Оксана Юріївна Молода
Авторка медичних матеріалів
Сімейна лікарка, фтизіопульмонолог
Муковісцидоз (кистозний фіброз) — це спадкове захворювання, що передається за аутосомно-рецесивним типом і зумовлене мутацією у гені CFTR (cystic fibrosis transmembrane conductance regulator), котрий кодує мембранний білок, який є каналом іонів хлору у мембранах епітеліальних клітин, регулятором інших іонних каналів і відповідає за транспортування бікарбонатів.
Внаслідок відсутності синтезу або синтезу патологічного білка блокується або порушується транспорт хлору з клітини і збільшення абсорбції натрію у клітину, що призводить до зменшення вмісту води у секретах екзокринних залоз. Невеликий об'єм періапікальної епітеліальної рідини запобігає правильному мукоциліарному кліренсу, а велика концентрація NaCl та зміна pH рідини зменшує активність ферментів, що беруть участь у захисті від інфекцій.
Патологічні зміни при муковісцидозі
з боку органів дихання: збільшена секреція слизу, хронічні бактеріальні інфекції, розвиток бронхоектазів, кісти. Також розвивається хронічний риносинусит з утворенням поліпів
з боку травної системи стосуються, передусім, підшлункової залози: застій панкреатичного секрету і зниження його рН → активація панкреатичних ферментів → запальний процес → розширення проток → фіброз → недостатність екзокринної функції підшлункової залози, через кільканадцять років — розвиток цукрового діабету. У печінці — вогнища жирової дистрофії та біліарного цирозу. У дорослих пацієнтів в’язкий секрет у тонкому кишківнику стає причиною болю у животі
з боку інших органів: атрезія і агенезія сім’явивідних протоків
внаслідок порушення реабсорбції хлору і вторинно натрію у протоках потових залоз, зростає концентрація NaCl у поті
Частота захворюваності
Муковісцидоз є одним із найпоширеніших моногенних захворювань у Європі та Північній Америці.
- Європа та США: Частота варіюється залежно від популяції, у середньому 1 випадок на 2 500–3 500 новонароджених.
- Україна: Частота становить приблизно 1 випадок на 4 000 новонароджених.
У носіїв мутації CFTR (гетерозиготи) ризик передачі муковісцидозу дитині становить 25%, якщо обоє батьків є носіями.
Клінічна картина муковісцидозу
Кашель — зазвичай, є першим симптомом, спочатку спорадичний, надалі щоденний з виділенням в’язкого гнійного мокротиння (часто, після пробудження)
Рецидивуючі, тривалі бронхіальні та/або легеневі інфекції, кровохаркання, задишка
Обмежена прохідність носа та хронічний гнійний риніт
Здуття та болі у животі з епізодами затримки пасажу кишкового вмісту, втрата маси тіла, рецидивуючий гострий панкреатит
Зазвичай, перші прояви з'являються у ранньому дитинстві, рідко — у старшому віці (при цьому, вони менше виражені або атипові). У більшості випадків має місце тривала, повільно прогресуюча деструкція бронхів з втягненням у процес легеневої паренхіми, що призводить до розвитку дихальної недостатності і смерті (в Україні середня тривалість життя таких хворих ≈16 років).
Діагностика муковісцидозу
Своєчасна діагностика є критично важливою для профілактики ускладнень і зниження смертності. Основними методами є:
У багатьох країнах (включно з Україною) проводять неонатальний скринінг, що передбачає вимірювання рівня імунореактивного трипсиногену (IRT) у крові. У разі підвищеного рівня IRT проводять підтверджувальні тести: аналіз ДНК на наявність поширених мутацій CFTR.
Тест на потові хлориди (Sweat Test)
Вимірюється електричний потенціал слизової оболонки носа як маркер функціональної активності CFTR. У пацієнтів з муковісцидозом спостерігається більша негативність потенціалу порівняно зі здоровими.
Тест різниці потенціалів у носовій порожнині
Вимірюється електричний потенціал слизової оболонки носа як маркер функціональної активності CFTR. У пацієнтів з муковісцидозом спостерігається більша негативність потенціалу порівняно зі здоровими.
Використовується для ідентифікації мутацій у гені CFTR. Найбільш поширена мутація — F508del. В Україні генетичне тестування також проводять у рамках сімейного консультування.
Лікування
Рекомендації Європейського респіраторного товариства (ERS):
Лікування має проводитися мультидисциплінарною командою спеціалістів, до якої входять пульмонолог, гастроентеролог, дієтолог, фізіотерапевт, соціальний працівник та психолог.
Контроль легеневих ускладнень
Бронходилататори та муколітики: у вигляді інгаляцій для зменшення в'язкості мокротиння.
Антибіотики: Призначають при інфекційних загостреннях (найчастіше — Pseudomonas aeruginosa).
Фізіотерапія: Використання дренажних технік для покращення відходження мокротиння.
Харчування та підтримка травної системи
Висококалорійна дієта з підвищеним вмістом жирів і білків.
Замінна терапія ферментами підшлункової залози (наприклад, панкреатин)
Вітамінотерапія: жиророзчинні вітаміни (A, D, E, K)
Показана на пізніх стадіях захворювання, коли FEV1 (об'єм форсованого видиху за 1 секунду) знижується нижче 30% від норми.
Лікування модуляторами CFTR
Модулятори CFTR (трансмембранного регулятора провідності при муковісцидозі) є сучасними препаратами, що спрямовані на корекцію функції дефектного білка CFTR, основної причини муковісцидозу. До таких препаратів належать івакафтор, люмакафтор, тезакафтор та елексакафтор.
Станом на листопад 2024 року, доступність модуляторів CFTR в Україні обмежена. Хоча ці препарати зареєстровані та широко використовуються в багатьох країнах, їхня наявність в Україні залишається проблематичною через високу вартість та обмежений доступ.
Прогноз
Завдяки ранній діагностиці та сучасному лікуванню середня тривалість життя пацієнтів з муковісцидозом у розвинених країнах перевищує 40 років.
