Серцево-судинні захворювання (ССЗ) спричиняють понад 20,5 мільйона смертей щороку. Хоча, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, майже 80% усіх інфарктів та інсультів можна запобігти¹.

Є багато факторів ризику (ФР), пов’язаних із розвитком ССЗ і інсульту. Деякі фактори ризику, як-от сімейний анамнез, неможливо змінити. Тоді як інші, наприклад високий артеріальний тиск, піддаються модифікації за допомогою зміни способу життя та медикаментозного лікування¹.

Найважливіші модифікаційні фактори ризику ССЗ¹:

Усі вони можуть спричинити підвищення артеріального тиску, рівня холестерину, розвиток діабету, надмірну вагу та ожиріння. Тобто призвести до виникнення тих ФР, за якими оцінюють індивідуальний ризик розвитку ССЗ¹.

Оцінювання серцево-судинного ризику

Серцево-судинний ризик (ССР) можна оцінити за допомогою різних шкал та онлайн-калькуляторів, наприклад^2,3:

Розгляньмо детальніше шкали SCORE

Шкали типу SCORE призначені для оптимізації оцінювання ССР у практично здорових осіб. Пацієнти, які мали в анамнезі гострий коронарний синдром (ГКС) або інсульт, належать до групи, що потребує визначення всіх ФР та проведення їх коригування.

За допомогою SCORE можливо оцінити 10-річний ризик будь-якої першої фатальної події, пов’язаної з атеросклерозом: інфаркту міокарда (ІМ), інсульту, аневризми аорти тощо².

Заходи первинної та вторинної профілактики ССЗ

Первинна профілактика спрямована на осіб із високим ризиком ССЗ, у яких ще не розвинулася серцево-судинна патологія. ЇЇ метою є запобігання захворюванню, чого можна досягти підтриманням здорового способу життя — раціональним харчуванням і регулярними фізичними навантаженнями¹.

Вторинна профілактика спрямована на пацієнтів із уже встановленим ССЗ. ЇЇ метою є зниження ймовірності повторної серцево-судинної події, чого можна досягти завдяки рутинним діагностичним процедурам, модифікації способу життя та медикаментозному лікуванню¹.

Раміприл у профілактиці ССЗ

Експериментальні, епідеміологічні та клінічні дані свідчать, що раміприл — це сучасний анти­гіпертензивний засіб із високим профілем безпеки та вірогідним ­знижен­ням кардіоваскулярного ризику в осіб із ССЗ. У численних клінічних досліджен­нях цей засіб довів свою ефективність у пацієнтів із АГ як засіб і монотерапії, і комбінованого антигіпер­тензивного лікування⁵.

Основні тези

_{^*Коронарна ангіографія, магнітно-резонансна томографія (МРТ), ехокардіографія з проведенням стрес-тестів, виявлення атеросклеротичних бляшок сонних артерій при проведенні УЗД або наявність в анамнезі ІМ, гострого коронарного синдрому, проведення коронарної реваскуляризації (ПКВ, АКШ) або інших процедур реваскуляризації артерій, ішемічного інсульту, захворювання периферичних артерій.
^**З високим ризиком виникнення ССЗ після перенесеного атеротромботичного ССЗ (наявність в анамнезі ішемічної хвороби серця, інсульту або захворювання периферичних судин) або пацієнти з ЦД, які мали принаймні ще один додатковий ФР (документально підтверджена мікроальбумінурія, АГ, підвищений рівень загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів низької щільності або куріння).
ASCVD (Atherosclerotic Cardiovascular Disease) — атеросклеротичні кардіоваскулярні захворювання
SCORE (Systematic Coronary Risk Evaluation) — шкала систематичного оцінювання коронарного ризику
АГ — артеріальна гіпертензія
АКШ — аортокоронарне шунтування
ГКС — гострий коронарний синдром
ІМ — інфаркт міокарда
ПКВ — первинне коронарне втручання
ССЗ — серцево-судинне захворювання
ССР — серцево-судинний ризик
ФР — фактор ризику
ХХН — хронічна хвороба нирок
ЦД — цукровий діабет
ШКФ — швидкість клубочкової фільтрації}