Українські науковці, яких знає увесь світ

Реалізація глобальних цілей сталого розвитку, яка для «Farmak» є орієнтиром у всіх проектах, була б неможливою без нових наукових відкриттів. Розуміючи, наскільки важливою є підтримка українських учених, Компанія випустила книгу «Буде тобі наука: українські вчені, які змінюють світ». Це розповіді про вітчизняних фізиків та біохіміків, нейрофізіологів, імунологів, IT-розробників… Серед відомих дослідників – генетик Юрій Глеба.

Він родом із закарпатського села, та вже багато років живе в Німеччині. Академік Національної академії наук України, член кількох міжнародних академій наук, Юрій Глеба працює у різних напрямах.

Потенціал рослин 

Один із них – дослідження в галузі генетичної інженерії рослин. Серед його вагомих відкриттів – спосіб генетичного отримання гібридів рослин без традиційного схрещування: треба взяти клітини рослин, зняти з них оболонку і схрещувати без звичних маточок і тичинок.

Що замінить антибіотики? 

 Ера антибіотиків може завершитися, і це одна з найбільших сучасних проблем. 

За перші 15 років вироблення антибіотиків вдалося знизити смертність більше, ніж це змогли зробити усі лікарські препарати за наступні 45 років. Проте кожен період має свій старт і фініш: адже в біології немає нічого постійного. 

Люди часто застосовують антибіотики без обґрунтованих причин: наприклад, при вірусних захворюваннях, що не мають нічого спільного з бактеріями, на які діють антибіотики. Тож бактерії поступово виробляють до них стійкість. Через це лікування стає дуже фрагментованим: спочатку медикам доводиться шукати, яка саме бактерія поселилася в організмі, а потім обирати антибіотики, ефективні до неї. 

На думку вченого, доволі скоро з’являться бактерії, стійкі до всіх класів антибіотиків, тому науковці активно шукають способи вирішення цієї ситуації.

 Сам Юрій Глеба досліджує великі білки, що у сотні разів більші за антибіотики та мають радикально інший механізм дії. Наразі вчені планують сформувати лікувальні молекули таким чином, щоб якнайдовше не дати бактеріям обійти цю дію. Науковці розвивають кілька напрямів прямого застосування: приміром, діарея мандрівника, від якої часто страждають подорожуючі до екзотичних країн. Якщо задум вдасться реалізувати, альтернативою антибіотику може стати пігулка, яку турист прийматиме лише раз на день.

Крім того, з бактеріальними інфекціями часто стикаються під час візитів до медичних закладів. Тож це – додатковий виклик для подальших досліджень, які вчений з колегами планують завершити протягом наступних кількох років.