Хронічне обструктивне захворювання легень
Згідно позиції GOLD 2023: наразі хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), як і прогнозували, є однією з трьох основних причин смерті в усьому світі, причому 90% цих смертей — у країнах із низьким і середнім рівнем доходу
Хронічне обструктивне захворювання легень
Хронічне обструктивне захворювання легень — це стан легень, що характеризується хронічними респіраторними симптомами (задишка, кашель з виділенням мокротиння) внаслідок патологічних змін дихальних шляхів та/або альвеол легень, що спричиняють обструкцію (перепону) дихального потоку.
Згідно позиції GOLD 2023: наразі хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), як і прогнозували, є однією з трьох основних причин смерті в усьому світі, причому 90% цих смертей – у країнах із низьким і середнім рівнем доходу
У 2021 році від ХОЗЛ померло понад 3 млн світової популяції, що становить 6% усіх смертей у світі. ХОЗЛ є значною проблемою для охорони здоров’я, однак ця хвороба піддається лікуванню та профілактиці.
Фактори ризику виникнення ХОЗЛ
Чинниками та факторами ризику виникнення ХОЗЛ є поєднання генетичних факторів із шкідливим середовищем.
Основним фактором довкілля, що приводить до розвитку ХОЗЛ є тютюнопаління (як активне, так і пасивне!)
Індивідуальними факторами з боку людини можуть бути аномалії розвитку легень.
На сьогодні існує виявлений генетичний фактор ризику розвитку ХОЗЛ — мутація в гені SERPINA 1, який є рідкісним, проте має бути взятим до уваги.
Найчастішим першим симптомом ХОЗЛ є хронічний кашель, який спочатку може бути періодичним, а згодом починає турбувати щодня і спостерігається протягом дня.
Не варто забувати, водночас, що причини хронічного кашлю можуть бути екстраторакальними (тобто, не зумовленими патологією органів грудної клітини).
Наприклад, частими причинами хронічного кашлю бувають:
Хронічний алергічний риніт
Симптом постназального затікання
Гастроезофагальний рефлюкс
Прийом медикаментів (зокрема, інгібіторів АПФ, які є найрозповсюдженішими антигіпертензивними препаратами)
Основним діагностичним методом визначення ХОЗЛ є спірометрія, де головним показником для орієнтира тяжкості обструкції при ХОЗЛ є показник ОФВ¹ після застосування бронходилятатора, якщо індекс Тіффно (співвідношення ОФВ¹ /ФЖЄЛ) < 0,7
GOLD (Глобальна Ініціатива по ХОЗЛ) виділяє 4 ступені важкості ХОЗЛ, залежно від показника ОФВ¹ за даними спірометрії:
Легкий (ОФВ¹ > 80% від прогнозованого значення)
Помірний (ОФВ¹ >50%, але <80% від прогнозованого значення)
Тяжкий (ОФВ¹ >30%, але <50% від прогнозованого значення)
Дуже тяжкий (ОФВ¹ <30% від прогнозованого значення)
Але тяжкість обмеження повітряного потоку, яку ми визначаємо за допомогою спірометрії, може відрізнятися від тяжкості самого захворювання (тобто спірометрія може мати показники краще, ніж самопочуття пацієнта), тому формальну оцінку симптомів проводять за допомогою Модифікованого опитувальника Ради медичних досліджень (modified Medical Research Council, mMrc)
Визначення ступеня задишки за mMRC
Задишка лише під час фізичних навантажень (ступінь 0)
Утруднення дихання під час пришвидшення ходьби або руху вгору (ступінь 1)
Ходьба й підйом вгору повільніше, ніж у людей такого ж віку, через задишку, або необхідність робити зупинки для перепочинку при ходьбі у власному темпі (ступінь 2)
Вимушені зупинки через кожні 100 м ходьби або через декілька хвилин після підйому вгору (ступінь 3)
Неможливість вийти з дому через задишку (ступінь 4)
Диференційну діагностику ХОЗЛ потрібно проводити з:
Бронхіальною астмою (основною відмінністю є варіабельність бронхіальної обструкції при проведенні спірометрії з пробою з бронхолітиком)
Застійною серцевою недостатністю
Бронхоектатичною хворобою
Туберкульозом
Облітерувальним бронхіолітом
Дифузним панбронхіолітом
Згідно GOLD 2023, пацієнтів з ХОЗЛ поділяють на три групи, залежно від оцінки за модифікованою шкалою задишки mMRC та кількості й тяжкості загострень за останній рік:
- Група А — оцінка за mMRC - 0-1, загострень за попередній рік не мали, або з одним помірним загостренням, що до госпіталізації не привело.
- Група В — оцінка за mMRC > 2, без жодного загострення за останній рік, або з одним помірним загостренням, без госпіталізації.
- Група Е — пацієнти, що мали 2 або більше помірних загострень за рік, або тяжке загострення, що призвело до госпіталізації, незалежно від оцінки за mMRC.
Отже, розібравшись з групами пацієнтів, переходимо до лікування, але перш ніж говорити про медикаментозні препарати, треба зазначити, що не менш важливою є профілактика ХОЗЛ:
- первинна (профілактика розвитку захворювання)
- вторинна (профілактика прогресування), яка містить в собі:
Уникнення/припинення паління (в тому числі, пасивного!)
Вакцинація — ключовий профілактичний захист при ХОЗЛ (щорічна вакцинація від грипу, вакцинація від COVID19, вакцинація від пневмококкової інфекції)
Всім пацієнтам з ХОЗЛ у якості «швидкої допомоги» для негайного зменшення респіраторних симптомів рекомендовані бронходилятатори короткої дії сальбутамол, іпратропій)
Проте, бета-2-агоністи короткої дії (сальбутамол) не рекомендуються для регулярного тривалого використання у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та/або серцевою недостатністю
ГРУПА А
Основою терапії у пацієнтів цієї групи є бронхолітики тривалої дії (за виключенням пацієнтів, у яких задишка виникає рідко - їм рекомендована симптоматична терапія бронхолітиками короткої дії). Це, як правило, селективні бета-2-агоністи пролонгованої дії (сальметерол, індакатерол, формотерол) та антихолінергічні препарати пролонгованої дії (тіотропію бромід, глікопіроній).
На вітчизняному ринку Тіотропію бромід представлено препаратом ІзіФрі, який є дуже зручним у використанні та має перевагу для людей похилого віку у вигляді Елпенхалера, який дозволяє підтримувати максимальну ефективність інгаляції шляхом зручності та легкості використання.
ГРУПА В
Стартовою терапією для пацієнтів цієї групи є комбінація МАТД - мускаринових антагоністів тривалої дії (умеклідіній) та БАТД - бета-2-агоністів тривалої дії (формотерол, вілантерол)
НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ застосування препаратів групи теофіллінів, токсичність яких переважає над користю.
ГРУПА Е
Використовується комбінована терапія МАТД + БАТД.
Не рекомендується використання комбінації бета-2-агоністів та інгаляційних кортикостероїдів при ХОЗЛ.
Водночас, якщо є показання до призначення кортикостероїдів, рекомендована комбінація БАТД + антихолінергічні препарати тривалої дії + інгаляційні кортикостероїди (зазвичай, ця потреба виникає при значному підвищенні кількості еозінофілів в периферичній крові у пацієнта).
Якщо у пацієнтів з ХОЗЛ діагностовано супутню бронхіальну астму — застосування інгаляційних кортикостероїдів у цьому випадку Є ОБОВ'ЯЗКОВИМ
Для пацієнтів з ХОЗЛ є важливим ПРАВИЛЬНА ТЕХНІКА ВИКОРИСТАННЯ ДОСТАВКОВИХ ПРИСТРОЇВ — інгаляторів, спейсеру, небулайзеру.
Настанова GOLD 2023 (Глобальна Ініціатива контролю ХОЗЛ).
Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) — це хвороба, появу якої можна попередити. Часто пацієнти не виконують призначень лікарів та не згодні змінювати свої життєві звички, не припиняють паління вчасно і коли вже діагностується порушення функції зовнішнього дихання, то необхідно розпочинати активно та коректно лікувати дану патологію якомога швидше
Застосовують як підтримувальну бронхолітичну терапію для полегшення симптомів при хронічному обструктивному захворюванні легень (ХОЗЛ)
Реклама лікарського засобу. Інформаційний матеріал призначений виключно для медичних установ та лікарів.
РП UA/19901/01/01. Наказ МОЗ України 25.02.2023 № 388.