Артеріальна гіпертензія (АГ) є мультифакторним захворюванням. Саме тому у більшості пацієнтів стратегія монотерапії не дає бажаних результатів. Недостатнє застосування комбінованого лікування є однією з проблем, описаних у рекомендаціях Європейського товариства з артеріальної гіпертензії (ESH) 2023 року¹.

Іншою перешкодою на шляху до оптимального контролю АГ є складність лікування. Виявлено, що чим більша кількість призначених таблеток, тим нижча ймовірність того, що пацієнт виконуватиме рекомендації¹.

Стратегія лікування АГ

Відповідно до рекомендацій ESH 2023 року, найефективнішою стратегією лікування для покращення контролю артеріального тиску (АТ) є¹:

• Заохочення до застосування комбінованої терапії в більшості пацієнтів, особливо щодо нижчих цільових показників АТ
• Застосування комбінованих лікарських засобів (наприклад, два засоби в одній таблетці)

Застосування початкової монотерапії можна розглядати, якщо пацієнт^:1:

• Має високий нормальний АТ
• Є особою літнього віку чи в ослабленому стані (з міркувань обережності)
• Із низьким ризиком і гіпертензією 1 стадії, в якого САТ помірно підвищений (<150 мм рт.ст.)

Застосування комбінації іАПФ і діуретиків

іАПФ належать до найпоширенішого класу антигіпертензивних засобів. Рекомендації щодо їх застосування базуються на великій кількості даних плацебо-контрольованих досліджень, особливо в пацієнтів із СН, ІХС і з високим серцево-судинним ризиком¹.

Ефективність тіазидних/тіазидоподібних діуретиків у лікуванні АГ і профілактиці серцево-судинних захворювань та смерті було продемонстровано в плацебо-контрольованих дослідженнях і метааналізах. При цьому ефект від їх застосування подібний до інших антигіпертензивних засобів першого класу¹.

Результати плацебо-контрольованих досліджень щодо застосування комбінації іАПФ і діуретиків¹:

Переваги комбінації раміприлу з гідрохлоротіазидом

1. Застосування раміприлу сприяє значному зниженню периферичного артеріального опору, що не супроводжується компенсаторним підвищенням частоти серцевих скорочень. Ефект настає через 1-2 години та триває протягом 24 годин².
2. Гідрохлоротіазид пригнічує реабсорбцію іонів натрію та хлору в дистальних канальцях, зменшує обсяг позаклітинної рідини та плазми. Діуретичний ефект настає приблизно через 2 години і триває протягом 6-12 годин².
3. Одночасне застосування раміприлу з гідрохлоротіазидом сприяє більш значному зниженню АТ, ніж застосування кожної з діючих речовин окремо. Іншими перевагами комбінованого застосування є зменшення втрати калію, що супроводжує діуретичний ефект, через пригнічення активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи².
4. Ефективність комбінації раміприлу з гідрохлоротіазидом продемонстровано у двох дослідженнях, в яких брали участь пацієнти з есенціальною АГ легкого чи середнього ступеня тяжкості².

Основні тези

^{ESH (European Society of Hypertension) — Європейське товариство з артеріальної гіпертензії
АГ — артеріальна гіпертензія
АТ — артеріальний тиск
ББ — бета-блокатор
БКК — блокатор кальцієвих каналів
БРА — блокатор рецепторів ангіотензину II
іАПФ — інгібітор ангіотензинперетворювального ферменту
ІХС — ішемічна хвороба серця
САТ — систолічний артеріальний тиск
СН — серцева недостатність
ТІА — транзиторна ішемічна атака}