Авторка матеріалу:

Значне погіршення якості життя відзначають пацієнти з наявністю будь-яких хронічних захворювань. Тривалі хвороби впливають і на зменшення тривалості життя пацієнта, оскільки зазвичай вони є невиліковними.

Менеджмент хронічних захворювань часто спрямований на збереження функцій систем органів і запобігання розвитку ускладнень. Усі системи органів людини є надзвичайно важливими, але захворювання саме легеневої системи призводять до неможливості просто дихати, що є невід’ємним компонентом життя. Також розлади дихальної системи спричиняють розвиток постійної гіпоксії, що впливає і на серцево-судинну систему, і на функцію головного мозку. Захворювання органів дихання приносять людині чималі випробування. Процес дихання в нас є безперервним, допоки ми живемо. І це так важливо — дихати вільно.

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) — хвороба, якій можна запобігти, але не завжди це вдається, оскільки пацієнти не виконують призначень лікарів та не згодні змінювати свої життєві звички, не припиняють паління вчасно. А коли вже діагностують порушення функції зовнішнього дихання, то необхідно розпочинати активно та коректно лікувати дану патологію якомога швидше.

Кашель

Отож одним із перших симптомів, що турбуватиме пацієнта, буде кашель. Хоча люди, що палять цигарки, звикли кашляти. Вони навіть вважатимуть таке за норму і пояснюватимуть це палінням цигарок. Але це й є зазвичай першим симптомом ХОЗЛ.

Пацієнти відзначають наявність постійного кашлю, що більше турбує саме в ранковий час. Кашель супроводжується виділенням різної кількості мокротиння і, звичайно, це вносить дискомфорт у життя людини. Такі пацієнти не можуть довго перебувати у людних місцях, оскільки привертають увагу оточуючих своїм гучним кашлем. Це впливає і на вибір місця роботи пацієнта, і на професійну орієнтацію. Самі пацієнти досить часто обмежують себе в контакті з іншими людьми, оскільки вважають, що можуть інфікувати своїм кашлем оточуючих, особливо маленьких дітей.

Задишка

Що ж стосовно задишки? Звичайно, вона буде! Задишка є основною клінічною ознакою ХОЗЛ.

Пацієнти, які хворіють тривалий час, відзначатимуть її постійно. Але на початкових стадіях хвороби люди можуть і не звертати на неї уваги. Лише при поважному, детальному опитуванні пацієнта він щиро зізнається, що йому важко даються фізичні навантаження, швидка ходьба, легка пробіжка тощо. Але так буде лише на початку хвороби. З часом задишка прогресуватиме, пацієнтові стає все важче й важче дихати. На пізніх стадіях ХОЗЛ людина не може без задишки проявити й мінімальної фізичної активності, як-то звичайна ходьба чи навіть незначні рухи. Задишка значно посилюється при фізичному навантаженні та супроводжується порушеннями видиху пацієнта, тобто стає експіраторною.

Гіпоксія

Звичайно, постійна задишка призводить до гіпоксії. І тут страждатимуть уже всі тканини та органи. Найчутливішим до кисневої недостатності є головний мозок. Клінічно це проявлятиметься головокружінням, потемнінням в очах, «мерехтінням мушок» перед очима, порушенням пам’яті, різкими змінами настрою, сонливістю, дратівливістю тощо. Потрібно ще чітко розуміти, що ці симптоми є не тимчасовими, а постійними ознаками гіпоксії мозку в пацієнтів із ХОЗЛ. Оскільки ця хвороба ускладнюється прогресуючою хронічною легеневою недостатністю, то і гіпоксія буде її перманентною, прогресуючою складовою.

Серцево-судинна система також страждатиме від постійної гіпоксії. Тому в пацієнтів погіршуватиметься й перебіг хронічної ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби, прогресуватиме серцева недостатність.

Тож важливо діагностувати ХОЗЛ і розпочинати лікувати хворобу якомога раніше. Діагностика будь-якої хвороби розпочинається з опитування пацієнта. 

Опитувальники надаються пацієнтові під час візиту до лікаря, зручною для розуміння мовою.

У спеціально розроблених і затверджених опитувальних формах наведено перелік запитань, які детально описують клінічні прояви хвороби. Пацієнт самостійно заповнює опитувальник і відзначає своє самопочуття, свої симптоми. Це є об’єктивною формою оцінювання стану здоров’я пацієнта. Таким чином лікар чітко контролює перебіг хвороби підопічного, може попереджати та профілактувати загострення, а також це є якісним інструментом для ранньої діагностики захворювання.

Для діагностики ХОЗЛ затверджено два основні опитувальники:

1. Тест з оцінки ХОЗЛ (COPD Assessment Test — САТ)

2. mMRC-опитувальник — модифікована шкала задишки Медичної дослідницької ради (мМДР)

Використання опитувальників у рутинній роботі забезпечує якісне оцінювання скарг пацієнта, покращує комплаєнс лікар — пацієнт, та полегшує роботу лікаря