Види реконструкції повік: первинне закриття з підшкірною дисекцією

Види реконструкції повік: первинне закриття з підшкірною дисекцією

Авторка матеріалу

Марина Олексіївна Целіщева

Авторка матеріалів

Лікар - офтальмолог

Член ASOEP (асоціація фахівців з офтальмопластики та очного протезування). 

Первинне закриття з підшкірною дисекцією - це хірургічна методика, що використовується для відновлення анатомічної цілісності тканин після видалення новоутворень, травм чи дефектів в периорбітальній ділянці.

Рис 1 - Приклад клінічного випадку, коли доцільно застосовувати первинне закриття з підшкірною дисекцією: чоловік середнього віку з пошкодженою сонцем натягнутою шкірою. Незважаючи на невеликий розмір дефекту, для закриття жорсткої нееластичної шкіри знадобилося значне підшкірне відшарування.

Підшкірна дисекція - хірургічна техніка, що включає мобілізацію тканин, що знаходяться під шкірою (жирової клітковини, м’язів) для зменшення натягу на поверхневих шкірних краях. Таким чином забезпечується кращий розподіл натягу, що сприяє зменшенню ризику рубцювання через правильне співставлення країв рани та забезпечує кращий естетичний результат.

Показання: 

  • Невеликі дефекти шкіри: наприклад, після видалення невеликих доброякісних або злоякісних новоутворень із країв повік.

  • Дефекти повік, що не перевищують 30% їхньої довжини – коли можливо досягти належного натягу тканин без надмірного їхнього стягнення.

  • Збереження кровопостачання тканин дозволяє уникнути пошкодження більшості судин та забезпечити належну трофіку та загоєння.

  • Мінімізація рубців у ділянках з високими естетичними вимогами (обличчя, повіки).

Правила здійснення підшкірної дисекції в різних анатомічних ділянках:

Рис 2 - здійснення підшкірної дисекції тканин в периорбітальній ділянці.
Рис 3 - здійснення підшкірної дисекції тканин в ділянці обличя.
Рис 4 - здійснення підшкірної дисекції тканин в ділянці скальпу.
Рис 5 - здійснення підшкірної дисекції в темпоральній ділянці.

Переваги методу: 

  • Зменшення натягу: завдяки відсепаруванню шкіри від інших анатомічних структур збільшується її мобільність, а сила натягу країв рани відповідно зменшується. Це мінімізує ризик розходження швів і забезпечує кращий косметичний результат.

  • Покращене загоєння: через рівномірний розподіл навантаження на тканини сприяє швидшій регенерації.

  • Профілактика грубих рубців: зменшення натягу дозволяє уникнути формування гіпертрофічних або келоїдних рубців, що особливо важливо для естетичних зон, таких як повіки та периорбітальна ділянка.

  • Зниження ризику деформацій: збереження природного контуру обличчя та уникнення зміщення тканин.

  • Естетичний результат: накладання тонких швів і мінімальний натяг шкіри забезпечують утворення майже непомітних рубців.

  • Збереження функціональності: відновлюється не лише зовнішній вигляд, а й функція повік, зокрема їх рухливість і здатність до кліпання та повного закриття.

  • Можливість комбінування з іншими методиками: за необхідності метод можна застосовувати разом із іншими реконструктивними техніками для досягнення найкращого результату.


Більше цікавого для вас
Стратегії лікування оніхомікозу: розчини проти лаків
Сучасна детоксикація при хронічних дерматозах
Чому не варто боятися людей із різнобарвним лишаєм
Що необхідно знати про кашлюк
Кашлюк: симптоми, діагностика та лікування
Акне: підвищуємо ефективність терапії
Дезлоратадин чи левоцетиризин: який активний метаболіт обрати?
Вивчення впливу пробіотиків на псоріаз та атопічний дерматит