Отомікоз — це грибкова інфекція, що уражає шкіру вуха від вушної раковини, зовнішнього слухового проходу, барабанної перетинки й до порожнини середнього вуха. А інфекційний процес у середньому вусі вже може призвести до розвитку внутрішньочерепних ускладнень, таких як арахноїдит, менінгіт або абсцес мозку. Згідно з даними, отомікози діагностують у 50% випадків мікозів інших ЛОР-органів¹. У цьому матеріалі розповідаємо про клінічний досвід і міжнародні рекомендації щодо лікування отомікозів.

Від чого залежить ефективність терапії отомікозів

Лікування отомікозів включає застосування специфічних протигрибкових лікарських засобів (ЛЗ) та усунення факторів, що спричинили розвиток захворювання¹.

Перевагами місцевих протигрибкових ЛЗ є безпосередній контакт із ураженою ділянкою та накопичення потрібної концентрації ліків на поверхні шкіри незабаром після застосування².

Основною умовою ефективної місцевої терапії є дотримання ретельної гігієни зовнішнього вуха за допомогою зонда та вати, змоченої в атимікотичному розчині, під контролем отоскопії. Під час гігієнічного очищення вуха видаляють весь патологічний вміст — мікотичні маси та лусочки епітелію. Очищення має бути проведено ретельно, адже навіть залишки підтримують запальний процес, що подовжує термін лікування¹. Вухо має залишатися сухим і чистим протягом 3 тижнів від початку лікування². У разі грибкового ураження середнього вуха потрібно видалити патологічні виділення з барабанної перетинки. Можливе промивання барабанної порожнини антимікотичними ЛЗ через перфораційні отвори. Якщо є грануляційні тканини та поліпи, спершу потрібно видалити їх¹.

Протигрибкові ЛЗ системної дії застосовують при рецидивах захворювання й поширенні інфекційного процесу в порожнину середнього вуха та після хірургічного втручання¹.

Клінічні рекомендації та докази практичного лікування отомікозів

Для ефективної терапії захворювань важливо мати клінічні рекомендації, підтверджені науковими доказами. Хоча щодо отомікозів немає спеціалізованих настанов, деякі медичні організації надають свої рекомендації стосовно захворювання з погляду суміжних патологій.

Клінічний досвід

У клінічному огляді Vennewald I. та співавтори підсумовують, що нафтифін і тербінафін, ЛЗ із групи аліламінів, ефективні при отомікозах завдяки вираженій протигрибковій дії. Вони є фунгіцидами з високою активністю проти дерматофітів⁷. У дослідженні Xu S. та співавторів застосування місцевого спрея тербінафіну разом із борною кислотою в пацієнтів із отомікозом сприяло повному одужанню в 92,7% випадків. Водночас цей показник становив 81,8% у групі лікування лише розчином борної кислоти 3%⁸.

Ітраконазол є протигрибковим ЛЗ із ширшим спектром дії, ніж флуконазол, і активним проти грибів саме роду Aspergillus та Candida. В дослідженні Amesara R. та співавторів пероральний ітраконазол виявився ефективним у лікуванні 22 пацієнтів із отомікозом. Автори відзначили, що концентрація ЛЗ у шкірі перевищувала більшість значень мінімальної інгібувальної концентрації⁹.

Karaarslan A. та співавтори спостерігали активність ітраконазолу та тербінафіну in vitro проти 34 видів Aspergillus, що спричиняють отомікоз¹⁰.

Основні тези

_{ЛЗ — лікарський засіб}

_{Реклама дієтичної добавки. Не є лікарським засобом.
Декларація про відповідність продукції «Лактіалє^® Мульті» вимогам українського законодавства у галузі харчових продуктів від 31 липня 2019 р.}