Лікарсько-індукований токсичний гепатит

18 грудня 2024

8 хв

Лікарсько-індукований токсичний гепатит (DILI) — це ураження печінки, спричинене прийомом певних медикаментів, що призводить до запалення та пошкодження гепатоцитів.

Зацікавилися?

Цей матеріал призначений для працівників медичної сфери. Авторизуйтеся, будь ласка, щоб вивчати далі. Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про лікарські засоби, а також іншу професійну спеціалізовану медичну інформацію, яка призначена виключно для лікарів та медичних установ. У разі, якщо Ви не є лікарем чи працівником медичної установи, АТ «Фармак» не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що можуть виникнути в результаті самостійного використання інформації з цього розділу сайту. Ви робите це самостійно і усвідомлено, розуміючи, що застосування лікарських засобів можливе тільки за призначенням лікаря та після попередньої консультації з ним, а самолікування може завдати шкоди Вашому здоров’ю.

Авторизуйтесь, будь ласка, щоб отримати доступ до професійної інформації. Цим ви підтверджуєте, що є лікарем/працівником медичної установи.

Лікарсько-індукований токсичний гепатит

Статті Гастроентерологія Діагностика Лікарсько-індукований токсичний гепатит

18 грудня 2024

8 хв

Авторка матеріалу

Оксана Юріївна Молода

Авторка медичних матеріалів

Сімейна лікарка, фтизіопульмонолог

Детальніше

Лікарсько-індукований токсичний гепатит (DILI) — це ураження печінки, спричинене прийомом певних медикаментів, що призводить до запалення та пошкодження гепатоцитів. DILI може мати різні клінічні прояви: від безсимптомного підвищення рівня печінкових ферментів до гострої печінкової недостатності.

Парацетамол та DILI

Парацетамол є одним із найпоширеніших анальгетиків та жарознижувальних засобів. При перевищенні рекомендованої дози він може спричинити тяжке ураження печінки.

Передозування парацетамолу є однією з найпоширеніших причин гострого токсичного гепатиту у дітей.

В терапевтичних дозах парацетамол метаболізується переважно в печінці шляхом кон'югації:

Глюкуронідація (60–70%) — зв'язування з глюкуроновою кислотою.
Сульфатування (20–30%) — зв'язування з сульфатами.
Невелика частка (менше 5–10%) метаболізується системою цитохрому Р450 (головним чином ізоферментом CYP2E1), утворюючи токсичний метаболіт NAPQI (N-ацетил-p-бензохінон-імін).

NAPQI є дуже реактивним і нейтралізується шляхом зв'язування з глутатіоном, не завдаючи шкоди печінці.

Механізм токсичності:

При передозуванні запаси глутатіону виснажуються.
NAPQI зв'язується з білками клітинних мембран гепатоцитів, що призводить до:
- окислювального стресу,
- некрозу (загибелі) гепатоцитів,
- запального каскаду, що посилює пошкодження печінки.

Найбільше страждає центролобулярна зона печінки через високу активність цитохрому Р450 у цій ділянці.

Фактори ризику розвитку токсичності:

Передозування (одноразовий прийом >150 мг/кг маси тіла або >10 г у дорослих).
Хронічний прийом парацетамолу в дозах, що перевищують рекомендовані.
Алкоголізм — індукує CYP2E1 та знижує рівень глутатіону.
Голод, неправильне харчування — знижений рівень глутатіону.
Печінкові захворювання (цироз, гепатити).
Діти до 5 років — через недостатню зрілість ферментативних систем.

Клінічна картина токсичного гепатиту при передозуванні парацетамолу

Клінічні прояви розвиваються у 4 стадії:

Початкова стадія (0–24 години):

Неспецифічні симптоми: нудота, блювання, анорексія, слабкість, пітливість. Лабораторні показники можуть бути в нормі.

Гепатотоксична стадія (24–72 години):

Печінкові симптоми: біль у правому підребер'ї, збільшення печінки (гепатомегалія).
Лабораторні зміни:
- Різке підвищення АлАТ, АсАТ (до 10 000–20 000 Од/л).
- Підвищення рівню білірубіну.
- Зниження протромбінового часу (коагулопатія).

Стадія гострого некрозу (72–96 годин):

Тяжкі симптоми: жовтяниця, кровотечі (ДВЗ-синдром), гіпоглікемія, метаболічний ацидоз. Можливий розвиток гострої печінкової недостатності. Печінкова енцефалопатія (запаморочення, сонливість, кома). Ниркова недостатність.

Стадія одужання (4–14 днів):

При своєчасному лікуванні функції печінки відновлюються завдяки регенерації гепатоцитів.

Діагностика токсичного гепатиту

Анамнез: прийом великих доз парацетамолу або хронічне його застосування.
Лабораторні дослідження:
- рівень АлАТ, АсАТ, білірубіну, МНО
- рівень парацетамолу в крові (найважливіший показник для визначення тяжкості отруєння)
- показник pH артеріальної крові (метаболічний ацидоз).
Інструментальні методи: УЗД печінки для виключення інших уражень.

Лікування токсичного гепатиту при передозуванні парацетамолу

Найважливішою є антидотна терапія — N-ацетилцистеїном (NAC).

Механізм дії NAC:

Відновлює рівень глутатіону.
Зв'язує токсичний метаболіт NAPQI.
Має антиоксидантні властивості.

Схема введення NAC:

Перорально:
- Початкова доза: 140 мг/кг.
- Підтримувальні дози: 70 мг/кг кожні 4 години протягом 17 доз.
Внутрішньовенно (показаний при блюванні, важкому стані):
- Початкова доза: 150 мг/кг за 15 хвилин.
- Далі: 50 мг/кг за 4 години, потім 100 мг/кг за 16 годин.

Підтримувальна терапія:

Інфузійна терапія для корекції електролітних порушень та ацидозу.
Глюкоза при гіпоглікемії.
Вітаміни групи B та C.
Плазма крові для корекції коагулопатії.

Лікування ускладнень:

Корекція ДВЗ-синдрому та печінкової енцефалопатії.
Гемодіаліз при тяжкій інтоксикації.
Пересадка печінки (при гострій печінковій недостатності трансплантація є єдиним методом порятунку).

Прогноз

При ранньому введенні N-ацетилцистеїну прогноз сприятливий навіть у тяжких випадках.

Затримка в лікуванні може призвести до печінкової недостатності, коми та летального наслідку.