Прорив Південної Кореї

В ОСНОВІ – КОНКУРЕНЦІЯ 

Одна з головних особливостей системи охорони медичного здоров’я у Південній Кореї полягає в тому, що 95% медичних закладів перебувають у приватній власності. В країні діє система обов’язкового медичного страхування. Тож частина витрат дотується державою, частина лягає на плечі роботодавців, однак медустанови завжди отримують оплату своїх послуг. І конкуренція за клієнта стає поштовхом для постійного підвищення якості медичного обслуговування. Оскільки, як відомо, попит породжує пропозицію, у цій країні не існує такої проблеми, як нестача висококваліфікованих кадрів – на відміну від України, де ситуація дуже серйозна

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ЕЛІТА 

Кількість майбутніх лікарів і представників медичного персоналу визначає держзамовлення – однак навчаються студенти не за бюджетний кошт. Так само, як і клініки, переважна більшість навчальних закладів у Кореї є приватними. При цьому право вступати на лікарські спеціальності мають лише ті абітурієнти, які за результатами тестування (аналогом нашого ЗНО) мають 100 балів, тобто максимально можливий результат (у нас це було б 200 балів). Тож не дивно, що в Кореї лікарська справа є найбільш авторитетною серед професій. Ті, хто отримав право навчатися, уже є найкращими серед своїх однолітків, і обравши шлях медицини, студенти, а потім лікарі повсякчас робитимуть інвестиції у свій розвиток.

БЕЗПЕРЕРВНЕ НАВЧАННЯ 

У цілому, для того щоб опанувати професію, потрібно не менше десяти років навчання. І після того розвиток не припиняється: додаткова наукова робота та покращення практичних навичок є обов’язковими. Так, інтернам для навчання, відвідання конференцій тощо виділяється 14 днів і 2 100 дол. на рік; лікарю-практику, який не має наукового ступеня, – 14 днів та 4 000 дол.; медик з науковим ступенем має можливість бути відсутнім на основному робочому місці, беручи участь в освітніх проектах, 21 день із бюджетом у 6 400 дол. на рік.

НАЦІЛЕНІСТЬ НА РЕЗУЛЬТАТ 

Керівники медичних закладів не є директорами, які назавжди посіли своє місце. В багатьох клініках здійснюються регулярні ротації топ-менеджерів з інтервалом від 2 до 4 років. У Кореї переконані: перебуваючи на тому самому місці довший період, менеджер втрачає свою ефективність. Це не означає, ніби через певний час звільняють геть усіх – деякі з професіоналів залишаються на своїх місцях. А ось у випадках, коли в компанії відбуваються відчутні зміни, завжди звільняють… жінок, як у низці великих корпорацій. І не тому, що в цій країні відкрито виражена гендерна дискримінація (такого помічено не було) – просто тут, як і в багатьох світових корпораціях, вважають, що жінка, яка протягом довгих років сприймала бізнес як своє дітище, неспроможна прийняти інший, ніж це було раніше, погляд на його ведення.

РОЗУМНІ СИСТЕМИ 

Регулярне обов’язкове оновлення очікує кожні 2 роки на медичну техніку – без цього установи не пройдуть сертифікацію. Не дивно, адже Samsung і Toshiba, які займають майже 45 % світового ринку медичного обладнання, пропонують клінікам найсучасніші рішення. Прикладів застосування новітніх технологій – безліч. Ось лише кілька з них. 

•  Після інсультів, травм тощо широко використовуються роботи-«екзоскелети» – спеціальні конструкції-каркаси, які дають змогу рухатися навіть паралізованій людині та допомагають відновити рухову активність. 
• У клініках, що спеціалізуються на лікуванні безпліддя, пацієнти отримують можливість максимально повно відстежувати, що відбувається з їхнім біоматеріалом. Коли матеріал беруть у роботу, він отримує персональний цифровий код, що передається на спеціальний браслет пацієнтові, і програма синхронізує всі можливі маніпуляції з повідомленнями на браслет. 
• Аби повністю убезпечити недоношених малят від небажаних зовнішніх впливів, до боксів, де вони перебувають, медикаменти подаються за допомогою спеціальної інноваційної дистанційної системи. А оскільки стан крихіток є чітко контрольованим електронікою, доступ до спецприміщень дуже строго обмежений.

ЦИФРОВІ РІШЕННЯ 

Загалом, йдеться про дуже високий рівень діджиталізації медицини. Якщо американські клініки умовно перебувають на четвертому рівні цифровізації, то корейські – на п’ятому, а деякі, як, наприклад, медичний центр, у якому є 39 (!) операційних, – на сьомому. Зрозуміло, що тут не використовується жодних паперів, усе фіксується й керується цифровими технологіями. Для тайм-менеджменту та інших організаційних моментів клініки можуть використовувати своє програмне забезпечення. Водночас тут діє загальна, законодавчо регульована система електронної медицини. До цілої низки проектів долучаються й мобільні оператори. Так, жителі країни отримують на свої пристрої інформацію про підвищення рівня забрудненості повітря чи про інші потенційно небезпечні чинники, а також про фіксацію у певному регіоні захворювань, що можуть швидко поширюватися. У цілому, в Кореї висока настороженість щодо епідеміологічної ситуації. Ще в аеропорту абсолютно кожний, хто прибуває, проходить перевірку на спеціальному сканері, який зчитує температуру тіла та стан райдужної оболонки. Так гості з перших кроків відчувають – вони потрапляють до країни, де і людський, і створений людьми штучний інтелект стоїть на варті здоров’я людей. І ближче знайомство з системою медицини багаторазово підтверджує цю тезу.