Її виконують у випадках неефективності медикаментозного лікування¹. Попри технічне та апаратурне вдосконалення цього методу ТУРП пов’язана з ризиком виникнення післяопераційних ускладнень¹. 

Ускладнення після трансуретральної резекції

Ускладнення після ТУРП можна поділити на ранні та пізні. 

До ранніх ускладнень належать^2,3:

До пізніх ускладнень належать: 

Ризик кровотечі пов’язаний із тим, що для ДГПЗ характерним є збільшення кількості стромальних і залозистих клітин навколо уретри⁴. Це супроводжується посиленим утворенням нових кровоносних судин у тканині простати⁴.

Ці ускладнення подовжують тривалість перебування пацієнта в стаціонарі, а також збільшують потребу в потенційному переливанні крові¹.

Це суттєво знижує ймовірність ускладнень та потребу в додаткових медичних втручаннях¹.

Фармакологічне коригування перед хірургічним лікуванням

Одним із фармакологічних підходів до зниження інтраопераційної крововтрати під час ТУРП є застосування інгібіторів 5-α-редуктази (5-АРІ)¹. Вони зменшують експресію фактора росту ендотелію судин, знижують щільність мікросудин у підуретральній тканині передміхурової залози, пригнічують ангіогенез⁴.

Вони блокують 5-α-редуктазу 1 і 2 типів, що знижує синтез дигідротестостерону (ДГТ)⁴. Унаслідок цього відбувається зменшення об’єму передміхурової залози⁴.

Для клінічного застосування доступні два 5-АРІ:

• Дутастерид
• Фінастерид⁵

Основні тези

_{5-АРІ — інгібітори 5-α-редуктази}

_{ДГПЗ — доброякісна гіперплазія передміхурової залози}

_{ДГТ — дигідротестостерон}

_{СНСШ — симптоми нижніх сечових шляхів}

_{ТУРП — трансуретральна резекція простати}