Як визначитися з тактикою лікування атопічного дерматиту в дітей та які підходи рекомендують у міжнародних настановах читайте у статті
Зацікавилися?
Цей матеріал призначений для працівників медичної сфери. Авторизуйтеся, будь ласка, щоб вивчати далі. Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про лікарські засоби, а також іншу професійну спеціалізовану медичну інформацію, яка призначена виключно для лікарів та медичних установ. У разі, якщо Ви не є лікарем чи працівником медичної установи, АТ «Фармак» не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що можуть виникнути в результаті самостійного використання інформації з цього розділу сайту. Ви робите це самостійно і усвідомлено, розуміючи, що застосування лікарських засобів можливе тільки за призначенням лікаря та після попередньої консультації з ним, а самолікування може завдати шкоди Вашому здоров’ю.
Авторизуйтесь, будь ласка, щоб отримати доступ до професійної інформації. Цим ви підтверджуєте, що є лікарем/працівником медичної установи.
Атопічний дерматит у дітей: міжнародні рекомендації з лікування
Атопічний дерматит (АД) проявляється у віці до 5 років у 85% випадків. Захворювання підвищує ризик розвитку харчової алергії, алергічного риніту та астми1,2. Наводимо сучасні міжнародні рекомендації щодо лікування АД у дітейта надаємо практичні інструменти для оцінювання важкості перебігу захворювання, що допоможуть вибрати оптимальні стратегії лікування для покращення стану пацієнта.
Оцінювання важкості перебігу АД
Діагностику АД у більшості випадків здійснюють на основі клінічних проявів3.
Для оцінювання важкості перебігувикористовують бальну шкалу SCORAD, в якій передбачено оцінювання за трьома напрямами: поширеність уражень, інтенсивність симптомів і суб’єктивне оцінювання свого стану пацієнтом або його батьками4,5. Бали за кожним параметром вносять до спеціальної формули для обчислення індексу SCORAD4,6.Проалгоритм обчислення — далі.
Міжнародні рекомендації з лікування АД у дітей
У Європейській академії дерматології та венерології (EADV) при виборі терапії АД радять орієнтуватися на тяжкість перебігу та індивідуальні особливості пацієнтів1
На кожному етапі лікування АД можливе призначення додаткової терапії, зокрема антигістамінної. ВУніфікованому клінічному протоколі МОЗ України щодо медичної допомоги при АД зазначено, що застосування антигістамінних ЛЗ можливе при порушеннях сну внаслідок свербежу та для короткотривалого контролю рецидивів у поєднанні з іншими видами лікування5.
У Японських настановах щодо ведення АД 2020 рекомендують застосування антигістамінної терапії на додаток до місцевого протизапального лікування7. Ефективність такого підходу до зменшення симптомів захворювання є підтвердженою. Полегшення свербежу, за даними аналізу Norito K. та співавторів, підтвердили в 75% проведених у Японії рандомізованих досліджень, в яких вивчали ефективність антигістамінних засобів для полегшення свербежу7. До того ж повідомляли про зменшення шкірних проявів, зниження потреби в топічних кортикостероїдах, перехід на ЛЗ із менш активною дією та покращення маркерів тяжкості перебігу АД7.
Зазначено, що перевагу варто віддавати антигістамінним ЛЗ без седативного ефекту7.
Таким є дезлоратадин, діюча речовина Едем®— неседативний блокатор периферичних H1-рецепторів тривалої дії8,9
Результати дослідження показали, що 100% пацієнтів із АД до кінця першого тижня лікування відзначали зменшення шкірних проявів, інтенсивності свербежу та покращення сну10
Для оцінювання важкості перебігу АД найчастіше використовують бальну шкалу SCORAD, в якій передбачено оцінювання за трьома напрямами: поширеність уражень, інтенсивність симптомів і суб’єктивне оцінювання пацієнтом свого стану4,5
Згідно з рекомендаціями Європейської академії дерматології та венерології, при виборі терапії АД треба орієнтуватися на тяжкість перебігу
В Уніфікованому клінічному протоколі МОЗ України щодо медичної допомоги при АД зазначено, що застосування антигістаміннихЛЗ можливе при порушеннях сну внаслідок свербежу та для короткотривалого контролю рецидивів у поєднанні з іншими видами лікування5
У Японських настановах щодо ведення АД 2020 рекомендують застосування антигістамінної терапії додатково до місцевого протизапального лікування7
Перевагу віддають антигістамінним ЛЗ без седативного ефекту7,як-от дезлоратадину, діючій речовині ЛЗ Едем®— неседативному блокатору периферичних H1-рецепторів тривалої дії8,9
Едем® сироп
Показаний для усунення симптомів, пов’язаних із алергічним ринітом та кропив’янкою
*Адаптовано з Wollenberg A. et al., 2018. EADV (European Academy of Dermatology and Venereology) — Європейська академія дерматології та венерології SCORAD (Scoring for Atopic Dermatitis) — шкала оцінювання важкості атопічного дерматиту UVB — ультрафіолетові промені групи В АД — атопічний дерматит ГКС — глюкокортикостероїд УФ-терапія — терапія ультрафіолетом
Джерела
Wollenberg A., Barbarot S., Bieber T. et al. Consensus-based European guidelines for treatment of atopic eczema (atopic dermatitis) in adults and children: part I. Journal of the European Academy of Dermatology and Venereology. 2018; 32(5), 657–682. DOI: 10.1111/jdv.14891
Kapur S., Watson W., Carr S. Atopic dermatitis. Allergy Asthma Clin Immunol. 2018; 14(2):52. DOI: 10.1186/s13223-018-0281-6
Severity scoring of atopic dermatitis: the SCORAD index. Consensus Report of the European Task Force on Atopic Dermatitis. Dermatology. 1993; 186(1):23-31. DOI: 10.1159/000247298
Katoh N., Ohya Y., Ikeda M. et al. Japanese guidelines for atopic dermatitis 2020. Allergology International. DOI: 10.1016/j.alit.2020.02.006
Інструкція для медичного застосування лікарського засобу Едем®, таблетки, вкриті оболонкою, по 5 мг. РП №UA/8360/01/01.
Інструкція для медичного застосування лікарського засобу Едем®,сироп, 0,5 мг/мл. РП №UA/7746/01/01.
Святенко Т.В., Старостіна О.А. Аналіз протисвербіжного ефекту комбінованого застосування препаратів дезлоратадину і диметиндену малеату в лікуванні алергодерматозів у дітей. Здоров’я дитини. 2021; 4(16).
Реклама лікарського засобу. Інформаційний матеріал призначений виключно для медичних установ та лікарів.
РП № UA/7746/01/01. Наказ МОЗ України 12.09.2018 № 1664.
РП № UA/8360/01/01. Наказ МОЗ України 19.03.2018 № 506. Зміни внесено. Наказ МОЗ України 03.03.2023 № 428.
УКР/НЕПРОМО/04/2024/ФАРМ/НТІ/002
Більше цікавого для вас
Вивчення впливу пробіотиків на псоріаз та атопічний дерматит
