антитіла
ЛЗ — лікарські засоби
НМГ — низькомолекулярні гепарини
НФГ — нефракціонований гепарин
ОК — оральні контрапептиви
СЧВ — системний червоний вовчак
- Дубоссарська Ю.О. Антифосфоліпідний синдром: сучасний погляд на добре відому проблему. Медичні аспекти здоров’я жінки. 2018; 1(114):27-29.
- Capecchi M., Abbattista M., Ciavarella A. et. al. Anticoagulant Therapy in Patients with Antiphospholipid Syndrome.Journal of Clinical Medicine. 2022;11(23):6984
- Медведь В.І. Антитромботична терапія при антифосфоліпідному синдромі у вагітних. Здоров’я України. Тематичний номер «Акушерство, Гінекологія, Репродуктологія». 2015;3:31.
- Еноксапарин натрій: опис активної речовини. Режим доступу: https://compendium.com.ua/uk/akt/69/2619/enoxaparinum-natrii/#toc-0/ (дата звернення: 19.01.2023).
- Давидова Ю.В. Про сучасні підходи до профілактики та лікуванню ускладнень ВТЕ у вагітних високого ризику та вагітних з екстрагенітальною патологією. Здоров’я України. Тематичний номер. 2015;9.
- Давидова Ю.В. Профілактика тромбоемболізму: медичні стандарти та індивідуалізована медицина. Де межа між зручністю та мистецтвом? Здоров’я України. Міждисциплінарні проблеми, конференція. 2022;5.
* - Miyakis S., Lockshin M.D., Atsumi T. et al. International consensus statement on an update of the classification criteria fordefinite antiphospholipid syndrome (APS). J Thromb Haemost. 2006;4:295–306.
РП № UA/13119/01/01. Наказ МОЗ України 24.01.2019 № 192. Зміни внесено. Наказ МОЗ України 25.02.2023 № 387.
РП № UA/13119/01/01. Наказ МОЗ України 24.01.2019 № 192. Зміни внесено. Наказ МОЗ України 25.02.2023 № 387.
РП № UA/19394/01/01. Наказ МОЗ України 16.05.2022 № 814. Зміни внесено. Наказ МОЗ України 25.02.2023 № 387.