Елімінація алергенів — основа профілактики алергічного риніту (АР). Але як запобігти сезонному АР, якщо уникнути всіх алергенів майже неможливо?

Розвиток АР у дитинстві може виявитися значним тягарем для якості життя пацієнта. Постійний дискомфорт та надокучливі симптоми захворювання також можуть спричинити поганий сон, певну ізоляцію від однолітків, знижену успішність у навчанні, емоційні проблеми та підвищену втому¹.

В одному британському дослідженні випадок/контроль було виявлено, що симптоми АР пов’язані з нижчим рівнем успіхів на іспитах у студентів віком 15–17 років¹.

АР також слід розглядати як фактор ризику бронхіальної астми. Адже АР у дитячому віці підвищує ризик розвитку бронхіальної астми в дорослому віці в 2–7 разів¹.

Загальні положення щодо профілактики алергічного риніту

Останніми роками було прийнято низку міжнародних та національних погоджувальних документів, згідно з якими лікування та профілактика АР обов’язково передбачає проведення заходів, спрямованих на:

Елімінація алергенів має вирішальне значення, особливо у випадках серйозних обмежень для прийому фармакологічних засобів²

Основними алергенами АР є пилок рослин (дерев, трав, бур’янів, зокрема амброзії), цвіль, кліщі домашнього пилу, алергени тварин^3,4.

Основні рекомендації щодо профілактики АР спрямовані на уникнення взаємодії з тригерами^3,4.

Назальні кортикостероїди в профілактиці алергічного риніту

Мометазону фуроат є інтраназальним кортикостероїдом, що добре переноситься пацієнтами, має мінімальну системну активність⁵ та клінічно значущий початок дії протягом 12 годин після першого застосування⁶.

Цей лікарський засіб є ефективним у профілактиці та лікуванні сезонного й цілорічного АР у пацієнтів із помірними та тяжкими симптомами⁵.

Доказова база

Основні тези

_{АР — алергічний риніт
НСБД — назальний спрей беклометазону дипропіонату
НСМФ — назальний спрей мометазону фуроату}