Підвищений тропонін не завжди означає інфаркт міокарда — і саме помилки інтерпретації можуть змінити тактику ведення пацієнта. Ознайомтеся зі статтею, щоб освіжити сучасний погляд на тропонін
Зацікавилися?
Цей матеріал призначений для працівників медичної сфери. Авторизуйтеся, будь ласка, щоб вивчати далі. Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про лікарські засоби, а також іншу професійну спеціалізовану медичну інформацію, яка призначена виключно для лікарів та медичних установ. У разі, якщо Ви не є лікарем чи працівником медичної установи, АТ «Фармак» не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що можуть виникнути в результаті самостійного використання інформації з цього розділу сайту. Ви робите це самостійно і усвідомлено, розуміючи, що застосування лікарських засобів можливе тільки за призначенням лікаря та після попередньої консультації з ним, а самолікування може завдати шкоди Вашому здоров’ю.
Авторизуйтесь, будь ласка, щоб отримати доступ до професійної інформації. Цим ви підтверджуєте, що є лікарем/працівником медичної установи.
Підвищений тропонін: інфаркт чи пастка інтерпретації?
Тропонін давно став одним із найчастіше визначуваних лабораторних маркерів у клінічній практиці
Його призначають лікарі різних спеціальностей — від терапевтів і кардіологів до хірургів та лікарів інтенсивної терапії.
Виявлення підвищеного рівня тропоніну нерідко викликає тривогу та автоматично асоціюється з інфарктом міокарда
Водночас така інтерпретація є надмірно спрощеною і може призводити як до гіпердіагностики, так і до помилкової тактики ведення пацієнта
Саме тому важливо чітко розуміти, що насправді означає підвищення тропоніну.
Що таке тропонін і що він відображає
Тропонін — це білковий комплекс, який регулює взаємодію актину та міозину у м’язових клітинах
У кардіоміоцитах експресуються тропонін I та тропонін T, які використовуються в клінічній практиці як маркери ушкодження міокарда. Водночас тропонін C який також синтезується серцевими клітинами присутній в тому числі й у скелетній мускулатурі, тому не застосовується в діагностиці.
Принципово важливо підкреслити, що тропонін є маркером ушкодження кардіоміоцитів, а не специфічним маркером інфаркту міокарда. Інфаркт — це лише одна з можливих причин такого ушкодження
З впровадженням високочутливих тестів (hs-cTn) значно зросла здатність виявляти навіть мінімальні ушкодження міокарда.
Це покращило ранню діагностику інфаркту, але водночас ускладнило інтерпретацію результатів
Коли гостре підвищення тропоніну свідчить про інфаркт міокарда
Згідно із сучасними рекомендаціями, діагноз інфаркту міокарда встановлюється не лише на підставі підвищення тропоніну, а за наявності комплексу критеріїв:
Динаміка рівня тропоніну (підвищення та/або зниження протягом кількох годин)
Типова клінічна симптоматика, зокрема біль у грудній клітці
Об’єктивні ознаки ішемії міокарда, а саме:
Ішемічні зміни на електрокардіограмі
Нові порушення локальної скоротливості за даними ехокардіографії
Таким чином, ізольоване підвищення тропоніну без інших ознак ішемії не є підставою для встановлення діагнозу інфаркту
Типи інфаркту міокарда: у чому різниця
Інфаркт міокарда типу 1 є класичним варіантом, що виникає внаслідок розриву атеросклеротичної бляшки та тромбозу коронарної артерії
Натомість інфаркт міокарда типу 2 зумовлений дисбалансом між потребою міокарда в кисні та його доставкою
Такий стан може розвиватися при:
Тахіаритміях
Анемії
Гіпотензії
Гіпертензивному кризі
Гіпоксії
Тромбоемболії легеневої артерії
Сепсисі та інших станах
У цьому випадку ішемія має вторинний характер і не пов’язана з гострою коронарною оклюзією.
До того ж існують інфаркт міокарда тип 3, 4 і 5, але зустрічаються вони набагато рідше ніж перші два.
Інші причини гострого підвищення тропоніну
Окрім інфаркту, гостре підвищення тропоніну може спостерігатися при:
Міокардиті
Інфільтративних захворюваннях (зокрема амілоїдозі чи саркоїдозі)
Токсичних або метаболічних ушкодженнях міокарда
Це ще раз підкреслює, що тропонін відображає факт ушкодження, а не його причину
Хронічне підвищення тропоніну
Існують клінічні ситуації, при яких рівень тропоніну може бути стабільно підвищеним без значної динаміки
Це характерно для пацієнтів із хронічною хворобою нирок, хронічною серцевою недостатністю, структурними захворюваннями серця або хронічною патологією легень. У таких випадках підвищення тропоніну пов’язане з:
Хронічним ушкодженням кардіоміоцитів
Апоптозом
Підвищеною проникністю мембран
Механічним розтягненням міокарда та запаленням
Хронічне підвищення тропоніну: типові клінічні ситуації
У пацієнтів із сепсисом підвищення тропоніну спостерігається доволі часто і асоціюється з гіршим прогнозом
Воно зумовлене:
Цитокін-опосередкованим ушкодженням
Порушенням мікроциркуляції
Мітохондріальною дисфункцією
У разі хронічної хвороби нирок підвищення тропоніну може бути стійким через зниження кліренсу та супутнє ураження міокарда
При тромбоемболії легеневої артерії підвищення тропоніну відображає перевантаження правого шлуночка і має важливе прогностичне значення
Аналогічно, при тахіаритміях високі значення частоти серцевих скорочень призводять до дисбалансу між доставкою та потребою в кисні, що може викликати транзиторне підвищення тропоніну
У пацієнтів із серцевою недостатністю тропонін може бути підвищеним як гостро, так і хронічно, відображаючи прогресуюче ушкодження міокарда
Типові помилки в клінічній практиці
Однією з найпоширеніших помилок є автоматичне ототожнення підвищеного тропоніну з інфарктом міокарда. Такий підхід може призводити до необґрунтованих госпіталізацій, призначення агресивної терапії або інвазивних втручань, а також до пропуску істинної причини стану пацієнта
Не менш важливою помилкою є ігнорування динаміки (як позитивної так і негативної) тропоніну, адже одноразове вимірювання має обмежену інформативність. Повторне визначення через 1–3 години є необхідним для коректної оцінки
Крім того, інтерпретація тропоніну без урахування клінічного контексту, симптомів та даних електрокардіографії є некоректною.
Висновки
Підвищення тропоніну слід розглядати як сигнал про ушкодження міокарда, але не як самостійний діагноз інфаркту
Діагностика інфаркту міокарда базується на поєднанні клінічних, лабораторних та інструментальних даних, серед яких ключове значення мають динаміка тропоніну та докази ішемії
Використання високочутливих тестів підвищило чутливість цього маркера, але зменшило його специфічність, що вимагає від лікаря клінічного мислення
Основний принцип залишається незмінним: лікувати потрібно пацієнта, а не лабораторний показник
hs-cTn — high-sensitivity cardiac troponin
ЕКГ — електрокардіограма / електрокардіографія
ТЕЛА — тромбоемболія легеневої артерії (у тексті написано повністю, але це поширена абревіатура для цього стану)
Більше цікавого для вас
AlphaFold — революційне досягнення штучного інтелекту в біології
