Терапія симптомів нижніх сечових шляхів при еректильній дисфункції
Стандартна терапія симптомів нижніх сечових шляхів може погіршувати сексуальну функцію. Дізнайтесь, як цього уникнути та підвищити прихильність до лікування

Терапія симптомів нижніх сечових шляхів при еректильній дисфункції
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) є однією з основних причин симптомів нижніх сечових шляхів (СНСШ).
Їх поширеність серед чоловічого населення становить майже 25% і значно прогресує з віком1
СНСШ не обмежуються уродинамічними порушеннями, а й суттєво знижують якість життя
Вони порушують сон, обмежують активність і негативно позначаються на психоемоційному стані пацієнтів1. До того ж СНСШ нерідко поєднуються з еректильною дисфункцією (ЕД)2.
Це підкреслює необхідність терапії, спрямованої як на полегшення сечових симптомів, так і на відновлення сексуального здоров’я
Класичний підхід до лікування СНСШ і його обмеження
Відповідно до настанови Європейської асоціації урологів (EAU) 2026 року, першою лінією медикаментозної терапії СНСШ у чоловіків вважають альфа1-адреноблокатори
Їх слід призначати пацієнтам із помірними та тяжкими СНСШ3.
Основними перевагами альфа1-адреноблокаторів є4:
Швидкість дії — відчутний ефект упродовж кількох годин або днів від початку застосування, а максимальний клінічний ефект розвивається через кілька тижнів
Покращення уродинамічних показників — підвищення максимальної швидкості потоку сечі та покращенні балів за Міжнародною шкалою оцінювання простатичних симптомів (IPSS)
Полегшення симптомів — покращення як симптомів спорожнення (утруднений початок сечовипускання, слабкий струмінь сечі, відчуття неповного спорожнення), так і симптомів накопичення (часте сечовипускання, ніктурія, ургентні позиви)
У альфа1-адреноблокаторів попри доведену ефективність у зменшенні СНСШ є низка обмежень, пов’язаних із впливом на сексуальну функцію
Застосування альфа1-адреноблокаторів часто асоціюється з порушеннями еякуляції, що проявляються зменшенням об’єму або повною відсутністю сім’яної рідини під час еякуляції.
Причому найчастіше такі порушення спостерігають у пацієнтів молодого віку4
Комплексний варіант терапії СНСШ у пацієнтів із ДГПЗ
Вибір фармакотерапії СНСШ у чоловіків із ДГПЗ має бути індивідуалізованим і враховувати:
- Вираженість симптомів
- Супутні стани
- Пріоритети пацієнта, зокрема вплив лікування на сексуальну функцію3
Відповідно до рекомендацій EAU, інгібітори фосфодіестерази-5 (іФДЕ-5), можуть застосовуватися у чоловіків із ДГПЗ, помірними та тяжкими СНСШ незалежно від наявності ЕД3
Тадалафіл — селективний іФДЕ-5, що підвищує рівень циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ). Він сприяє:
- Розслабленню гладких м’язів передміхурової залози та сечового міхура
- Покращенню перфузії нижніх сечових шляхів3
Тадалафіл у дозі 5 мг на добу схвалено Управлінням із продовольства і медикаментів (FDA) для лікування СНСШ при ДГПЗ5
Клінічно значущі ефекти тадалафілу включають4:
Подвійну дію. Одночасний терапевтичний вплив на СНСШ і ЕД
Швидкий початок ефекту. Помітне зменшення симптомів уже через 7 днів від початку лікування
Клінічно значуще покращення за шкалою IPSS
Зменшення симптомів як накопичення, так і спорожнення
Значуще покращення індексу якості життя та Міжнародного індексу еректильної функції (IIEF)
З огляду на активне застосування як α1-адреноблокаторів, так і іФДЕ-5 у лікуванні СНСШ, слід розглянути особливості їх клінічної ефективності.
Клінічні дані щодо ефективності терапії СНСШ при ДГПЗ у чоловіків
Oelke M. та співавтори провели дослідження, метою якого було оцінити ефективність тадалафілу або тамсулозину в монотерапії СНСШ на фоні ДГПЗ порівняно з плацебо
У дослідженні взяли участь 511 чоловіків віком від 45 років, симптоми яких тривали щонайменше 6 місяців
Після 4 тижнів приймання плацебо учасників розподілили на три групи, які протягом 12 тижнів отримували таке щоденне лікування2:
•Тадалафіл 5 мг
•Тамсулозин 0,4 мг
•Плацебо
Результати спостереження продемонстрували, що2:
Зниження загального бала за шкалою IPSS у групі тадалафілу становило 6,3 бала, що було статистично значущим порівняно з плацебо. Тамсулозин також показав вірогідне зменшення на 5,7 бала
У групі тадалафілу максимальна швидкість потоку сечі (Qmax) зросла на 2,4 мл/с, а у групі тамсулозину — на 2,2 мл/с. Тобто обидва значення були статистично значущими
Водночас лише тадалафіл продемонстрував достовірне покращення еректильної функції у сексуально активних чоловіків із супутньою ЕД
Guo B. та співавтори провели метааналіз опублікованих рандомізованих досліджень з метою оцінки порівняльної ефективності тадалафілу (5–20 мг) порівняно з тамсулозином (0,2–0,4 мг) у лікуванні СНСШ, асоційованих із ДГПЗ
До аналізу включили 7 досліджень за участю 1601 чоловіка
Тривалість лікування у включених дослідженнях становила 12 тижнів1
Результати спостереження показали1:
Загальна вираженість симптомів (IPSS): тадалафіл і тамсулозин забезпечують зіставне зменшення симптомів за шкалою IPSS, без статистично значущої різниці між ними
Максимальна швидкість потоку сечі (Qmax): на фоні прийому обох ЛЗ показник Qmax не мав статистично значущої різниці
Еректильна функція (IIEF): порівняно з тамсулозином, тадалафіл забезпечував статистично значуще покращення еректильної функції у чоловіків похилого віку із СНСШ при ДГПЗ та супутньою ЕД.
Тадалафіл і тамсулозин продемонстрували схожу ефективність у зменшенні СНСШ при ДГПЗ. Однак лише тадалафіл значуще покращував еректильну функцію1,2
Основні тези
Симптоми нижніх сечових шляхів (СНСШ) у чоловіків із ДГПЗ можуть поєднуються з ЕД, що потребує комплексного терапевтичного підходу2
Відповідно до настанови EAU 2026, альфа1-адреноблокатори залишаються першою лінією терапії СНСШ при ДГПЗ, однак їх застосування може супроводжуватись порушеннями еякуляції, особливо в молодих пацієнтів3
Тадалафіл як іФДЕ-5 чинить комплексну дію — покращує уродинамічні показники, еректильну функцію та демонструє ефективність уже протягом першого тижня лікування2
Тадалафіл у дозі 5 мг на добу схвалено Управлінням з продовольства і медикаментів (FDA) для лікування СНСШ при ДГПЗ5
Тадалафіл і тамсулозин демонструють подібну ефективність у зменшенні СНСШ на фоні ДГПЗ, яка може супроводжуватися ЕД, проте лише тадалафіл вірогідно покращує еректильну функцію1,2
EAU (European Association of Urology) — Європейська асоціація урологів
EF (erectile function) — еректильний домен
FDA (Food and Drug Administration) — Управлінням з продовольства і медикаментів (США)
IIEF (International Index of Erectile Function) — Міжнародний індекс еректильної функції
IPSS (International Prostate Symptom Score) — Міжнародна шкала оцінювання простатичних симптомів
Qmax — максимальна швидкість потоку сечі
ДГПЗ — доброякісна гіперплазія передміхурової залози
ЕД — еректильна дисфункція
іФД-5 — інгібітор фосфодіестерази-5
ЛЗ — лікарський засіб
СНСШ — симптоми нижніх сечових шляхів
цГМФ — циклічний гуанозинмонофосфату
1. Guo B., Chen X., Wang M. et al. Comparative Effectiveness of Tadalafil versus Tamsulosin in Treating Lower Urinary Tract Symptoms Suggestive of Benign Prostate Hyperplasia: A Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. Med Sci Monit. 2020; 26:e923179. DOI: 10.12659/MSM.923179
2. Oelke M., Giuliano F., Mirone V. et al. Monotherapy with tadalafil or tamsulosin similarly improved lower urinary tract symptoms suggestive of benign prostatic hyperplasia in an international, randomised, parallel, placebo-controlled clinical trial. Eur Urol. 2012; 61(5):917–925. DOI: 10.1016/j.eururo.2012.01.013
3. Cornu J.N., Gacci M., Hashim H. et al. EAU Guidelines on Non-Neurogenic Male Lower Urinary Tract Symptoms (LUTS) — Update March 2026. European Association of Urology. 2026
4. Малєй М. Тактика ведення пацієнтів з ненейрогенними СНСШ, у т.ч. з доброякісною простатичною обструкцією. Рекомендації Європейської асоціації урологів — 2014. Медичні аспекти здоровʼя чоловіка. 2015; 1–16:5-26
5. FDA Approvals: Tadalafil for Benign Prostatic Hyperplasia. Available to: https://www.medscape.org/viewarticle/752471 (Last access: 03.03.2025)








