Бактеріальний бронхіт
Авторка матеріалу:
Переважна більшість випадків гострого бронхіту мають вірусну етіологію, проте до 10-20% випадків можуть бути зумовлені бактеріями, зокрема Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia pneumoniae, Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae ta Moraxella catarrhalis.
Клінічні прояви
Гострий бронхіт розвивається на тлі проявів "звичайної" респіраторної інфекції (нежить, субфебрильна температура, біль у горлі) з появи кашлю, який спочатку сухий, а згодом стає продуктивним, через надлишкову секрецію слизу.
Тривалість кашлю зазвичай не перевищує 10-14 днів, однак він може зберігатися до З тижнів, що є абсолютною нормою при бронхіті.
Патофізіологія
Подразнення епітелію бронхів призводить до гіперемії та набряку слизової -> зменшення мукоциліарного кліренсу та накопичення мокротиння й клітинного детриту -> стимуляції кашльового рефлексу -> виділення слизу.
Мікробіологія бактеріального бронхіту
Mycoplasma pneumoniae тa Chlamydia pneumonіае — атипові збудники, які "чіпляються" до респіраторного епітелію і спричиняють тривалий кашель
Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae та Moraxella catarrhalis — можуть вражати бронхи, ускладнюючи перебіг вірусної інфекції, або самостійно викликати бактеріальний бронхіт
Bordetella pertussis (кашлюк) - слід запідозрити при затяжному кашлі (понад 3 тижні) особливо в невакцинованих або неповністю вакцинованих пацієнтів
Діагностика бактеріального бронхіту
Клінічна: наявність кашлю з продукцією мокротиння, ознак інтоксикації (слабкість, невисока лихоманка), відсутність рентгенологічних ознак пневмонії
Бронхіт - не рентгенологічний діагноз, оскільки ураження бронхів НЕ ВІЗУАЛІЗУЄТЬСЯ на рентгенограмі. Рентген-обстеження при бронхіті проводиться ДЛЯ ВИКЛЮЧЕННЯ ПНЕВМОНІЇ.
Лабораторна та інструментальна: загалом не показані за відсутності тяжких або тривалих симптомів
При підозрі на атипову інфекцію проводяться серологія чи ПЛ
Лікування
Підтримуюча терапія: гідратація (рясне пиття), відхаркувальні засоби (для дорослих, в окремих випадках)
Антибіотикотерапія
Антибіотикотерапія доцільна при:
- підтвердженій бактеріальній етіології (ПЛР/серологія);
- затяжному (>З тижнів) або ускладненому кашлі (підозра на кашлюк, туберкульоз);
- високому ризику ускладнень (вік 65+, тяжка коморбідна патологія)
При атиповій інфекції використовуються макроліди (азитроміцин, кларитроміцин) або доксициклін.
При виявленні стандартних бактеріальних збудників - амоксицилін/клавуланат або цефалоспорини І - ІІ покоління.
Рекомендовано уникати необгрунтованої антибіотикотерапії. Оскільки гострий бронхіт переважно має вірусну природу, емпіричне застосування антибіотиків слід обмежувати випадками чітко підтвердженої лабораторно бактеріальної інфекції або високого ризику ускладнень.
Прогноз
Гострий бактеріальний бронхіт, за умови адекватної терапії, завершується одужанням за 1-2 тижні, хоча продуктивний кашель може зберігатися до 4 тижнів.
Пізні ускладнення (бронхіоліт, бронхопневмонія) розвиваються рідко й переважно при відсутності лікування або наявності тяжкої коморбідності.
