Як вибрати седацію в умовах інтенсивної терапії — з урахуванням цілей, тривалості та ризику ускладнень
Зацікавилися?
Цей матеріал призначений для працівників медичної сфери. Авторизуйтеся, будь ласка, щоб вивчати далі. Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про лікарські засоби, а також іншу професійну спеціалізовану медичну інформацію, яка призначена виключно для лікарів та медичних установ. У разі, якщо Ви не є лікарем чи працівником медичної установи, АТ «Фармак» не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що можуть виникнути в результаті самостійного використання інформації з цього розділу сайту. Ви робите це самостійно і усвідомлено, розуміючи, що застосування лікарських засобів можливе тільки за призначенням лікаря та після попередньої консультації з ним, а самолікування може завдати шкоди Вашому здоров’ю.
Авторизуйтесь, будь ласка, щоб отримати доступ до професійної інформації. Цим ви підтверджуєте, що є лікарем/працівником медичної установи.
Седація у відділенні інтенсивної терапії: вибір стратегії та лікарського засобу
Седація є важливим елементом ведення пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ). Вона зменшує тривогу та збудження, полегшує адаптацію до штучної вентиляції легень і сприяє стабілізації фізіологічних параметрів1.
Водночас не всі лікарські засоби (ЛЗ) або схеми придатні для тривалого застосування у ВІТ. Надмірна седація підвищує ризик делірію, пролонгує вентиляцію й ускладнює відлучення. Для уникнення ускладнень важливо визначити цілі, адаптувати вибір засобів до клінічної ситуації та регулярно оцінювати седацію за валідованими шкалами з подальшим коригуванням тактики1.
Рівні седації у ВІТ
Оптимальний рівень седації визначається клінічною ситуацією, однак у більшості пацієнтів на ШВЛ рекомендовано саме легку седацію. В Товаристві інтенсивної терапії та медицини критичних станів (SCCM) рекомендують застосовувати легку седацію в пацієнтів у ВІТ на ШВЛ, оскільки вона пов'язана зі зменшенням тривалості вентиляції, частоти трахеостомії та скороченням перебування у ВІТ1,2.
Глибока седація може бути необхідною в окремих випадках, зокрема1:
При тяжкій гіпоксичній дихальній недостатності з десинхронізацією з ШВЛ
Під час проведення додаткових процедур або транспортування
Після досягнення цільового рівня важливо уникати надмірного поглиблення. Рекомендовано регулярно переоцінювати стан пацієнта і поступово знижувати дозу ЛЗ до мінімальної ефективної1.
Стратегії седації у ВІТ
Є три стратегії застосування седативних ЛЗ у ВІТ1:
Згідно з рекомендаціями SCCM, як щоденне переривання седації, так і ведення за медсестринським протоколом є ефективними стратегіями досягнення легкої седації в пацієнтів на ШВЛ2.
Вибір лікарських засобів для седації у ВІТ
У ВІТ серед седативних ЛЗ перевагу віддають небензодіазепіновим засобам, зокрема пропофолу і дексмедетомідину. Бензодіазепіни доцільні лише в окремих ситуаціях — у пацієнтів, які не потребують безперервної інфузії, або якщо бензодіазепіни необхідні для лікування основного стану, зокрема алкогольного абстинентного синдрому1.
У SCCM рекомендують пропофол і дексмедетомідин для пацієнтів на ШВЛ.
Застосування цих ЛЗ асоціюють зі швидшим досягненням легкої седації, скороченням тривалості вентиляції, зменшенням частоти делірію та загального перебування у ВІТ і смертності2.
Пропофол1:
Режим введення: внутрішньовенна інфузія для підтримання седації 5–50 мкг/кг/хв із титруванням кожні 5–10 хвилин із кроком 5–10 мкг/кг/хв до досягнення цільового рівня.
Початок дії швидкий (менш ніж 1 хвилина). Пробудження швидке, 3–10 хвилин після зупинення інфузії при короткостроковому застосуванні.
Метаболізм не змінюється при печінковій або нирковій недостатності, має мінімальну взаємодію з іншими ЛЗ.
Знижує внутрішньочерепний тиск і мозковий метаболізм, а також контролює важкі судоми.
Застереження: при дозах >67 мкг/кг/хв і тривалості > 48 годин можливий розвиток синдрому інфузії пропофолу1.
Пропофол є ЛЗ вибору для короткочасної седації, коли важливо забезпечити швидке пробудження. Підходить як для легкої, так і для глибокої седації1.
Дексмедетомідин1:
Режим введення: безперервна інфузія в дозі 0,2–1,5 мкг/кг/год; стартова доза — 0,2 мкг/кг/год із титруванням кожні 30 хвилин до досягнення цільового рівня.
Початок дії — за 15–20 хв від початку інфузії. Пробудження залежить від тривалості введення, зазвичай настає через кілька годин після припинення.
Має помірну анальгетичну та протитривожну дію.
Забезпечує седацію, за якої пацієнт на ШВЛ залишається активним, легко пробуджується.
Не спричиняє глибокої седації, необхідної для нервово-м'язової блокади.
Пов'язаний зі зниженням потреби в альтернативних седативних ЛЗ, особливо в пацієнтів з алкогольним абстинентним синдромом.
Застереження: можливий розвиток вираженої брадикардії та гіпотензії1.
Дексмедетомідин доцільно застосовувати для коротко- або довготривалої легкої седації, особливо в пацієнтів без серцево-судинних порушень і з підвищеним ризиком виникнення делірію1.
Основні тези
Легку седацію показано більшості пацієнтів у ВІТ, оскільки вона мінімізує ризики ускладнень1,2.
Є три стратегії седації: інтермітуючі болюси, щоденне переривання інфузії та седація за медсестринським протоколом1.
Згідно з рекомендаціями SCCM, як щоденне переривання седації, так і ведення за медсестринським протоколом є ефективними стратегіями досягнення легкої седації в пацієнтів на ШВЛ2.
У ВІТ серед седативних ЛЗ перевагу віддають небензодіазепіновим засобам, зокрема пропофолу і дексмедетомідину1,2.
Пропофол є ЛЗ вибору для короткочасної седації, коли важливо забезпечити швидке пробудження. Підходить як для легкої, так і для глибокої седації1.
Дексмедетомідин доцільно застосовувати для коротко- або довготривалої легкої седації, особливо в пацієнтів без серцево-судинних порушень і з підвищеним ризиком виникнення делірію1.
SCCM (Society of Critical Care Medicine) — Товариство інтенсивної терапії та медицини критичних станів (США) ВІТ — відділення інтенсивної терапії ЛЗ — лікарський засіб ШВЛ — штучна вентиляція легень
Джерела
Sedative-analgesia in ventilated adults: Management strategies, agent selection, monitoring, and withdrawal. Available at: https://www.uptodate.com/contents/sedative-analgesia-in-ventilated-adults-management-strategies-agent-selection-monitoring-and-withdrawal?search=icu%20sedation&source=search_result&selectedTitle=1%7E150&usage_type=default&display_rank=1#H3353359508 (Last access: 28.03.2025).
Devlin J., Skrobik Y., Gélinas C. et al. Clinical Practice Guidelines for the Prevention and Management of Pain, Agitation/Sedation, Delirium, Immobility, and Sleep Disruption in Adult Patients in the ICU. Critical Care Medicine. 2018 Sept; 46(9):e825–e873. DOI: 10.1097/CCM.0000000000003299
Реклама лікарського засобу. Інформаційний матеріал призначений виключно для медичних установ та лікарів.
РП UA/20014/01/01. Наказ МОЗ України 04.05.2023 № 841 .
РП UA/15942/01/02. Наказ МОЗ України 16.11.2021 № 2537.
РП UA/15942/01/01. Наказ МОЗ України 16.11.2021 № 2537.
