Як своєчасно розпізнати негеморагічний гіповолемічний шок і вибрати оптимальну інфузійну терапію для коригування дефіциту рідини
Зацікавилися?
Цей матеріал призначений для працівників медичної сфери. Авторизуйтеся, будь ласка, щоб вивчати далі. Цей розділ сайту містить професійну спеціалізовану інформацію про лікарські засоби, а також іншу професійну спеціалізовану медичну інформацію, яка призначена виключно для лікарів та медичних установ. У разі, якщо Ви не є лікарем чи працівником медичної установи, АТ «Фармак» не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що можуть виникнути в результаті самостійного використання інформації з цього розділу сайту. Ви робите це самостійно і усвідомлено, розуміючи, що застосування лікарських засобів можливе тільки за призначенням лікаря та після попередньої консультації з ним, а самолікування може завдати шкоди Вашому здоров’ю.
Авторизуйтесь, будь ласка, щоб отримати доступ до професійної інформації. Цим ви підтверджуєте, що є лікарем/працівником медичної установи.
Негеморагічний гіповолемічний шок: 5 питань про діагностику і лікування
Негеморагічний гіповолемічний шок — це стан, що характеризується значною втратою рідини, не пов’язаною з кровотечею, що суттєво погіршує перфузію тканин і функцію органів. Своєчасна діагностика та ранній початок інфузійної терапії, спрямованої на відновлення еуволемії, мають вирішальне значення для покращення прогнозу пацієнтів із цим станом1.
1. Як розпізнати в пацієнта негеморагічний гіповолемічний шок?
Класичні ознаки шоку поєднують тріаду симптомів: гіпотензію, тахікардію та олігурію1.
При негеморагічному гіповолемічному шоці ці симптоми доповнюються такими проявами зневоднення2:
Сухість слизових оболонок і шкіри
Порушення свідомості
Ортостатична гіпотензія, що виникає раніше, ніж зниження артеріального тиску, яке спостерігається в положенні сидячи чи лежачи
2. Що спричиняє негеморагічний гіповолемічний шок?
Негеморагічний гіповолемічний шок розвивається внаслідок зниження обʼєму циркулюючої крові (ОЦК)3.
Причинами зменшення ОЦК є втрати рідини3:
Через шлунково-кишковий тракт: діарея, блювота, рідина з дренажів
Через шкіру: тепловий удар, опіки, важкі дерматологічні стани, зокрема синдром Стівенса — Джонсона
Ниркові: медикаментозний або осмотичний діурез, нефропатії, гіпоальдостеронізм
У третій простір (позасудинний простір або порожнини тіла): післяопераційна травма, кишкова непрохідність, панкреатит, цироз
3. Який розчин вибрати для інфузійної терапії?
Для пацієнтів із гіповолемічним негеморагічним шоком першою лінією терапії є внутрішньовенна інфузія кристалоїдних розчинів4.
0,9% розчин натрію хлориду широко застосовують для рідинної ресусцитації. Його призначають для початкової терапії або пацієнтам із незначною потребою в рідині. Однак масивна інфузія цього розчину може бути асоційована з розвитком таких ускладнень:
Гіперхлоремічний ацидоз, зумовлений високою концентрацією хлориду порівняно з його фізіологічним рівнем у плазмі крові
Периферичні набряки, спричинені значним позасудинним розподілом розчину
Натомість буферні кристалоїдні розчини є оптимальною альтернативою, особливо якщо пацієнт потребує інфузії об'ємом ≥ 2 л4.
Терапією другої лінії вважають колоїдні розчини. Наприклад, пацієнтам із цирозом, які мають периферичні набряки та дефіцит ОЦК, показано застосування 20–25% розчину альбуміну4.
4. З якою швидкістю слід вводити розчини для інфузійної терапії?
Швидкість введення рідини під час ресусцитації визначають індивідуально, з урахуванням таких факторів4:
Вимірювання частоти серцевих скорочень, артеріального тиску та діурезу
Оцінювання тургору шкіри, вологості слизових оболонок і психічного стану пацієнта
Хоч універсальних критеріїв ефективності інфузійної терапії для пацієнтів із гіповолемічним шоком немає, про достатню ефективність ресусцитації свідчать4:
Середній артеріальний тиск 65–70 мм рт.ст.
Діурез >0,5 мл/кг/год
Додаткове вимірювання концентрації натрію в сечі протягом 24 годин від початку інфузійної терапії є корисним маркером для оцінювання потреби в дальшому введенні рідини. Концентрація натрію <15 ммоль/л свідчить про необхідність продовження інфузійної терапії або збільшення об’єму введеної рідини4.
Основні тези
Класична тріада симптомів шоку поєднує гіпотензію, тахікардію та олігурію1. У пацієнтів із гіповолемічним шоком додатково спостерігають ознаки зневоднення2.
Для пацієнтів із гіповолемічним негеморагічним шоком першою лінією терапії є внутрішньовенна інфузія кристалоїдних розчинів4.
0,9% розчин натрію хлориду застосовують для початкової ресусцитації або в пацієнтів із помірною потребою в рідині. Проте масивна інфузія цього розчину може призводити до ускладнень4.
Буферні кристалоїдні розчини є оптимальною альтернативою 0,9% розчину натрію хлориду, особливо в випадках, коли необхідний об’єм інфузії ≥ 2 літри4.
Про достатню ефективність ресусцитації свідчать середній артеріальний тиск 65–70 мм рт.ст. і діурез >0,5 мл/кг/год4.
Рофітіс
Показаний для періопераційного підтримання балансу рідини; часткового покриття потреб у вуглеводах; при гіповолемії та ізотонічній дегідратації
Шок. Режим доступу: https://empendium.com/ua/manual/chapter/B72.I.C.2. (дата звернення4.12.2024).
Гіповолемічний шок. Режим доступу: https://empendium.com/ua/chapter/B27.II.2.2.1. (дата звернення: 14.12.2024).
Etiology, clinical manifestations, and diagnosis of volume depletion in adults. Available at: https://www.uptodate.com/contents/etiology-clinical-manifestations-and-diagnosis-of-volume-depletion-in-adults?sectionName=ETIOLOGY&search=infusion%20therapy&topicRef=1594&anchor=H2&source=see_link#H30 (Last access: 14.12.2024).
Treatment of severe hypovolemia or hypovolemic shock in adults. Available at: https://www.uptodate.com/contents/treatment-of-severe-hypovolemia-or-hypovolemic-shock-in-adults?sectionName=CHOICE%20OF%20REPLACEMENT%20FLUID&search=infusion%20therapy&topicRef=2296&anchor=H4&source=see_link#H3151314536 (Last access: 14.12.2024).
Інструкція для медичного застосування лікарського засобу Рофітіс®. РП №UA/20434/01/01.
Реклама лікарського засобу. Інформаційний матеріал призначений виключно для медичних установ та лікарів.
РП UA/20434/01/01. Наказ МОЗ України 12.04.2024 № 620.
УКР/ПРОМО/04/2025/РФС/РНВЕБ/001
Більше цікавого для вас
Farmak зареєстрував у Великій Британії лікарський препарат для анестезії
