Дізнайтеся про причини виникнення резистентності до діуретичної терапії та можливі варіанти вирішення проблеми
Зацікавилися?
Цей матеріал призначений для працівників медичної сфери. Авторизуйтеся, будь ласка, щоб вивчати далі. Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про лікарські засоби, а також іншу професійну спеціалізовану медичну інформацію, яка призначена виключно для лікарів та медичних установ. У разі, якщо Ви не є лікарем чи працівником медичної установи, АТ «Фармак» не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що можуть виникнути в результаті самостійного використання інформації з цього розділу сайту. Ви робите це самостійно і усвідомлено, розуміючи, що застосування лікарських засобів можливе тільки за призначенням лікаря та після попередньої консультації з ним, а самолікування може завдати шкоди Вашому здоров’ю.
Авторизуйтесь, будь ласка, щоб отримати доступ до професійної інформації. Цим ви підтверджуєте, що є лікарем/працівником медичної установи.
Резистентність до діуретичної терапії при серцевій недостатності
Відповідно до рекомендації Європейської асоціації кардіологів (ESC) 2021 року, діуретична терапія, зокрема, петльовими діуретиками показана для зменшення ознак і симптомів застійних явищ у всіх пацієнтів із серцевою недостатністю (СН)1. При цьому в 20–30% пацієнтів є резистентність до такого виду терапії2.
Розгляньмо докладніше причини виникнення резистентності до діуретичної терапії та можливі варіанти розв'язання проблеми.
Причини резистентності до діуретичної терапії при СН
Пацієнтам із СН найчастіше призначають петльові діуретики2. Вони блокують активність спеціального Na+/2Cl/K+-транспортера в клітинах канальців протягом усього висхідного сегмента петлі Генле3.
Причинами резистентності до петльових діуретиків при лікуванні СН можуть бути2:
Порушення функції нирок
У кожного четвертого пацієнта з нирковою недостатністю діагностують СН. При порушенні функції нирок відбувається збільшення кількості конкурентних аніонів, що з’єднуються з рецепторами переносників органічних аніонів, які перешкоджають зв’язуванню діуретика з місцем його дії. Це зменшує ефективність і подовжує час до досягнення піку його концентрації
«Феномен гальмування» або структурні зміни в клітинах
Після тривалого застосування діуретиків можливий розвиток як гіпертрофії, так і гіперплазії епітеліальних клітин дистального звивистого канальця. Це також призводить до ремоделювання нефрону з гіпертрофією дистальних тубулярних клітин, що зі свого боку може змінити діуретичну відповідь через компенсаторне підвищення реабсорбції натрію. Це зумовлює виникнення феномену гальмування, при якому хронічне лікування петльовими діуретиками призводить до зниження рівня натрію в крові
Одночасне застосування з НПЗЗ чи аспірином
НПЗЗ можуть знижувати нирковий кровотік, сприяючи розвитку вазоконстрикції ниркових аферентних та еферентних артеріол. Вони також зменшують вазодилатацію ниркових судин і виведення натрію та води завдяки пригніченню синтезу простагландинів.
Хронічний прийом низьких доз аспірину також може зменшувати вазодилатацію та послаблювати діуретичні ефекти через необоротне інгібування ЦОГ-1 і ЦОГ-2
Що робити при резистентності до діуретичної терапії
Є кілька підходів, які можуть допомогти подолати резистентність до діуретичної терапії.
1
Підвищення дози
Це може сприяти досягненню бажаного ефекту від діуретичної терапії в пацієнтів без ниркової недостатності. Адже за її наявності знижується активність транспортерів органічних аніонів і ниркового кровотоку2.
2
Зміна способу введення
Можлива зміна способу введення засобу з перорального на внутрішньовенний за допомогою болюсної інфузії. Це сприяє вирішенню проблем із затримкою всмоктування ЛЗ у шлунково-кишковому тракті. Побічним ефектом такого способу введення у високих дозах є розвиток ототоксичності2.
3
Застосування сечовини
Хоча застосування сечовини при СН дуже обмежено в клінічній практиці, пероральне її введення було запропоновано як додаткове лікування для коригування гіпонатріємії. Проте сечовину потрібно з обережністю застосовувати в пацієнтів із захворюваннями печінки2.
4
Комбінація з тіазидними діуретиками
За рекомендацією ESC 2021 року можливе одночасне застосування петльових і тіазидних діуретиків для лікування резистентності до них1. Доведено, що така комбінація ефективно зменшує затримку рідини при СН2.
Основні тези
Відповідно до рекомендації ESC 2021 року, діуретичну терапію, зокрема, петльовими діуретиками показано для зменшення ознак і симптомів застійних явищ у всіх пацієнтів із СН1
Причинами резистентності до петльових діуретиків при лікуванні СН можуть бути: порушення функції нирок, «феномен гальмування», одночасне застосування з НПЗЗ чи аспірином2
Одночасне застосування петльових і тіазидних діуретиків можливе для лікування резистентності до них1. Доведено, що така комбінація ефективно зменшує затримку рідини при СН2
Рамізес® Ком
Для лікування артеріальної гіпертензії в пацієнтів, у яких артеріальний тиск не вдається контролювати належним чином при монотерапії раміприлом або гідрохлоротіазидом
Для лікування артеріальної гіпертензії в пацієнтів, у яких артеріальний тиск не вдається контролювати належним чином при монотерапії раміприлом або гідрохлоротіазидом
ESC (European Society of Cardiology) — Європейська асоціація кардіологів ЛЗ — лікарський засіб НПЗЗ — нестероїдний протизапальний засіб СН — серцева недостатність ЦОГ — циклооксигеназа
Джерела
McDonagh T.A., Metra M., Adamo M. et al. ESC Scientific Document Group. 2021 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. Eur Heart J. 2021; 42(36):3599-3726. DOI:10.1093/eurheartj/ehab368
Shams E., Bonnice S., Mayrovitz H.N. Diuretic Resistance Associated With Heart Failure. Cureus. 2022; 14(1):e21369. DOI:10.7759/cureus.21369
