Однак, попри накопичення доказів на користь ранньої ініціації терапії, оптимальна стратегія її впровадження залишається невизначеною: слід ініціювати всі компоненти одночасно чи віддавати перевагу поетапному підходу³?

Еволюція підходів до лікування СНзнФВ

Традиційно лікування пацієнтів із СНзнФВ базувалося на поетапному підході — від інгібіторів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи до β-блокаторів, антагоністів мінералокортикоїдних рецепторів і, згодом, інгібіторів натрійзалежного котранспортера глюкози 2 типу³.

Проте така стратегія має істотні обмеження: 

На практиці лише незначна частка пацієнтів отримує повну комбіновану терапію, навіть за відсутності протипоказань⁴.

Це стало підґрунтям для відходу від поетапної стратегії.

Принципи застосування квадротерапії при СНзнФВ

Квадротерапія включає чотири ключові класи лікарських засобів⁶:

Клінічний ефект квадротерапії зумовлено поєднанням незалежних і комплементарних механізмів дії цих класів, що забезпечує вплив на основні патофізіологічні ланки СНзнФВ⁷.

Інгібітори рецепторів ангіотензину/неприлізину (іРАН)

Традиційно базовою терапією були інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (іАПФ) або блокатори рецепторів ангіотензину II³.

β-адреноблокатори:

• Протидіють надмірній симпатичній активації
• Знижують частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск і потребу міокарда в кисні
• Покращують функцію та ремоделювання лівого шлуночка⁶

Антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів

АМКР блокують ефекти альдостерону, зменшуючи затримку натрію, втрату калію та розвиток міокардіального фіброзу. Це сприяє пригніченню нейрогуморальної активації та зменшенню патологічного ремоделювання серця⁶.

Інгібітори натрійзалежного котранспортера глюкози 2 типу

іНЗКТГ2 зменшують об’єм плазми без значущої активації ренін-ангіотензин-альдостеронової системи³.

Клінічний ефект цього класу реалізується через комплекс механізмів, зокрема натрійурез і осмотичний діурез, а також вплив на енергетичний метаболізм міокарда та ремоделювання серця⁶.

Оптимальний час ініціації квадротерапії

З огляду на незалежний і адитивний вплив компонентів квадротерапії на клінічні результати, зокрема зниження смертності, частоти госпіталізацій та уповільнення прогресування захворювання, сучасна стратегія передбачає ранню, швидку й одночасну ініціацію всіх чотирьох компонентів квадротерапії⁵.

Такий підхід має вагоме клінічне значення: 

Основні тези:

_{AHA (American Heart Association) — Американська кардіологічна асоціація}

_{ESC (European Society of Cardiology) — Європейське товариство кардіологів}

_{NT-proBNP — N-кінцевий фрагмент про-B-типу натрійуретичного пептиду}

_{АМКР — антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів}

_{іАПФ — інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту}

_{іНЗКТГ2 — інгібітори натрійзалежного котранспортера глюкози 2 типу}

_{іРАН — інгібітори рецепторів ангіотензину/неприлізину}

_{ЛЗ — лікарський засіб}

_{СНзнФВ — серцева недостатність зі зниженою фракцією викиду}